Борніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борніт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1962 s.p.
АбревіатураBn[2]
Хімічна формулаCu₅FeS₄
Nickel-Strunz 102.BA.15[3]
Dana 82.5.2.1
Ідентифікація
Колірвід мідно-червоного до бурого
Сингоніяромбічна сингонія[4]
Твердість3
Блискнапівметалічний, злом дрібнораковистий
Колір рисисірувато-чорна
Густина5,1 ± 0,2 г/см³
Інші характеристики
Названо на честьІгнац фон Борн[5]
Типова місцевістьЯхимов[3]
CMNS: Борніт у Вікісховищі

Борні́т — важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сульфат міді та заліза координаційної будови. Борніт був відомий вже з 1725 року, але його офіційну назву дали лише в 1845 році Вільгельм Риттер фон Хайдінгер, який назвав мінерал на честь австрійського мінералога Ігнац фон Борна.

2. Зайва назва жозеїту-А та жозеїту-В.

Склад і властивості

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Cu5FeS4. Містить (%): Cu 52-65; Fe 8-18; S 20-27. Сингонія ромбічна. При температурі вище 2000°С переходить у кубічну модифікацію.

Густина 4.9—5.3.

Твердість 3.5.

Колір від мідно-червоного до бурого.

Риса сірувато-чорна.

Блиск напівметалічний, злом дрібнораковистий. Крихкий. Непрозорий. Парамагнітний. Ізотропний, іноді слабко анізотропний. Багата мідна руда.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічається в багатьох мідних родовищах як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Від прізвища австрійського мінералога І.Борна. В Україні є на Донбасі та в Чивчинських горах. Борніт поширений в гідротермальних родовищах міді, особливо в зоні їх вторинного збагачення. Родовища в Центральному Казахстані, на Уралі та ін., в США (Монтана, Аризона), в Чилі тощо. Використовується як мідна руда.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • борніт оранжевий (те саме, що раньєрит);
  • борніт свинцевистий (відміна борніту з Джезказганського родовища в Казахстані, яка містить до 1,65 % Pb2+).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]