Дніпровський художній музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дніпровський художній музей
48°27′25″ пн. ш. 35°03′18″ сх. д. / 48.45710700002777571° пн. ш. 35.05518400002777213° сх. д. / 48.45710700002777571; 35.05518400002777213
Типмузей
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна Дніпро, вул. Шевченка, 21;
Адресавулиця Шевченка, 21, Дніпро, Україна
Засновано1914 (110 років)
ДиректорШатіро Людмила (з 2023)
Сайт

artmuseum.dp.ua

facebook.com/artmuseumdp
Дніпровський художній музей. Карта розташування: Україна
Дніпровський художній музей
Дніпровський художній музей (Україна)
Мапа
CMNS: Дніпровський художній музей у Вікісховищі

Дніпровський художній музей  — музей образотворчого мистецтва в місті Дніпро. В колекції музею майже 9 тисяч творів живопису, графіки, скульптури і предметів декоративно-прикладного мистецтва XVI—XXI століть.

Історія

[ред. | ред. код]

Ідея відкриття Художнього музею у місті виникла на початку XX століття. 1903 року місцеві художники влаштували у Потьомкінському палаці виставку власних творів, яка «мала за мету задовольнити естетичні потреби місцевого товариства і частково переслідувався чисто практичний бік — покласти початок художньому музею» (з праць Катеринославського наукового товариства). Експоновані на виставці роботи малярів В. О. Корнієнка, І. Г. Горбоносова, І. Д. Євсевського, П. І. Порубаєва, С. І. Піскарьова й стали першими експонатами майбутнього музею.

Засновники закладу, художники О. Лукашевич, М. Моргунов, І. Горбоносов, у пошуках експонатів зверталися до колег-малярів, різних об'єднань художників, колекціонерів, Імператорської Академії мистецтв. 27 квітня (за старим стилем) 1914 року відкрито Катеринославську міську картинну галерею, яка у 1922 році отримала назву Катеринославського державного художнього музею.

У 1936 році художній музей переселився в будинок на вулиці Шевченка,21, де на першому поверсі містився землевпорядний технікум.

Під час Вітчизняної війни основне зібрання музею збереглося, ті експонати, що залишилися в окупованому місті, врятували працівники музею (приховали в підвальних приміщеннях). Частина експонатів художнього музею загинула внаслідок попадання в будинок снаряда. Після війни художній музей відбудували, а експозицію відновили.[1]

Нині у фондах Дніпровського художнього музею — майже 9 тисяч експонатів[2].

У ДХМ представлено колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII — початку ХХ століть (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.

Найвдалішим придбанням Фондово-закупівельної комісії було придбання у 1967 стародавньої картини на невеликій дерев'яній дошці та двох офортів. З офортами було простіше, і їх розпізнали як твори Рембрандта. Розколоту надвоє дошку реставрували, а її поверхню почистили у 1976. На розчищеній поверхні знайдений підпис і дата — 1630. За попередніми даними твір може належати пензлю Рембрандта раннього періоду творчості. Картина — (портрет-погруддя) з зображенням молодої жінки з перлами.

Експозиція і фонди

[ред. | ред. код]

Музей має 3 поверхи: на 2-му розміщено постійну експозицію, на 1-му та 3-му поверхах влаштовуються тимчасові виставки творів з фондів ДХМ та інших музеїв України, сучасних художників і фотографів, проходять музичні вечори.

У восьми залах постійної експозиції (2-й поверх) репрезентовано твори українського, російського та західноєвропейського мистецтва XVII — початку XX століття.

Зокрема, в експозиції представлені:

До колекції ДХМ входить унікальна збірка творів художника-символіста Михайла Сапожникова, котрий певний час мешкав і працював у Павлограді Катеринославської губернії, а останні роки життя — у Катеринославі.

У фондах Дніпровського художнього музею зберігаються твори І. І. Шишкіна, М. М. Фешина, Л. С. Бакста, О. М. Бенуа, А. Лентулова, М. Пимоненка тощо, радянських художників — М. Самокиша, Б. Іогансона, П. Кончаловського, А. Рилова, І. Шадра, М. Андрєєва, С. Герасимова, Ю. Пименова, Л. Петкявічюса, Кукриніксів, В. Задорожного, В. Пузиркова, В. Бородая, В. Касіяна, М. Глущенка, Ф. Захарова, Т. Яблонської та ін.

Є збірки провідних майстрів Дніпропетровщини — Георгія Чернявського, Михайла Кокіна, Миколи Родзіна, Марії Котляревської, В. Матюшенка, А. Потапенка, В. Гречаного, Л. Антонюка, Володимира Городиського.

Окрім того, фонди музею налічують понад 1,5 тисячі творів декоративно-прикладного мистецтва XVI–XXI століть — репрезентовано роботи всіх художніх центрів України: кераміка Опішні, вишивка й ткацтво Решетилівки, гутне скло Львівської фабрики. Колекцію декоративно-прикладного мистецтва ДХМ доповнює західноєвропейська порцеляна: Мейсенська, Серврська, Копенгагенська, Берлінська, Данська.

Особливе місце у музейній колекції посідають твори славетних майстрів петриківського декоративного розпису: Т. Я. Пати, Н. А. Білокінь, В. І. Соколенка, Ф. С. Панка.

Експозиція

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • 2005
    2005
  • 2019
    2019
  • Головний вхід, 2023
    Головний вхід, 2023
  • Меморіальна дошка М. Сапожникову на головному фасаді, 2023
    Меморіальна дошка М. Сапожникову на головному фасаді, 2023

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Дніпровський художній музей», Дніпрокнига, 2001

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Фоменко А. К., Чабан М. П., Лазебник В.І., Лізавенко Г. В., Голуб І.С. (2001). Дніпропетровськ: минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 85—88.
  2. ↑ Музейний простір.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дніпровський_художній_музей