Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»
Заповідник Стародавній Київ.jpg
Розташування: Україна Україна Київ Адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31
Площа: 175 га
Заснований: 1987
Керівна
організація:
Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій
Веб-сторінка: www.knmc.org.ua

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» (ДІАЗ «Стародавній Київ») — комплекс пам'яток історичного центру Києва. Межі заповідника охоплюють північно-східний виступ Старокиївської гори, Старий Поділ і ряд окремих пам'яток архітектури Старого Києва. Заповідник є спеціально уповноваженим органом охорони, використання, реставрації та популяризації пам'яток архітектури, історії і культури, що включені в його межі.

Заповідник «Стародавній Київ» має статус комплексної пам'ятки містобудування, а вся його територія має статус землі історико-культурного призначення.


Історія створення[ред.ред. код]

У 1987 році постановою Ради Міністрів УРСР на території Стародавнього Подолу і сусідньої із ним частині Старокиївської гори був створений Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».[1] Кордони заповідника визначалися на основі результатів наукових досліджень. Рішенням Київського Виконкому у 1988 році вони були документально зафіксовані.

З 1998 року заповідник діє у складі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій.

Постановою Кабміну України у 2001 році всі об'єкти заповіднику були занесені до реєстру пам'яток національного значення.

Склад заповіднику[ред.ред. код]

Заповідник займає територію у 175 га, на якій розміщено 74 пам'ятки архітектури, 15 — історії, 22 — археології, 2 — монументального мистецтва.

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Ансамбль Іллінської церкви, XVII-XVIII ст., вул. Почайнинська, 2

  • Іллінська церква, 1692 р.
  • Дзвіниця, початок XVIII ст.
  • Брама й мури Іллінської церкви, 1755 рік
  • Мала бурса, XVIII ст.

Ансамбль Братського монастиря, XVII-XIX ст., вул. Григорія Сковороди, 2; Контрактова площа, 2

Бурса, 1778-1816 рр., вул. Набережно-Хрещатицька, 27

Ансамбль Флорівського монастиря, XVII-XIX ст., вул. Микільсько-Притиська, 5; вул. Фролівська, 6/8.

  • Вознесенська церква, 1772-1732 рр.
  • Дзвіниця
  • Трапезна церква
  • Будинок ігумена

Церква Миколи Набережного 1772-75 рр.; Григорія Сковороди, 12

Притисько-Микільська церква; вул. Хорева, 5а

Дзвіниця церкви Миколи Доброго; вул. Покровська, 6

Духовна семінарія, нині Академія образотворчого мистецтва і архітектури, 1888 рік; вул. Смирнова-Ласточкіна, 20.

Поштова станція; Поштова пл., 2

Старий контрактовий будинок, 1799—1801 рр.; вул. Покровська, 4

Контрактовий будинок; Контрактова пл., 2

Колона магдебурзького права; Набережне шосе

Пам'ятник князю Володимиру Святославичу; Володимирська гірка

Житловий будинок, 1808 р.; вул. Покровська, 5

Житловий будинок, поч. XVIII-XIX ст.; вул. Спаська, 16б

Житловий будинок, 1804—1878 рр.; Покровська, 8

Житловий будинок, поч. XVIII ст.; вул. Костянтинівська, 6

Житловий будинок, XIX ст.; вул. Ігоревська, 13/5

Магазин, 1820—1821 рр.; вул. Сагайдачного, 16/5

Зерносховище, XVIII ст.; вул. Братська, 2

Училище, 1820-і рр.; вул. Костянтинівська, 9/6

Житловий будинок, перша пол. XIX ст.; вул. Хорива, 5

Покровська церква, 1766—1772 рр., та дзвіниця, друга пол. XVIII ст.; вул. Покровська, 7

Покровський монастир, кін. XIX — поч. XX ст.; Бехтерєвський провулок, 15

  • Миколаївський собор
  • Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Трапезна Михайлівського Золотоверхого монастиря, 1712 р.; Трьохсвятительська вул., 4

Відбудовані пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Михайлівський Золотоверхий монастир, 1108-1113 рр.; Трьохсвятительська вул., 4. Перебудований у XVII-XVIII ст., зруйнований у 1934-1936 рр. у зв'язку із будівництвом Урядового центру. Відбудований у 1999 р.

  • Золотоверхий Михайлівський собор, 1108-1113 рр.
  • Дзвіниця

Церква Богородиці Пирогощої, 1132-1136 рр., Контрактова площа, 6. Перебудована у 1770-х роках, зруйнована в 1930-х роках. Відбудована у 1997—1998 роках, стародавні фундаменти законсервовані.

Фонтан Самсон, 1749 р., Контрактова площа. Зруйнований у 1930-х роках, відновлений у 1982 році.

Церква Різдва Христового, 1814 р., Поштова площа. У 1861 році тут у церкві було встановлено труну Тараса Шевченка під час перевезення його праху з Петербурга до Канева. Зруйнована в 1950-х роках. Відбудована у 2002—2005 роках.

Інші пам'ятки[ред.ред. код]

Шар «міста Володимира» і комплекс пам'яток слов'янського часу: городище Кия (V-VIII ст)., капище (VI-IX ст)., підмурки палацу княгині Ольги (Х ст.), фундаменти Василівської церкви, підмурки і залишки ротонди (XII-XIII ст.), фундаменти церкви Успіння Богородиці Пирогощої (XII ст.), підмурки Борисоглібської церкви (XII-XIII ст.).[2]

Музеї[ред.ред. код]

  • Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська,6)
  • Постійно діюча виставка «Будиночок Петра І в літопису київської благодійності» (вул. Костянтинівська 6/8)
  • Постійно діюча виставка «До історії самоврядування в Києві» (Поштовий будинок, Поштова пл., 2)
  • Виставкова експозиція «Історія церкви Богородиці Пирогощої»

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]