Носій десантних засобів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

  Носії десантних засобів були інноваційним типом десантних кораблів, розробленим Імператорською армією Японії ще до  Другої світової війни. Прототип був розроблений в таємниці під псевдонімами Ryujo Maru і Fuso Maru та мав характеристики десантних транспортів-доків, прийнятих на озброєння інших флотів значно пізніше. Додаткові кораблі були побудовані після підтвердження успішності концепції бойовим досвідом. Водночас ці більш досконалі кораблі були спущені після завершення періоду японських наступальних операцій на початку війни, пов'язаних  з висадкою морських десантів, і використовувалися у першу чергу як транспортні судна.  Сучасні універсальні десантні кораблі. реалізують ту ж концепцію, що і японські носії десантних засобів.

Прототип Shinshū Maru
 Носій десантних засобів типу Hei Akitsu Maru

Прототип[ред. | ред. код]

Shinshū Maru була завершена у 1935 та модифікована 1936, отримавши затоплювану палубу. Це був перший корабель у світі, спеціально створений для перевезення і випуску десантних засобів[1] Він мав кормові та бічні ворота для спуску на воду десантних засобів для 2,200 солдат, які він перевозив. Корабель продемонстрував переваги концепції під час вторгнення у Шанхай, Малайзію та Яву.[2]

Тип Хей[ред. | ред. код]

Кораблі типу Хей мав злітну палубу та міг нести до 28 літаків, але не мав ангарної палуби, оскільки палуба під палубою використовувалася для перевезення 25 десантно-висадкових засобів, які випускалися через спеціальні воротаі. [3] Акісу Мару було завершено вчасно, щоб корабель взяв участь у вторгненні на Яву; але цей і наступний корабель типу Хей використовивались переважно як авіатранспорти для перевезення літаків короткого радіусу дії на віддалені бази. Ці кораблі мали тоннажність у 11 800 тонн та швидкість 20 вузлів. Вони були перероблені з пасажирське суден компанії Nippon Kaiun. На них базувалися по два Вони керували двома автожири Ка-1. Обидва кораблі були затоплені підводними човнами в 1944 році.

  • Акіцу Мару було завершено в січні 1942 року.
  • Нігіцу Мару було завершено в березні 1943 року.

Тип Ko[ред. | ред. код]

Трохи більші кораблі типу Ко мали водотонажність 11 910 тонн, та швидкість 20,8 вузлів. Це були кораблі з дизельними двигунами, оснащені кормовими рамповими воротами для запуску двадцяти десантних барж типу Daihatsu, що зберігая у затоплюваних трюмах. Обидва були потоплені підводними човнами з дуже важкими втратами серед членів екіпажу.

  • Mayasan Maru було завершено у грудні 1942 року.
  • Тамацу Мару було завершено в січні 1944 року.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Watts, Anthony J. (1967). Japanese Warships of World War II. New York: Doubleday & Company. с. 307–311. 
  2. Hackett, Bob; Cundall, Peter (2012). IJA Landing Craft Depot Ships. combinedfleet.com. Процитовано 26 September 2012. 
  3. Landing Craft Carrier Model Ko, Otsu, Hei. Taki. Процитовано 26 November 2013.