Моторний артилерійський човен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Моторний артилерійський човен — (англ. Motor Gun Boat (MGB)) термін який використовували у Королівських ВМС для позначення малих військових суден часів Другої світової війни. Такі човни були схожі на моторні торпедні човни, але мали на озброєнні різні гармати замість торпед. Їхні малі розміри та висока швидкість робили їх важкими цілями для E-човнів або торпедоносців, але були вразливі для мін та поганої погоди. Через велику кількість гармат човни мали великі команди, щонайменше тридцять чоловік.

Опис[ред. | ред. код]

MGB були дуже сильно озброєними суднами малого розміру. До 1945 MGB 658 мали на озброєнні дві гармати QF 6-pounders на місцях башт A та Y, спарені 20 мм гармати Oerlikon на місці башти X, по одній 20 мм гарматі Oerlikon ліворуч та праворуч від містка та два спарені кулемети .303 Vickers на крилах містка. Також вони мали обладнання для постановки димів, простий радар та глибинні бомби.

Служба[ред. | ред. код]

MGB 66 на швидкості з командою на бойових постах, поблизу узбережжя Шотландії

На початку війни човни використовували для захисту транспортів від ворожих торпедних човнів, таких як німецькі E-човни на південному та східному узбережжі Великої Британії. MGB також використовували для захисту транспортів після дня Д.

У Середземномор'ї їх використовували для боротьби з італійськими та німецькими транспортами. Вони були сформовані у флотилії які воювали разом з моторними торпедними човнами (або американськими PT човнами)[1] і допомогли перервати поставки з Італії до Північної Африки у 1943. Після цієї кампанії, вони перемістилися північніше і допомагали у вторгненні на Сицилію, Сардинію, Корсику та Ельбу. З острівних баз вони мали здатність патрулювати західне узбережжя Італії атакуючи малі прибережні судна та E-човни до середини 1944. Після визволення Італії, такі флотилії, наприклад 56-а, були направлені до Адріатичного моря для допомоги партизанам Югославії на островах.

Вони не мали префікса HMS, тому що це були лише човни, а замість цього у офіційних документах вони мали префікс "HMMGB". Екіпажи зазвичай називали їх за номерами.

У 1947 MGB 2009 отримав газову турбіну Metrovick. Він став першим у світі човном з газовою турбіною.

Типи[ред. | ред. код]

Газова турбіна з MGB 2009 (колишній MGB 509)

Катери Кемпер та Ніколсон: від MGB 502 до MGB 509

  • Довжина: 117 ft 0 in (35,66 m)
  • Ширина: 20 ft 3 in (6,17 m)
  • Осадка: 4 ft 1 in (1,24 m)
  • Водотонажність: 95 tons
  • Двигун: 3 × дизельні двигуни Paxman VRB
  • Потужність: 3000 к.с.
  • Швидкість:
    • Максимальна: 28 knots (52 km/h)
    • Крейсерська: 25 knots (46 km/h)
  • Екіпаж: 21
  • Дальність: 2 000 nautical miles (4 000 km) при швидкості 11 knots (20 km/h)

Примітки: MGB 509 мав три бензинові двигуни Packard з турбонаддувом загальною потужністю 4 050 bhp (3 020 kW) і максимальну швидкість 31 вузол (крейсерська - 27 вузлів). Пізніше у 1947 MGB 2009 отримав газову турбіну Metrovick.

Моторні артилерійські човни Fairmile C мали довжину 24 метри. Наступні човни Fairmile D могли бути як артилерійськими так і торпедними човнами.

Вцілілі зразки[ред. | ред. код]

Єдиним відновленим та робочим зразком Берегових сил MGB Королівських ВМС який приймав участь у Другій світовій війні є MGB-81.[2] Човен побудувала компанія British Power Boat Co Ltd. Хіте. Спустили на воду в 1942. Човен приймав участь у висадці в Нормандії. Зараз човен знаходиться у Портсмуті.[3]

MGB-81 на річці Больє

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Captain Robert J. Bulkley, Jr "Part VI The Mediterranean -- Torpedo War" At Close Quarters PT Boats in the United States Navy Naval History Division, Washington: 1962
  2. Coastal Motorboat Heritage Trust, "MGB81", Coastal Motorboat Heritage Trust. Retrieved 30 January 2017.
  3. National Historic Ships UK, "MGB 81", National Historic Ships UK. Retrieved 30 January 2017.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]