Відновлення надгробного пам'ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макет надгробного пам'ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому для Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Автори: Б. Крилов, О. Сидорук, А. Сакалаускас


Надгробний пам'ятник князю Костянтину Івановичу Острозькому, встановлений близько 1579 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, через 49 років після смерті Великого гетьмана Литовського (1497-1500, 1597-1530) був однією із небагатьох ренесансних пам'яток на території України[1]. Сьогодні завдяки співпраці Литви та України, благодійного фонду "Корона князів Острозьких" та "Рідна країна" іде робота над відновленням пам'ятника[2].

Історична довідка[ред.ред. код]

Надгробок князю Костянтину Івановичу це пам'ятка, яка транслювала історію цілого роду Острозьких, члени якого займали найвищі уряди у Великому князівстві Литовському та Речі Посплитій. Так, Костянтин Іванович Острозький був першим серед сенаторів Речі Посполитої, Великим гетьманом Литовським, маршалком Волинської землі, Троцьким воєводою та Віленським каштеляном - останнє важливо з огляду на те, що там була резиденція короля Сигізмунда І Старого. Окрім того, він був удостоєний привілею запечатувати листи червоним воском - кольором осіб королівської крові. Здобутки Костянтина Острозького заклали підвалини для того, щоб вже його сина Костянтина-Василя називали "некоронованим королем Русі"[3].

З плином часу рід Острозьких згас, і пам'ять про них почала трансформуватись, адже у Російській імперії були небажаними зайві згадки про особу, котра втекла з московського полону після нещирої присяги на вірність царю і розгромила московське військо під Оршею у 1514 році. Тому в ході численних реставрацій Успенського собору надгробний пам'ятник було потроху видозмінено, замінено елементи оформлення, що символічно оповідали історію життя Костянтина Івановича Острозького. Часом надгробок взагалі був закритий, так що прихожани не могли його бачити[4][5]. У 1930-і роки було проведено ряд реставраційних робіт, що втім не наблизили пам'яник до оригінального стану, а лише законсервували його.

Знищення Успенського собору не стало його остаточним кінцем, адже згідно з указом президента від 9 листопада 1995 року собор було відновлено у 1999-2000 роках. Фінансування не було достатнім, аби відтворити його у всіх деталях, тож наразі місце поховання Костянтина Івановича, його першої дружини Тетяни-Ганни Гольшанської та сина Іллі залишається пустим[6]. Проте наразі іде робота з відновлення пам'ятника.

Ініціатори проекту. Перші етапи роботи[ред.ред. код]

У 2014 році з пропозицією відновлення надгробного пам'ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтекунас. Під час дослідження пантеону в Успенському соборі за участі редактора видавництва "Балтія-Друк" Виргиниюса Строля було виявлено близько 20 поховань періоду Великого князівства Литовського, найвизначнішими з-поміж яких були поховання Острозьких. Ініціативу Вайтекунаса підтримав його наступник на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс. Для подальшого просування проекту важливу роль відіграла підтримка фонду "Рідна країна" та національного Києво-Печерського історико-культурного заповіднику, завдяки чому було виготовлено макет надгробку у масштабі 1:15. 13 жовтня 2015 року у Національному Києво-Печерськом історико-культурному заповіднику відбулось громадське обговорення проекту, за результатами якого його було схвалено[1].

Для роботи над проектом було залучено наукових консультантів:доктора історичних наук Олега Однороженко, канд. іст. наук Олександра Алфьорова, канд. іст. наук Ігоря Тесленко, професора Альфредаса Бамблаускаса, також консультацію надав польський професор Єжи Петрусь. Авторський колектив сформовано на конкурсній основі, до нього увійшли українські скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов ("Творча майстерня Сидорука та Крилова") та литовський скульптор Арунас Сакалаускас.

Проект «Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» отримав підтримку Міжпарламентської Асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща (30–31 травня 2016 року). Депутати Міжпарламентської Асамблеї звернулися до урядів країн-членів Асамблеї із закликом щодо надання максимального сприяння у реалізації цього проекту. Після цього проектну документацію було погоджено Міністерством культури України (лист від 27.07.2016 № 629/10/61-16). Черговим етапом відтворення пам’ятника в 2016 році стало виготовлення скульптурного макета в масштабі 1:5, завдяки підтримці литовського підприємця та мецената Робертаса Габуласа. Згодом для реалізації цього проекту було створено благодійний фонд "Корона князів Острозьких"[1].

Виконання цього проекту колишній мінстр іноземних справ Литви Пятрас Вайтекунас вважає справою державного значення, адже це пряме звернення до спільної історичної спадщини Литви та України, котра розкриває їхню роль у європейській історії і підкреслює природність євроінтеграційних процесів сьогодні[7]. На презентації макету у масштабі 1:15 у канцелярії уряду Литовської Республіки під головуванням віце-канцлера за участі віце-міністрів оборони, закордонних справ та культури 7 вересня 2016 р. проект відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі одноголосно підтримано. 14 вересня 2016 р. проект «Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому в Успенському соборі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» схвалив Комітет із закордонних справ Сейму Литовської Республіки[1].

Сьогодні[ред.ред. код]

Початкові терміни передбачали реалізацію проекту у 2019 році до 505-річчя перемоги в Оршанській битві[8]. Наразі скульптори мають розпочати роботу над макетом у натуральний розмір. Заслуговує на увагу те, що проект не реконструкція чи реставрація, а саме відтворення пам'ятника на основі доступних історичних джерел та європейських пам'ятників епохи Ренесансу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому – БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД – Корона князів Острозьких. ostrogski.com (uk). Процитовано 2017-10-12. 
  2. Макет пам’ятника Костянтину Острозькому вирушає до Вільнюса. ФОТО. Рідна країна. Процитовано 2017-10-12. 
  3. Про рід Острозьких – БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД – Корона князів Острозьких. ostrogski.com (uk). Процитовано 2017-10-12. 
  4. Надгробок князя Костянтина Острозького. Вікіпедія (uk). 2017-10-12. Процитовано 2017-10-12. 
  5. Часопис "Антиквар": "Князі Острозькі. Європейський вимір української історії" (Українська). Київ: ТОВ "Видавничий дім "Антиквар"". 2017. с. 36–37. 
  6. Ульяновський, Василь (2017). Часопис "Антиквар":"Князі Острозькі. Європейський вимір української історії". Київ: ТОВ "Видавничий дім "Антиквар"". с. 48. 
  7. Вайтекунас, Пятрас (2017). Часопис "Антиквар":"Князі Острозькі. Європейський вимір української історії". Київ: ТОВ "Видавничий дім "Антиквар"". с. 24–25. 
  8. Томенко, Микола (2017). Часопис "Антиквар":"Князі Острозькі. Європейський вимір української історії". Київ: ТОВ "Видавничий дім "Антиквар"". с. с.30.