Жан Маре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан Маре
Jean Marais
Jean Marais by van Vechten, 1947.jpg
Жан Маре у 1947 році
Ім'я при народженні: Жан Альфре́д Вілле́н-Маре́
Дата народження: 11 грудня 1913(1913-12-11)
Місце народження: Шербур-Октвіль, Франція
Дата смерті: 8 листопада 1998(1998-11-08) (84 роки)
Місце смерті: Канни, Франція
Громадянство: Франція Франція
Професія: Актор, каскадер, скульптор, художник
Роки активності: 1933 — 1996
Партнер: Жан Кокто
IMDb: ID 0544786
Автограф: Автограф
 
Кінопремії:

Почесний Сезар у 1993 році

Жан Маре́ — (фр. Jean Marais (Villen-Marais; *11 грудня 1913 — †8 листопада 1998) — французький кіноактор, письменник, художник, скульптор. Найбільше прославився роллю Фантомаса.

Біографія та кар'єра[ред.ред. код]

Народився в Шербурі, на півночі Франції. Почав зніматися у 1930-і роки у фільмах Марселя Л'Ерб'є, в «Смішненькій драмі» (1937) Марселя Карне. Здобув популярність в роки війни, коли знявся у стрічці Крістіан-Жака «Кармен» (1945). Справжнім учителем Маре, що сформував його акторську індивідуальність і художній смак, став поет, драматург і режисер Жан Кокто, з яким Маре познайомився у 1937 році. Він став «актором Кокто», граючи в його театральних постановках («Жахливі батьки»), а також знімався у його головних фільмах — «Орфей» (1949) і «Заповіт Орфея» (1959).

З 1950-х став популярним актором. У ці роки знімався в розважальних комедіях «Жульетта» (1953), «Опівнічні коханці» (1953), а також у стічках «плаща і шпаги» таких, як «Капітан Фракасс» (1961), «Горбань» (1959), «Рюї Блаз» (1947), у казці «Красуня і чудовисько» (1946).

Маре важко переживав смерть Кокто у 1963 році, він навіть мав намір полишити акторську кар'єру. Проте вже у 1964 році знявся в суперпопулярній серії фільмів про Фантомаса.

Пам'ятник Марселю Еме роботи Жана Маре

Наприкінці 1960-х Маре потрапив у важку автомобільну катастрофу і надовго залишив екран. У 1970-х роках практично не знімався[1]. У 1985 Маре очолював журі 35-го Берлінського міжнародного кінофестивалю[2]. У 1986 році молодий режисер Віллі Рамо зняв його в «Родинних зв'язках». Лише у 1996 році актор з'явився в знаковій ролі старіючого художника у стрічці Бернардо Бертолуччі «Украдена краса».

Крім великого артистичного таланту, мав здібності до художньої скульптури, живопису та поезії. Пабло Пікассо, побачивши деякі ранні скульптурні роботи Маре, здивувався, як людина з таким талантом скульптора «витрачає свій час на якісь зйомки в кіно і роботу в театрі». У 1989 році в Парижі в районі Монмартр був встановлений пам'ятник письменнику Марселю Еме роботи його друга Жана Маре. Скульптура більше відома під назвою «Людина, що проходить крізь стіну». Вона повністю виготовлена ​​з бронзи і її ідеєю є епізод за однойменним оповіданням письменника.

Фільмографія[ред.ред. код]

Жан Маре, 1991 рік

За час своє акторської кар'єри Жан Маре знявся у 107-ми фільмах.

Найбільш відомі ролі у фільмах

Особисте життя[ред.ред. код]

У 1942 році під час Другої Світової війни він одружився на акторці Мілі Парелі[en], шлюб розпався через два роки[3]. Жан Маре ніколи не приховував, але й не хизувався своїми особливими відносинами з французьким поетом Жаном Кокто. Насправді, він був бісексуалом[4]. Згодом він мав певні відносини із французькою актрисою Жозетою Дей.

Маре написав книги «Уся істина про мене» (1957), «Історія мого життя» (1975), «Оповідання» (1978) та ін. В останні роки жив на півдні Франції у своєму маєтку поблизу Ніцци, де і помер 8 листопада 1998 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Соколова Н.П. История и теория кино: учеб.-метод. комплекс / авт.-сост. Н. П. Соколова. — Тюмень: РИЦ ТГАКИ, 2007. — 240 с. — Соколова прим.(рос.)

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Жан Маре. Жизнь актёра. — М.: Вагриус, 2001. — 320 с.(рос.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Соколова, 2007, С. 119
  2. Berlinale: Juries. berlinale.de. Процитовано 2011-01-08. 
  3. Shelokhonov, Steve. Mini-Biography. Internet Movie Database. Процитовано 11 March 2011. 
  4. Légendes d'Écran Noir: Jean Marais

Посилання[ред.ред. код]