Городище (Малинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Городище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Coat of arms of Malyn Raion.jpg Малинський район
Рада/громада Українська сільська рада
Код КОАТУУ
Locator Dot2.gif
Розташування села Городище
Основні дані
Засноване XVI століття
Населення частина міста Малин
Географічні дані
Географічні координати 50°45′40″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д. / 50.76111° пн. ш. 29.29361° сх. д. / 50.76111; 29.29361Координати: 50°45′40″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д. / 50.76111° пн. ш. 29.29361° сх. д. / 50.76111; 29.29361
Середня висота
над рівнем моря
160 м
Водойми річка Ірша
Найближча залізнична станція Малин
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Городище на російській військовій мапі 1873 року.

Городи́ще — колишнє село в Малинському районі Житомирської області України, на лівому березі річки Ірша. З 1973 року — частина міста Малин.

Історія[ред.ред. код]

1529 року Івашко Немирич (пол. Iwaszko Niemirycz) — королівський придворний і чорнобильський орендар, отримав привілей побудувати на лівому березі Ірші нижче Малина замок і закласти поселення. Ця місцевість стала спадковою власністю роду Немиричів.

1796 року в селі було 220 мешканців; 1864 року — 402 православних та 20 римо-католиків; 1882 року — 417 православних та 31 римо-католик; 1900 року — 720 мешканців (113 дворів).

До кінця XVIII століття в Городищі існувала окрема парафіяльна церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці. На 1882 рік віряни вже були приписані до малинської православної парафії; дерев'яна однопрестольна Олександро-Невська церква[1].

На 1900 рік в Городищі діяли паровий млин і цегельний завод; 1087 десятин землі належало селянам та 1990 десятин власникам села — родині Гіжицьких.

1902 року поблизу Городища була прокладена залізниця Київ — Ковель.

7 березня 1923 року постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Київщини» створений Малинський район[2][3]. Того ж року була створена Городищенська сільська рада. З 1923 року до 1937 року село в складі Малинського району належало до різних територіальних утворень  — Київської губернії, Волинської губернії, Київської та Житомирської областей[4][5][3].

1926 року в селі було 995 мешканців (225 дворів); 1941 року — 1480 мешканців (434 двори).

14 листопада 1943 року Городище було визволено від німецьких військ. 87 жителів села не повернулися додому з боїв Другої світової війни.

1951 року відкрито професійно-технічне училище № 36.

11 серпня 1954 року село перепідпорядковане Пинязевицькій сільській раді (5 серпня 1960 року перейменована на Українську сільську раду).

3 березня 1973 року Городище включене в межі міста Малин[6].

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

На 1895 рік за свідченнями Володимира Антоновича в Городищі, на березі річки Ірші, розташовувалось доволі велике стародавнє чотирикутне деревлянське городище 87 сажень в окружності, яке захищали вали та рів.

Біля села знаходився могильник X — XIII століття з 5 курганів. 1878 року три з них були розкопані Антоновичем — у двох на вершинах курганів були численні пізніші могили; в усіх трьох в підґрунті древні могили; скелети лежали в двох курганах головами на захід, в одному — на південний схід; при них були залізні цвяхи, ножі і кресала, кремені, черепки від посуду, уламки залізних предметів, срібні персні.

Також біля села були знайдені нуклеус з кременю, 7 пряселець з червоного шиферу й одне глиняне, намисто з сердоліку, залізний наконечник списа.

Відомі власники[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

  • Мартинчук А. А. — уродженець села, заслужений учитель УРСР.

Мапи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Памятная книжка Киевской Епархии». Сост. Воронов А., свящ. Антонов В. — К.: Типографія Г. Т. Корчак-Новицького, 1882. — с. 129, 130 (рос.)
  2. 7 березня 2013 року виповнюється 90 років з часу утворення Малинського району // Малин. Все про місто
  3. а б До Київської губернії входив Малинський округ з окружним центром в м. Малин // Малин. Все про місто
  4. «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині» // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України за 1924 рік. — Харків: Друкарня УВО ім. М. Фрунзе, 1924. — с. 890—891
  5. «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною й Волинню» // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. — Харків: Друкарня ПУ УВО ім. М. Фрунзе, 1925. — с. 213-215
  6. «Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795–2006. Довідник. Офіційне видання». — Житомир, 2007. — стор. 249

Посилання[ред.ред. код]