Гіпотеза Сепіра — Ворфа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпотеза Се́піра — Во́рфа (англ. Sapir–Whorf hypothesis), гіпотеза лінгвістичної відносності — концепція, розроблена в 1930-х роках, за якою структура мови визначає мислення і спосіб пізнання реальності. Названа за іменами американських мовознавців Едварда Сепіра та Бенджаміна Ворфа.

Опис[ред. | ред. код]

Гіпотеза припускає, що люди, які говорять різними мовами, по-різному сприймають світ і по-різному мислять. Зокрема, ставлення до таких фундаментальних категорій, як простір і час, залежить в першу чергу від рідної мови індивіда; з мовних характеристик європейських мов (так званого «середньоєвропейського стандарту») виводяться не тільки ключові особливості європейської культури, але і найважливіші досягнення європейської науки (наприклад, картина світу, відображена в класичній ньютонівській механіці). Автором концепції є американський етнолінгвіст-любитель Б. Л. Ворф; ця концепція була співзвучна деяким поглядам найбільшого американського лінгвіста першої половини XX століття Едварда Сепіра (надавав Ворфу підтримку) і тому зазвичай називається не «гіпотезою Ворфа», а «гіпотезою Сепіра — Ворфа». Подібні ідеї раніше висловлював і Вільгельм фон Гумбольдт.

У своєму найрадикальнішому формулюванні гіпотеза Сепіра — Ворфа в наш час[коли?] не має прихильників серед серйозних професійних лінгвістів. Дані щодо мови хопі, на які спиралися багато висновків Ворфа, як вказували фахівці з мов північноамериканських індіанців, можуть інтерпретуватися по-різному. Сама можливість впливу мовних категорій на сприйняття світу є предметом активної дискусії в етнолінгвістиці, психолінгвістиці та теоретичній семантиці.

Одним із стимулів створення в 1950-х роках штучної мови логлан була спроба перевірити дану гіпотезу на практиці. У спільноті найбільш динамічно розвивається ідіома цієї мови — ложбана — ідея його використання для перевірки цієї гіпотези регулярно обговорюється.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Whorf B. L. Language, Thought and Reality : Selected Writings of Benjamin Lee Whorf / ed. John B. Carroll. — N. Y. : Wiley, 1956.
  • Уорф Б. Л. Отношение норм поведения и мышления к языку. — В сб.: Новое в лингвистике, вып. 1, М., 1960.
  • Брутян Г. А. Гипотеза Сепира — Уорфа. — Ереван, 1968
  • Васильев С. А. Философский анализ гипотезы лингвистической относительности. — К., 1974.
  • Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. — М. : Языки славянской культуры, 2001.
  • Кронгауз М. А. Семантика. — Изд. 2-е. — М. : ИЦ «Академия», 2005.

Посилання[ред. | ред. код]