Барбетний броненосець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варіанти барбетних броненосців різних держав

Барбетний броненосець — один з підкласів броненосців, визначених на основі способу розміщення артилерії головного калібру у барбетах — обертових гарматних установках, захищенних нерухомим вертикальним броньовим захистом, на відміну від казематних броненосців, гармати яких розміщувалися у броньованій цитаделі ближче до центру корабля, та баштових броненосців, озброєння яких розміщувалося у поворотних баштах.[1]

Були поширенні у 1870—1880 роках. Спочатку барбетні установки зазвичай доповнювали озброєння, розміщене у казематах, як на французькому броненосці «Редутабль». Пізніше з'явилися вже суто барбетні кораблі, приміром, як броненосці типу «Італія», німецькі типу «Заксен» чи британські типу «Адмірал».[2]

Барбети дозволяли як і башти забезпечити широке коло обстрілу гармат, водночас дозволяли зменшити вагу броньового захисту (відповідно посиливши його для інших критичних ділянок чи, спростити механізми повороту гармат. Гармати можна було розмістити вище у корпусі корабля, що своєю чергою дозволяло збільшити висоту надводного борту, а відтак і морехідні якості корабля.[3]

Недоліком барбетів була незахищеність гармат і обслуги зверху. Надалі барбети зверху прикрили бронею, по суті повернувшись до конструкції башт, але значно легших за попередні, при чому барбети стали їх інтегральною частиною.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Beeler, John F. (2001). Birth of the battleship: British capital ship design, 1870-1881. London: Chatham. с. 159, 164. ISBN 978-1-86176-167-5.
  2. Gardiner,, Robert, ред. (Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905.). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. Greenwich: Conway Maritime Press. с. 29, 292, 341. ISBN 0-8317-0302-4.
  3. Hodges, Peter (1981). The Big Gun: Battleship Main Armament, 1860–1945. Annapolis: Naval Institute Press. с. 10. ISBN 0870219170.