Гуцульська сецесія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колишня клініка Солецького, в архітектурі якої використовувалися народні гуцульські та закопанські мотиви, архітектор Олександр Лушпинський
Будинок акціонерного товариства «Дністер» у Львові (тепер міська поліклініка № 1, вул. Руська, 20), архітектор Іван Левинський

Гуцу́льська сеце́сія (карпатський, східногалицький стиль) — архітектурний стиль, що розвивався в Східній Галичині, перш за все, у Львові наприкінці XIX  — на початку XX століття. Особливістю стилю було використання традицій народної архітектури, що зближує його з українським модерном Наддніпрянщини.

Опис[ред. | ред. код]

Стиль гуцульської сецесії являв собою спробу пошуку національного українського стилю в архітектурі, що спирався б на традиції місцевої народної архітектури. Ці пошуки проходили в рамках національно-романтичного осмислення Віденського сецесіону, яскравого стилю австрійської архітектури. Головним джерелом натхнення створення нового національного стилю, стало непрофесійне мистецтво горян Карпат (у тому числі гуцулів). Опрацьовувати естетику «карпатського» стилю пробував в 1890-х львівський архітектор Юліан Захарієвич. Пізніше з теоріями «східногалицького» нового стилю виступили Едгар Ковач у книзі «Спосіб закопяньскій» (1899) і Казимир Мокловський у серії статей і книзі «Народне мистецтво в Польщі».

У найяскравішій формі ідеї «гуцульської сецесії» проявились в роботах архітектурної фірми Івана Левинського, в якій працювали також Тадеуш Обмінський, Олександр Лушпинський, Лев Левинський та інші. Окрім Львова цей стиль також використовувався в забудові Станіславова.[1]

Для стилю характерні експресивні об'єми, пластична виразна конфігурація дверних прорізів, вікон, навісів, складні обриси дахів з великими схилами, які іноді прикрашаються вежею, подібної до дзвіниці гуцульської церкви. Декор та колористична гама народного мистецтва обігравалися в оздобленні будинків металом і керамікою.

Приклади[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]