Побужжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Південний Буг на півночі Миколаївської області

Побужжя (Побожжя, Прибужжя)українська етнічна територія, розташована вздовж ріки Бог (Південний Буг), на території сучасних Вінницької, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської областей. Чітких меж території немає. Південно-східні райони Вінницької області розташовані по річці Бог (Південний Буг) мають історичну назву "Брацлавщина" (від міста Брацлав), яка є частиною більшої історичної землі — "Поділля". Нижче Брацлавщини в басейні Богу — Побужжя.

Історія[ред.ред. код]

Побужжя колись перебувало в центральній частині ареалу Трипільської археологічної культури, пізніше тривалий час було контактною зоною слов'яномовних та іраномовних спільнот, а також інших. У 8-9 ст. там жило слов'янське плем'я тіверців, що змушене було переселятися через тиск кочового тюркомовного світу на захід. Після 11 ст. там панували кочові племена печенігів, потім половців і пізніше татар. У часи Великого князівства Литовського й Руського, а потім і Речі Посполитої до Побожжя поверталася українська людність. Ця територія була районом формування українського козацтва. На Побужжі було утворено Буго-Ґардівську паланку Запорожжя.