Дзвінкий заясенний фрикативний

ʒ
Номер МФА	135
Кодування
HTML (decimal)	ʒ
Юнікод (hex)	U+0292
X-SAMPA	Z
Кіршенбаум	Z
Брайль	[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-2346) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-2346) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]
Image

Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʒ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символом ⟨ž⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/.

Деякі науковці використовують символ /ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного фрикатива /ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ʑ/. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва

• Дзвінкий заясенний фрикатив (англ. voiced postalveolar fricative)
• Дзвінкий заясенний фрикатив-сибілянт (англ. voiced postalveolar sibilant fricative)
• Дзвінкий заясенний фрикативний
• Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикатив
• Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикативний
• Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив (англ. voiced palato-alveolar fricative)
• Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiced palato-alveolar sibilant fricative)
• Дзвінкий палато-альвеолярний фрикативний

Властивості

Властивості дзвінкого заясенного фрикативного:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська		жакӀэ	[ʒaːtʃʼa]	борода
албанська		zhurmë	[ʒuɾmə]	шум
арабська (Магриб)		زوج	[zuʒ]	чоловік	Див. арабська фонетика
вірменська (східна)		ժամ	[ʒɑm]	година
аварська		жакъа	[ˈʒaqʼːa]	сьогодні
азербайджанська		pəjmürdə	[pæʒmyrˈdæ]	сумний
англійська		vision	[ˈvɪʒən]	бачення	Див. англійська фонетика
болгарська		мъжът	[mɐˈʒɤ̞t]	чоловік
вепська		vīž	[viːʒ]	п'ять
гебрейська		ז׳אנר	[ʒaneʁ]	жанр	Див. гебрейська фонетика
гінді		अझ़दहा	[əʒd̪əhaː]	дракон	Див. фонетика гінді
голландська		garage	[ɣäˈräːʒə]	гараж	Див. нідерландська фонетика
грузинська		ჟურნალი	[ʒuɾnali]	журнал
есперанто		manĝaĵo	[maɲˈd͡ʒaʒo̞]	їжа	Див. фонетика есперанто
італійська (діал.)		caso	[ˈkäːʒo]	випадок	Відповідає /z/ у стандартній італійській. Див. італійська фонетика
кабардинська		жыг	[ʒəɣʲ]	дерево
казахська		жеті	[ʒeti]	сім
латвійська		žāvēt	[ˈʒäːveːt̪]	сушити	Див. латвійська фонетика
литовська		žmona	[ʒmoːˈn̪ɐ]	дружина	Див. литовська фонетика
македонська		жаба	[ˈʒaba]	жаба	Див. македонська фонетика
німецька		Garage	[ɡaˈʁaːʒə]	гараж	Див. німецька фонетика
польська (діал)		zielony	[ʒɛˈlɔn̪ɘ]	зелений	Див. польська фонетика
португальська		beringela	[bɯ̟ɾĩˈʒɛlɐ]	баклажан	Див. португальська фонетика
румунська		jar	[ʒar]	жар	Див. румунська фонетика
сербська		жут	[ʒûːt̪]	жовтий	Див. сербська фонетика
словенська		žito	[ʒito]	жито
турецька		jale	[ʒäːlɛ]	роса	Див. турецька фонетика
туркменська		žiraf	[ʒiraf]	жираф
угорська		rózsa	[ˈr̪oːʒɒ]	троянда	Див. угорська фонетика
українська		жаба	[ˈʒɑbɐ]	—	Див. українська фонетика
французька		jour	[ʒuʁ]	день	Див. французька фонетика
чеська		muži	[ˈmuʒɪ]	мужі	Див. чеська фонетика
чеченська		жий	[ʒiː]	вівця

Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт

Voiced postalveolar non-sibilant fricative
ɹ̠˔
Номер МФА	151 414 429
Кодування
X-SAMPA	r\_-_r

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
голландська		meer	[meːɹ̠˔]	озеро	Див. нідерландська фонетика

Джерела

• Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
• Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
• Dąbrowska, Anna (2004). Język polski. Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 83-7384-063-X. 
• Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995). Dialekty i gwary polskie. Warsaw: Wiedza Powszechna. ISBN 83-2140989-X. 
• Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
• Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
• Goeman, Ton; van de Velde, Hans (2001). Co-occurrence constraints on /r/ and /ɣ/ in Dutch dialects. У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland. 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 91–112. ISSN 0777-3692. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 14 червня 2022. 
• Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999). The dialect of Maastricht. Journal of the International Phonetic Association (University of Nijmegen, Centre for Language Studies) 29: 155–166. doi:10.1017/S0025100300006526. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 8 квітня 2016. 
• Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
• Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 8 квітня 2016. 
• Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
• Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
• Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.