БРЕМ-К
| БРЕМ-К | |
|---|---|
 БРЕМ-К на російському Танковому біатлоні в 2014 році. | |
| Тип | Броньована ремонтно-евакуаційна машина |
| Походження |
 СРСР Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1993 — т. ч. |
| Оператори |
Росія Україна (трофейна техніка) |
| Війни | Російське вторгнення в Україну (2022) |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Горьківський автомобільний завод |
| Виготовлення | 1988 — т. ч. |
| Характеристики | |
| Вага | 13,6 т |
| Довжина | 7700 мм |
| Ширина | 2900 мм |
| Висота | 3000 мм |
| Екіпаж | 4 особи |
| Десант | 6 осіб |
|
| |
| Броня | протикульова |
Головне озброєння |
1 × 7,62-мм ПКТ |
| Двигун |
ЯМЗ-238М[de] 260 к.с. |
| Питома потужність | 18,6 к.с./т |
| Дорожній просвіт | 475 мм |
| Паливо | дизельне |
Операційна дальність |
600—700 км (по шосе) |
| Швидкість |
80-90 км/год (по шосе) 9 км/год (на плаву) |
| Прохідність |
30° (підйом) 0,5 м (стінка) 2,0 м (рів) |
|
| |
БРЕМ-К у Вікісховищі | |
БРЕМ-К (рос. БРЭМ-К) — радянська та російська колісна плаваюча броньована ремонтно-евакуаційна машина.
Історія створення[ред. | ред. код]
БРЕМ-К розроблено у КБ Горьківського автомобільного заводу. Роботи велися під керівництвом А. Масягіна. У 1988 році було створено перший дослідний зразок, а з 1993 року машину прийнято на озброєння російської армії.[1][2]
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Машина БРЕМ-К створена на базі колісного бронетранспортера БТР-80 і призначена для евакуації пошкоджених машин з-під вогню супротивника, витягування техніки, що застрягла, надання допомоги в ремонті та обслуговуванні підрозділам, на озброєнні яких перебувають бронетранспортери БТР-60П, БТР-70, БТР-80 та їх модифікації.[2]
До складу обладнання БРЕМ-К входять[3]:
- Тягова лебідка;
- ЗІП;
- Зварювальний генератор;
- Поворотний підйомний пристрій;
- Упорний пристрій для закріплення машини на місцевості.
Броньований корпус та башта[ред. | ред. код]
У броньовому корпусі розміщено зварювальний генератор. На коробці відбору потужності є ременний привід, через який двигуном машини приводиться в дію зварювальний генератор. На даху башти закріплено спеціальну платформу, в якій перевозиться ЗІП, крім платформи на даху також встановлена ручна лебідка та 7,62-мм кулемет ПКТ.[3]
Озброєння[ред. | ред. код]
Як основне озброєння на БРЕМ-К використовується 7,62-мм кулемет ПКТ. Боєкомплект складає 1500 набоїв.[1]
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]
У червні 2022 року стало відомо, що Збройні Сили України захопили одну машину БРЕМ-К під час відступу російських військ із аеропорту Кульбакине на околицях Миколаїва.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 466 (рос.)
- ↑ а б БРЭМ-К, бронированная ремонтно-эвакуационная машина ГАЗ-59033 (рос.). Arms-Expo. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ а б Продукция: БРЭМ-К (рос.). Арзамасский машиностроительный завод. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ Анжеліка Руденко, Дмитро Євчин, Микита Ісайко (24 червня 2022). «Они все шли через Крым и Керченский мост». Российские трофеи на вооружении ВСУ. krymr.com (рос.). Крим.Реалії. Процитовано 17 серпня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Карпенко А. В. Специальные бронированные машины // Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995). — Санкт-Петербург : Невский бастион, 1996. — С. 466. — 10000 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
- БРЭМ-К, бронированная ремонтно-эвакуационная машина ГАЗ-59033 (рос.). Arms-Expo. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- Продукция: БРЭМ-К (рос.). Арзамасский машиностроительный завод. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- БРЭМ-К (описание) (рос.). ВПК-name. Процитовано 18 лютого 2012.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||