Дніпровський художній музей
Дніпровський художній музей | |
---|---|
48°27′25″ пн. ш. 35°03′18″ сх. д. / 48.45710700002777571° пн. ш. 35.05518400002777213° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Україна Дніпро, вул. Шевченка, 21; |
Адреса | вулиця Шевченка, 21, Дніпро, Україна |
Засновано | 1914 (110 років) |
Директор | Шатіро Людмила (з 2023) |
Сайт | |
Дніпровський художній музей у Вікісховищі |
Дніпровський художній музей — музей образотворчого мистецтва в місті Дніпро. В колекції музею майже 9 тисяч творів живопису, графіки, скульптури і предметів декоративно-прикладного мистецтва XVI—XXI століть.
Ідея відкриття Художнього музею у місті виникла на початку XX століття. 1903 року місцеві художники влаштували у Потьомкінському палаці виставку власних творів, яка «мала за мету задовольнити естетичні потреби місцевого товариства і частково переслідувався чисто практичний бік — покласти початок художньому музею» (з праць Катеринославського наукового товариства). Експоновані на виставці роботи малярів В. О. Корнієнка, І. Г. Горбоносова, І. Д. Євсевського, П. І. Порубаєва, С. І. Піскарьова й стали першими експонатами майбутнього музею.
Засновники закладу, художники О. Лукашевич, М. Моргунов, І. Горбоносов, у пошуках експонатів зверталися до колег-малярів, різних об'єднань художників, колекціонерів, Імператорської Академії мистецтв. 27 квітня (за старим стилем) 1914 року відкрито Катеринославську міську картинну галерею, яка у 1922 році отримала назву Катеринославського державного художнього музею.
У 1936 році художній музей переселився в будинок на вулиці Шевченка,21, де на першому поверсі містився землевпорядний технікум.
Під час Вітчизняної війни основне зібрання музею збереглося, ті експонати, що залишилися в окупованому місті, врятували працівники музею (приховали в підвальних приміщеннях). Частина експонатів художнього музею загинула внаслідок попадання в будинок снаряда. Після війни художній музей відбудували, а експозицію відновили.[1]
Нині у фондах Дніпровського художнього музею — майже 9 тисяч експонатів[2].
У ДХМ представлено колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII — початку ХХ століть (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.
Найвдалішим придбанням Фондово-закупівельної комісії було придбання у 1967 стародавньої картини на невеликій дерев'яній дошці та двох офортів. З офортами було простіше, і їх розпізнали як твори Рембрандта. Розколоту надвоє дошку реставрували, а її поверхню почистили у 1976. На розчищеній поверхні знайдений підпис і дата — 1630. За попередніми даними твір може належати пензлю Рембрандта раннього періоду творчості. Картина — (портрет-погруддя) з зображенням молодої жінки з перлами.
Музей має 3 поверхи: на 2-му розміщено постійну експозицію, на 1-му та 3-му поверхах влаштовуються тимчасові виставки творів з фондів ДХМ та інших музеїв України, сучасних художників і фотографів, проходять музичні вечори.
У восьми залах постійної експозиції (2-й поверх) репрезентовано твори українського, російського та західноєвропейського мистецтва XVII — початку XX століття.
- Зокрема, в експозиції представлені:
- присамарські парні шлюбні ікони Христос-Вседержитель і Богоматір, початок XIX ст.
- Невідомий художник. Портрет попаді Креміянської, 80-ті роки XVIII ст.
- українські народні картини «Гопак» і «Гапка», кінець XVIII — початок XIX століть.
- Боровиковський Володимир Лукич. Портрет полковника Павла Руденка (1778)
- Йоганн Баптист Лампі старший. Портрет Катерини ІІ (1793)
- Янош Ромбауер. Портрет графині Кутайсової (1820)
- Джордж Доу. Портрет Наталі Зубової (1823)
- Айвазовський Іван Костянтинович. Фінська затока (1848)
- Ґе Микола Миколайович. Портрет О. М. Забелло (1860-ті)
- Ґе Микола Миколайович. Портрет письменника Герцена
- Башкирцева Марія Костянтинівна. У студії. Майстерня Жуліана (1881)
- Куїнджі Архип Іванович. Після грози (1887)
- Левченко Петро Олексійович. Вулиця (1890-ті)
- Васильківський Сергій Іванович. Захід сонця в степу (1900-ті)
- Рєпін Ілля Юхимович. Портрет банкіра Камінки (1908)
- Левицький Дмитро Григорович
- Левітан Ісаак Ілліч. Іллюмінація Кремля
- Полєнов Василь Дмитрович
- Соколов Іван Іванович. Діти на пасіці
- Мурашко Олександр Олександрович. Дівчина (~1906)
- Маковський Володимир Єгорович. Ярмарок у Полтаві (1885—1910)
- Сєров Валентин Олександрович. Портрет Маргарити Кирилівни Морозової (1910)
- Коровін Костянтин Олексійович. На балконі. Вечір у Сімферополі (1915)
- Архипов Абрам Юхимович. Вечір (1913—1914)
- Коровін Костянтин Олексійович. Портрет Н. Комаровської
- Грабар Ігор Емануїлович. Натюрморт (1914)
- Григор'єв Борис Дмитрович. Дама в чорному (1917)
- Бурлюк Давид Давидович. Час. Колаж (1918)
- Васильківський С.І. "Краєвид"
- Нілус П.О. "У кав'ярні"
- Дубовський М.Н. "Вечір в Україні"[1]
До колекції ДХМ входить унікальна збірка творів художника-символіста Михайла Сапожникова, котрий певний час мешкав і працював у Павлограді Катеринославської губернії, а останні роки життя — у Катеринославі.
У фондах Дніпровського художнього музею зберігаються твори І. І. Шишкіна, М. М. Фешина, Л. С. Бакста, О. М. Бенуа, А. Лентулова, М. Пимоненка тощо, радянських художників — М. Самокиша, Б. Іогансона, П. Кончаловського, А. Рилова, І. Шадра, М. Андрєєва, С. Герасимова, Ю. Пименова, Л. Петкявічюса, Кукриніксів, В. Задорожного, В. Пузиркова, В. Бородая, В. Касіяна, М. Глущенка, Ф. Захарова, Т. Яблонської та ін.
Є збірки провідних майстрів Дніпропетровщини — Георгія Чернявського, Михайла Кокіна, Миколи Родзіна, Марії Котляревської, В. Матюшенка, А. Потапенка, В. Гречаного, Л. Антонюка, Володимира Городиського.
Окрім того, фонди музею налічують понад 1,5 тисячі творів декоративно-прикладного мистецтва XVI–XXI століть — репрезентовано роботи всіх художніх центрів України: кераміка Опішні, вишивка й ткацтво Решетилівки, гутне скло Львівської фабрики. Колекцію декоративно-прикладного мистецтва ДХМ доповнює західноєвропейська порцеляна: Мейсенська, Серврська, Копенгагенська, Берлінська, Данська.
Особливе місце у музейній колекції посідають твори славетних майстрів петриківського декоративного розпису: Т. Я. Пати, Н. А. Білокінь, В. І. Соколенка, Ф. С. Панка.
-
Марія Башкирцева. «В художній студії Жульєна»
-
Валентин Сєров. «Маргарита Морозова» (1910)
-
Янош Ромбауер. «Портрет Кутайсової»
-
Портрет Івана Мазепи, XIX ст.
-
2005
-
2019
-
Головний вхід, 2023
-
Меморіальна дошка М. Сапожникову на головному фасаді, 2023
- «Дніпровський художній музей», Дніпрокнига, 2001
- ↑ а б Фоменко А. К., Чабан М. П., Лазебник В.І., Лізавенко Г. В., Голуб І.С. (2001). Дніпропетровськ: минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 85—88.
- ↑ Музейний простір.
- Експертиза картини «Портрет молодої жінки». [Архівовано 22 липня 2012 у Wayback Machine.]