Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав"
В музеї Г.Сковороди
В музеї Г.Сковороди
50°03′36″ пн. ш. 31°28′11″ сх. д. / 50.06000000000000227° пн. ш. 31.46999999999999886° сх. д. / 50.06000000000000227; 31.46999999999999886
Розташування: Україна, Київська область
Найближче місто: Переяслав-Хмельницький
Площа: 3050 га
Заснований: 13 березня 1979 року
Керівна
організація:
Міністерство культури України
Веб-сторінка: www.niez.com.ua


Commons-logo.svg Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» у Вікісховищі

Націона́льний істо́рико-етнографі́чний запові́дник «Перея́слав» — один з найбільших заповідників України. До його складу входять території міста Переяслава-Хмельницького, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони. Заповідник «Переяслав» віднесено до сфери управління Міністерства культури України. Управління здійснює Департамент культурної спадщини та культурних цінностей.У його складі 371 нерухомих пам'яток історії й архітектури українського народу, 24 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні тощо. Основний музейний фонд заповідника становить 170 848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI–XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI–XVIII ст. (10 тис. од)

Адміністрація заповідника розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 8.

Історія[ред.ред. код]

Заповідник створено відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 123 від 13 березня 1979 року[1].

Постановою Кабінету Міністрів України № 376 від 15 березня 1999 року[2]. Державний історико-культурний заповідник «Переяслав» перейменовано на історико-етнографічний.

Статус національного заповіднику надано Указом Президента України № 598/99 від 1 червня 1999 року.[3].

Музеї[ред.ред. код]

Назва Адреса Короткі відомості
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини

(Музей просто неба)

вул. Літописна, 2, тел.: 55626, 55328 Дійсною перлиною заповідника є Музей народної архітектури й побуту Середнього Придніпров'я, що почав створюватися на Татарській горі в 1964 році. Територія відповідає умовам, при яких виникали поселення, як у давні епохи, так і в пізніший час. Музей має такі розділи: українське дореволюційне село Середнього Придніпров'я, ремесла й промисли українського післяреформеного села, вітряні млини й розділ найдавніших часів, що є характерною рисою нашого музею. На території 30 гектарів розташований 185 об'єктів, з них 104 пам'ятки народної архітектури XVII–XIX ст., у тому числі 20 тисяч творів народного мистецтва, знарядь роботи, речей побуту, зібраних у лісостеповій зоні України. Музей є важливою культурно-освітньою установою, що допомагає оцінити культурну спадщину минулого.
Музей українського рушника вул. Літописна, 2, тел.: 55626 На території музею просто неба, в унікальній пам'ятці архітектурного зодчества XVII ст. (1651 року), перевезеної до нас із села Пищики Сквирського району Київської області, була створена експозиція музею українського рушника і в 1995 році музей відкрився для відвідувачів. У музеї представлено 300 рушників різних регіонів (Київської, Полтавської, Чернігівської, Черкаської областей, район Полісся).
Музей історії української православної церкви вул. Літописна, 2, тел.: 55626 МНа території музею народної архітектури й побуту в унікальній пам'ятці дерев'яного мистецтва (Сухоярскій церкві) 1775 року, перевезеної до заповідника із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області, перебуває Музей історії Української православної церкви. Тут експонується добірка матеріалів, пов'язаних з життям Ісуса Христа, Богородиці, інших святих. У вітринах розміщені релігійна література, стародруки, на стіні висять ікони 12-ти найголовніших свят — Різдво, Водохрещення, Великдень, Вознесіння та інші.
Музей українських обрядів вул. Літописна, 2, тел.: 55626 Експозиція складається із чотирьох кімнат, що розповідають про традиції, звичаї, обряди від давнього часу до наших днів. Перший зал має експонати, які свідчать про звичаї наших пращурів у дохристиянський період. У наступних залах розповідається про побутові свята й традиції, пов'язаних з ними. Це весілля, народження дитини, толока, обряди поховання. В останньому залі можна ознайомитися із сучасними українськими обрядами й звичаями.
Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини вул. Літописна, 2, тел.: 55626 Цей музей розміщений у будинку дрібного дворянина кінця XIX століття, привезеного в 1973–1974 р. із села Старовичі Іванківського району Київської області. У п'яти залах експонуються роботи відомих народних майстрів, що брали участь у республіканських виставках 1970–1971 рр. Тут представлені вироби з дерева, вишивка, гончарство, декоративні вази, іграшки, посуд, господарські вироби, вироби з гутного скла, порцеляна й ін.
Музей космосу вул. Літописна, 2, тел.: 55626 Музей був створений в 1979 році, з ініціативи академіка А. Ю. Ішлинського й д.т. н. С. В. Малашенка, працівників історико-культурного заповідника, за допомогою АН СРСР, АН УРСР і центра підготовки космонавтів ім. Ю. О. Гагаріна. Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарата «Місяцехід-1», крісло-ложемент із космічного корабля «Союз», супутниковий апарат, скафандр і парашут космонавта Ю. О. Гагаріна, комплекс обчислювальної техніки «Мінськ-1», діючий макет космодрому «Байконур». А також прилади, які використовувалися в космічних апаратах, на орбітальної станції «Салют» і багато чого ін.
Музей хліба вул. Літописна, 2, тел.: 55626 В 1984 році на території музею просто неба був відкритий Музей хліба. У цьому музеї показаний розвиток землеробства й технологію випічки хліба від найдавніших часів до наших днів. До музейного комплексу, входить площадка, на якій розміщено техніку для збору хліба, будинок-пекарня, зернові комори, вітряні й парові млини. У музеї більше 3500 експонатів. Експонується унікальна колекція реліктової пшениці, що вирощувалася в древні часи, кам'яний, глиняний, а також унікальний керамічний посуд часів Трипільської культури.
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини вул. Літописна, 2, тел.: 55626 У павільйоні, що має 430 кв. м. експозиційної площі, в 1993 році був відкритий музей народного сухопутного транспорту, у фондах якого зберігається 1400 експонатів. У музеї зібрана унікальна колекція транспортних засобів, єдина в Україні. Колекція починається з розділу архаїчних часів, де представлені засоби пересування періоду Трипільської культури, скіфів і кочівників XI–XIII ст. Далі експонується санний і транспорт на колесах, літній і зимовий, який у свою чергу розділяється на: господарський, промисловий (кінний і на волах), виїзний і пасажирський. Також демонструються збруя, типи упряжі, ручний транспорт.
Музей-пошта вул. Літописна, 2, тел.: 55626 Експозиція музею створена в приміщенні поштової станції, що перебуває в місті Переяславі на перехресті Старокиївської й Московської вулиць. Перенесено й установлена на поштовому тракті XIX ст. Київ-Полтава. Поштова станція в 1993 році була відкрита для відвідувачів заповідника. У кімнаті, де жила родина станційного доглядача, і в кімнаті для подорожуючих відтворено за архівними даними інтер'єр того часу. Також експонуються карти-схеми поштових трактів, карта Полтавської губернії, у яку входить Переяслав.
Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини вул. Літописна, 2, тел.: 55626 У будинку кінця XIX ст., перевезеного із села Помоклі Переяслав-Хмельницького району, перебуває «Музей історії бджільництва». У вітринах експонується посуд періоду Київської Русі для збереження меду, показані виготовлення штучної борті, дуплянку кінця XVIII ст. У центрі будинку є дуплянка на дві бджолині родини, які підвішували на висоту 8-10 метрів за допомогою спеціального колеса. Також в експозиції перебувають дві медогонки XIX ст., інструменти, верстат, побутові речі та ін.
Музей лікарських рослин вул. Літописна, 2, тел.: 55626 В першій залі музею створено куточок знахаря. В другій експозиційній залі демонструється гербарій з 100 видами рослин. Зі зворотної сторони розміщені вітрини з наборами лікарських рослин, настійки, виготовлені яготинським фітоцентром «Здоров'я», директором якого є В. В. Радак. Третя зала тимчасово використовується як робочий цех, де проводиться черенкування, перевалка, вигонка та вирощування розсади. В ньому також ростуть багаторічні пальми, монстери, ампельні та квітучі рослини. Перед фасадом музею та на нижній терасі знаходяться фітоплантації лікарських рослин різних видів.
Меморіальний музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема вул. Літописна, 2, тел.: 55626 Музей відкрито в 1978 році на честь 120-річчя із дня народження письменника.
Музей Заповіту Т. Г. Шевченка вул. Шевченка, 8, тел.: (+380 4567) 52578 Музей розташований в приміщенні-пам'ятці архітектури 1820 року, будинку друга Т. Г. Шевченка лікаря А. Й. Козачковського. В 12 залах музею показана історія Переяславщини від XVI ст. до наших днів. Створений в 1954 році, музей значно розширився і його фонди нараховують приблизно 12-ти тисяч експонатів.
Археологічний музей вул. Шевченка, 17, тел.: 51574 Павільйон споруджений над фундаментом Спаської церкви-усипальниці Х ст. В експозиції представлені унікальні речі, знайдені під час розкопок. Серед них — Добраничівські стоянки (XXV–X тис. до н. е.), поселення бронзового століття поблизу с. Козинці. Різноманітні прикраси, зброя, унікальна колекція посуду періоду Трипільської культури.
Музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслава восени 1943» вул. Сковороди, 54, тел.: 51879 У центрі міста в приміщенні Вознесенського собору (1695–1700 р.) розміщена музей-діорама. Музей було відкрито в 1975 році на честь 30-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні. На художньому полотні, довжиною 28 і висотою 7 метрів зображений момент масової переправи радянських військ через Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава. Всі роботи зі створення цієї діорами зайняли в художників майже 5 років. У підвалі Вознесенського собору розміщений Мавзолей вічної слави, де на стінах увічнені імена переяславців, які загинули на фронтах ВВВ. Музей є величним пам'ятником всім тим, хто загинув звільняючи Переяславщину.
Музей українського народного одягу Середнього Придніпров'я вул. Михайла Сікорського, 34, тел.: 51612 У центрі древнього Переяслава перебуває унікальне спорудження — Михайлівська церква (1946 р.), що була побудована переяславським полковником Ф. Лебедой в стилі українського бароко, на фундаменті Михайлівського собору (1089 р.). В 1959 році в приміщенні церкви був відкритий музей українського народного одягу Середнього Придніпров'я кінця XIX — поч. XX ст., а також представлена колекція полтавських і київських килимів. Експонується колекція чоловічого й жіночого одягу різних верств населення України на всі пори року.
Музей кобзарства вул. Б. Хмельницького, 20, тел.: 53641 У центрі міста, у будинку 1903 року знаходиться музей кобзарського мистецтва, що відкрився в дні святкування 175-ї річниці від дня народження геніального Кобзаря українського народу Т. Г. Шевченка в 1984 р. У приміщенні музею експонуються портрети відомих кобзарів України, музичні інструменти (XI–XVIII ст.), книги, речі побуту.
Музей архітектури Переяслава часів Київської Русі вул. Михайла Сікорського, 34, тел.: 51612 Музей відкритий у травні 1982 року до святкування 1500-річчя Києва. Переяславська архітектурна школа залишила нам прекрасні зразки давньоруської архітектури, які, на жаль, не збереглися в цілому виді до наших днів. Павільйон розміщений на фундаменті Михайлівського собору. У павільйоні показані матеріали розкопок, креслення, реконструкції археологічних пам'яток переяславської архітектури XI–XII ст.
Меморіальний музей Г. С. Сковороди вул. Сковороди, 52, тел.: 51448 Поруч із величним Вознесенським собором (1695–1700 р.) перебуває будинок колишнього колегіуму — пам'ятка архітектури XVIII сторіччя, побудований у стилі українського бароко. Тут в 1753 році читав лекції з поетики видатний український філософ-гуманіст, просвітитель і поет Григорій Савович Сковорода. У первісному виді відтворена обстановка вестибюля й бібліотеки колегіуму, класу поетики.
Музей трипільської культури вул. Шевченка, 8 Музей розповідає про Трипільську культуру — найдавнішу культуру землеробів Східної Європи, що існувала наприкінці V — середині III тисячоліття до н. е. Експозицію музею складають археологічні знахідки на місці трипільських поселень в нижній течії Трубіжа. Тут можна побачити керамічний посуд, прикраси, глиняні фігурки, знаряддя праці.
Музей пам'яті Поліського району вул. Літописна, 2, тел.: 55626
Музей М. М. Бенардоса вул. Літописна, 2, тел.: 55626 В 1981 році за рішенням ЮНЕСКО увесь світ святкував 100-річчя одного з найбільших відкриттів XI ст. — електричного дугового зварювання металів. На честь цієї знаменної дати, за участю й за допомогою Інституту електрозварювання ім. Е. О. Патона, у нашому місті, у будинку, привезеному із с. Вороньков Бориспільського р-ну, був відкритий музей автора цього відкриття М. М. Бенардоса, що часто відвідував наш край. Музей має 5-ь кімнат: робочий кабінет, вітальня, майстерні, лабораторія, виставочний зал і передпокій. Один зал музею присвячений родині Патонов — видатних українських учених у галузі електрозварювання.
Меморіальний музей архітектора В. Г. Заболотного вул. Мазепи, 9, тел.: 51552 У центрі міста на перехресті вулиць І. Мазепи й Т. Шевченка перебуває садиба, що належала сім'ї видатного архітектора Володимира Гнатовича Заболотнього (1898–1962 р.). На сьогоднішній день у шести кімнатах будинку на 945 м² експозиційної площі розміщено приблизно 1500 експонатів основного фонду, які розкривають внутрішній світ архітектора. У музеї експонуються проекти, макети його робіт (у тому числі макет будинку Верховної Ради України), меблі, книги, побутові речі.

Керівники[ред.ред. код]

  1. Сікорський Михайло Іванович (1979-2008),
  2. Ткаченко Віктор Миколаєвич (2009-2010)
  3. Довгошия Павло Олександрович (2010-2014),
  4. Лукашевич Олексій Михайлович (2014-2015).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]