Бережний Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бережний Микола Федорович
При народженні Бережний Микола Федорович
Народження 24 липня 1938(1938-07-24)
Матвєєв, Краснодарський край, РРФСР
Смерть 24 березня 2015(2015-03-24) (76 років)
Громадянство Україна Україна
Жанр живопис, графіка
Навчання Краснодарське художньо-педагогічне училище
Діяльність художник
Член Спілка художників СРСР
Твори «Вечір на Південному Бузі», «Вечір», серія «Тихі води»
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений діяч мистецтв України
Премії лауреат премії імені В. Вернадського (2005)

Бережний Микола Федорович (нар. 24 липня 1938, Матвєєв, Краснодарський край, РРФСР24 березня 2015) — український живописець та графік. З 1964 року є членом Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 липня 1938 року у селі Матвєєв Краснодарського краю. Вищу освіту здобув в Краснодарському художньо-педагогічному училищі, яке закінчив 1957 року. У період навчання і почалась творча діяльність митця. Перша виставка Миколи Бережного відбулася 1955 року. Через 8 років, у 1963-му, став членом Омської організації Спілки художників України. Наступного року стає членом Національної спілки художників України[1]. У тому ж таки Омську з 1961 по 1971 роки працював вчителем креслення та малювання, художником-декоратором, оформлювачем у відділенні місцевого Художнього фонду. З 1970 року є членом Миколаївської обласної організації Національної спілки художників України. 1971 року переїхав до Миколаєва. З 1972 по 1991 роки займав посаду голови правління Миколаївської обласної організації НСХУ. 1976 року отримав звання Заслуженого діяча мистецтв України[1]. Був обраним членом правління президії та секретарем Національної спілки художників України, а також членом правління Спілки художників СРСР.

З 1994 року є членом та засновником Всеукраїнського симпозіуму мистецтв «Спокуса». 2008 року отримав звання Народного художника України. Насиченим на премії для Миколи Бережного став 2005 рік, у якому митець став лауреатом премії імені В. Вернадського та стипендіатом Фонду інтелектуального співробітництва «Україна-XXI століття». 2011 року, Указом Президента України, Бережному Миколі Федоровичу, як видатному діячеві культури і мистецтва, було призначено дворічну державну стипендію[2].

Рішенням президії Академії Мистецтв України у 2011 році нагороджений Золотою медаллю Національної Академії мистецтв України за видатні наукові і творчі досягнення в галузі художньої культури, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва.

Цикли[ред. | ред. код]

Серед робіт художника варто виділити серії:

  • «Північ—Південь» (1972–1982),
  • «Бузькі мотиви» (1974–2004),
  • «Корабельний край» (1972 −1978),
  • «Міста — герої Чорномор'я» (1974–1985),
  • «Крим» (1991–2004),
  • «Тихі води»,
  • «Грушівка»,
  • «Враження»,
  • «По Дагестану»,
  • «По республіці Малі»,
  • «Війна».

Картини пейзажу Бережний виконував у власній авторській техніці із присутністю акварелі. Це добре видно на картині «Вечір на Південному Бузі», яка поєднує в собі спокійну ріку, табун диких коней на фоні верболозу з силуетом білої церкви над обрієм. Багато про основні теми робіт говорять назви картин: «Північний порт», «На Бузі. Миколаїв», «Якірний цех», «Музей біля моря», «Береги Таврії», «Київські куполи», «Будується корабель», «Корабель науки», «М'яка осінь», «Ольвійський натюрморт»

Роботи художника в музеях та галереях[ред. | ред. код]

Роботи художника знаходяться в найрізноманітніших вітчизняних та закордонних музеях і галереях:

Виставки[ред. | ред. код]

Микола Бережний учасник багатьох обласних, республіканських, міжнародних виставок. Художник бував у творчих поїздках по Югославії, Німеччині, Республіці Малі, брав участь у міжнародних симпозіумах на Миколаївщині і Криму.

Стиль[ред. | ред. код]

Микола Федорович Бережний є родоначальником нового явища в Україні — живописно-графічних пленерів та творчих груп. Основними темами останніх років стали пейзажі Прибужжя, Криму, Чорного моря. Матеріалом для відтворення вражень художника слугують акварель, пастель, олія.

Цитати про художника[ред. | ред. код]

« Художник у своїх акварелях, пастелях, малюнках не відтворює світ, а реконструює його заново. Для нього спілкування з натурою, не співпереживання щодо неї, а усвідомлення закономірності її творіння.

Бережний володіє неабиякими колоритними здібностями. Мальовничу гаму він будує, виходячи з розуміння, внутрішнього змісту твору. Тому його листи то по-вибуховому яскраві, багатобарвні, то вибудовуються на тонко збалансованих зближених тонах.

»

— Н. Костюченко. «Каталог выставки произведений». К. 1988, [4]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література про життя і творчість[ред. | ред. код]

  • Бережний Микола Федорович // Мистецтво України: біогр. довідник. — К., 1997. — С. 53.
  • Бережний Микола Федорович // Митці України: енцикл. довідник. — К., 1992. — С. 59.
  • Бережной Николай Фёдорович // Николаевцы. 1789–1999: энцикл. словарь. — Николаев, 1999. — С. 61. (рос.)
  • Микола Бережний. Mykola Berezhny // Сучасні миколаївські митці. — Миколаїв, 2000. — С. 10-11.
  • Ах, вернисаж! / Ю. Агеев // Южная правда. — 1998. — 1 серпня (рос.)
  • «Берега Бережного» / Ю. Агеев // Южная правда. — 2005. — 13 жовтня — С. 1. (рос.)
  • Бугские мотивы Николая Бережного / Ю. Агеев // Южная правда. — 2004. — 23 вересня — С. 5. (рос.)
  • И снова — николаевец!: [Премія ім. В. Вернадського і стипендія Фонду інтелектуального співробітництва «Україна — ХХІ століття» у Миколи Бережного] / Ю. Агеев // Южная правда. — 2005. — 14 квітня — С. 2. (рос.)
  • Николай Бережной: Жизнь, счастье творчества / Ю. Агеев // Южная правда. — 2008. — 11 грудня — С. 8. (рос.)
  • Николай Бережной: подвиг продолжается! / Ю.Агеев // Южная правда. — 2004. — 13 січня — С. 3. (рос.)
  • Нескорений Микола Бережний / Т. Даниленко // Рідне Прибужжя. — 2009. — 10 січ. — С. 3.
  • Яскрава палітра Миколи Бережного / Т.Даниленко // Рідне Прибужжя. — 2005. — 21 квіт. — С. 4.
  • Берега Бережного / О. Дробышева // Горожанин. — 2005. — № 8. — С. 40 — 41; № 9. — С. 42-43. (рос.)
  • «Захотелось уйти в тихие воды…»: Так определил художник Николай Бережной последний период своего творчества / Л. Костюк // Южная правда. — 1998. — 22 липня (рос.)
  • Мужество таланта / Л. Костюк // Южная правда. — 2003. — 25 січня — С. 3. (рос.)
  • Біля витоків світла, або Сповідь на вершині / Д. Кремінь // Радянське Прибужжя. — 1998. — 9 лип.
  • Огромный мир Николая Бережного / Екатерина Наточа // Вечерний Николаев. — 2008. — 24 липня — С. 5; 8. (рос.)
  • Авторская техника Николая Бережного / И. Нежигай // Вечерний Николаев. — 2005. — 8 жовтня — С. 4. (рос.)
  • Картины из жизни художника Николая Бережного / И. Нежигай // Регион. — 2003. — № 1. — С. 46-50.
  • Николаевский художник Николай Бережной получил стипендию от Президента! // Николаевские новости. — 2009. — 29 липня — С. 8. (рос.)
  • Николаю Бережному — государственную стипендию // Вечерний Николаев. — 2009. — 25 липня — С. 1. (рос.)
  • Дальние берега художника Бережного / С. Росляков // Южная правда. — 1998. — 5 вересня (рос.)
  • «Вкусные» пейзажи Николая Бережного / В. Тонковид // Вечерний Николаев. — 2005. — 12 квітня — С. 3. (рос.)
  • График с талантом живописца / В. Тонковид // Южная правда. — 2003. — 30 січня — С. 5. (рос.)
  • Реальный мир Николая Бережного / Наталья Христова // Вечерний Николаев.- 2009. — 1 січня — С. 4. (рос.)
  • Краски Бережного / Е. Цымбалюк // Николаевские новости. — 2005. — 20 квітня — С. 8. (рос.)

Публікації картин[ред. | ред. код]

  • Каталог виставки призведений. Спілка художників України. Київ. 1988.
  • Каталог Николай Бережной. Союз художников УССР. Николаев. 1988.
  • Николаевцы. 1789–1999г.г. Энциклопедический словарь. Николаев. Возможности Киммерии. 1999- стр 61-62.
  • Дробышева О. « Берег» //Горожанин . 2005. № 8.ст. 40.
  • «Немирївськї пленери» Краса України Подїлля" До 75 рїччя Вінницької обл. Вїнниця 2008 р. с. 63. роботи: «Церква ввечері». П.,о. 1998 р. «Вітряний вечір» п.,о. 1996 р.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]