Воловецький район

Воловецький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Закарпатська
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Закарпатська
Код КОАТУУ:	2121500000
Утворений:	1946
Населення:	▲ ▼ 23 866 (на 01.01.2020)
Площа:	544 км²
Густота:	44.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-3136
Поштові індекси:	89100—89141
Населені пункти та ради
Районний центр:	Воловець
Селищні ради:	2
Сільські ради:	13
Смт:	2
Села:	24
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Малильо В.В.
Голова РДА:	Култан Василь Михайлович
Адреса:	89100, Закарпатська обл., Воловецький р-н, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 8, 2-24-27
Мапа
Воловецький район у Вікісховищі

Волове́цький райо́н — гірський район північної частини Закарпаття. Він межує зі Сколівським районом та Турківським районом Львівщини, Великоберезнянським, Свалявським,Перечинським та Міжгірським районами Закарпатської області. Площа — 544 км². Населення — 27,5 тис. чол. 98 % жителів — українці, 1,3 % — росіяни, 0,9 % — національні меншини. Районний центр Воловець.

Історія

Воловеччина є частиною етнографічного району Бойківщини, однієї із трьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат — гуцулів, бойків, лемків, що мають істотну відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі.

Воловеччина з райцентром у Воловці стала районом у 1946 році. 1962 року, у зв’язку з укрупненням адміністративних одиниць у СРСР, Воловеччину було віднесено до Свалявського району. Указом Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року, коли всі 13 районів Закарпаття було відновлено, Воловеччині також повернуто статус району.

Географія і природно-ресурсний потенціал

Бідність гірської Воловеччини на продуктивні земельні ресурси компенсується природніми багатствами. Це листяно-хвойні ліси, в яких зростають переважно смерека і ялиця, бук, ясен і явір. Урочище Росішний, що у Нижньоволовецькому лісництві, багате буковими пралісами. Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя — це флористичний заказник «Пікуй», де під охороною багато цінних рідкісних рослин, у тому числі лікарських. Пам’ятка природи, Високий Камінь, славиться тим, що його крутосхили — найвищий у Карпатах ареал вростання дуба скельного і сосни чорної. Трапляються у Верховинських лісах і такі релікти, як тис ягідний, кедр, дуб, бук і ін. Багаті рідкісними цілющими травами, зокрема: арнікою гірською, альпійські луки, конвалією, білоцвітом весняним, підсніжником — лісові масиви; пізноцвітом осіннім і шафраном весняним — долини. Серед багаторічних трав трапляються дивоквіти — гладіолуси дикі. Ці і ряд інших рослин занесені до Червоної Книги і охороняються законом.

Окрасою і багатством лісів є благородні олені і козулі, ведмеді і лисиці, куниці і білки. Живуть тут дикі свині, рисі, вовки. Щебече у верхів’ях дерев різноманітне птаство. У малодоступних урочищах любителям природи інколи таланить зустріти чорних лелек.

Всі річки Воловеччини — притоки Латориці, що бере початок на південних схилах Верховинського Вододільного хребта, з-під Верецького перевалу. Вона дала назву селу Латірка, що розкинулося по обидва береги її русла, яке з плином набирає повноводності. До неї вливаються річечки Башта, Славка, що протікають через Верхні Ворота, Верб'яж, Гукливий, Воловець, а також інші водойми, що беруть початок у верхів’ях гір, найбільша з яких — річка Жденівка. Вони мають стрімку течію, круті береги, нещирокі долини.

Із риб, що живуть у гірських річках, є пструг річковий і райдужний. За межами району й області відомий форелевий заказник «Оса» у форелевим інкубатором, який упродовж десятка літ зарибнює водні артерії Воловеччини і продає мальків багатьом природопримножуючим організаціям.

На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом.

Клімат Воловеччини помірно континентальний, однак суворіший ніж у низовинних районах. Весна починається тут пізніше, а зима — раніше на 2—3 тижні. Заморозки тривають до перших днів травня. Зима настає у другій половині листопада, сніг випадає у другій половині грудня. Якщо в низинах Закарпаття сніговий покрив нестійкий, глибина його 30—40 см, то на території Воловеччини він набагато глибший і стійкіший, в горах нерідко до 2 метрів, а танення починається у березні-квітні. Морози сягають інколи нижче −30°С. В ущелинах високогір’я латки снігу біліють інколи й до середини літа.

Багата Воловеччина дарами природи — малиною, суницею, чорницею, ожиною, лісовим горіхом, грибами, іншими плодами.

Краса верховин, цілющість гірського повітря і нині слугують індустрії туризму. Лікувально-оздоровчі комплекси «Плай» у Воловці, «Форель» — у Жденієві, «Пікуй» — у Біласовиці, туристична база «Думка» та пансіонат «Смерічка» у селі Гукливий та готель «Плай» в смт Воловець одночасно можуть прийняти понад 650 відпочиваючих. Вже понад десяток літ основний контингент приїжджаючих на оздоровлення — це жителі регіону, ураженого радіацією чорнобильського лиха.

Відпочиваючих, а також спортсменів приваблюють у «засніжені гори» які оснащені канатно-буксирувальними підйомниками на схилах біля ЛОК «Форель» у Жденієві, ЛОК «Пікуй» у Біласовиці та поблизу села Подобовець Міжгірського району.

Персоналії

Верховинський край багатий талановитими, діяльними особистостями, які прославились у літературі, мистецтві, суспільно-політичному житті. Це письменники Лука Дем'ян з с. Верхні Ворота, Олекса Улинець з с. Тишів, Василь Щерицький — депутат Чехословацького парламенту 20—30 рр. із с. Лази, Василь Пагиря із с. Щербовець, Федір Могіш та Марія Ігнатишин із с. Скотарського, поетеса Софія Малильо та Грига Іван — депутат сейму Карпатської України з Верхніх Воріт. Далеко відомі за межами Воловеччини співачка Віра Баганич із смт Воловець, Заслужений артист Білорусії Юрій Павлишин, академік Георгій Калитич з Біласовиці; ректор УжНУ, академік Володимир Сливка із Тишова; генерал-лейтенант міліції Іван Мотринець. У Воловці виросли і отримали путівки в життя Антон Антонович Лявинець, доктор медичних наук, професор, очолює Міжнародний центр реабілітації важкохворих дітей в м. Будапешт і Іван Антонович Лявинець — єпископ греко-католицької церкви Чеської Республіки.

Посилання

• Воловецький район - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
• Partnerschaft Wolowez — Bad Endorf