Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

ʑ
Номер МФА	183
Кодування
HTML (decimal)	ʑ
Юнікод (hex)	U+0291
X-SAMPA	z\
Брайль	[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1356) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1356) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]
Image

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʑ⟩. М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/.

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного фрикатив /ʒ/ або його палаталізований варіант /ʒʲ/ для позначення /ʑ/.

Назва

• Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив(англ. Voiced alveolo-palatal fricative)
• Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant fricative)
• Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикативний
• Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
• Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Властивості

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька		ажьа	[aˈʑa]	заяць	Див. абхазька фонетика
адигейська		жьау	[ʑaːw]	тінь
кабардинська		жьэ	[ʑa]	рот
каталанська (схід.)		ajut	[əˈʑut]	допомога	Див. каталанська фонетика
люксембурзька		héijen	[ˈhəi̯ʑɵ̞n]	високий	Алофон /ʁ/. Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицька		źasety	[ʑäs̪ɛt̪ɨ]	десятий
польська		źrebię	[ˈʑrɛbjɛw̃]	лоша	Див. польська фонетика
португальська (Бразилія)		magia	[maˈʑi.ɐ]	магія	Алофон /ʒ/. Див. португальська фонетика
російська		езжу	[ˈjeʑːʊ]	їзжу	Див. російська фонетика
румунська (Трансильванія)		'geană	[ʑanə]	вія	В стандартній мові – /d͡ʒ/. Див. румунська фонетика
сербська		пуж ħе	[pûːʑ t͡ɕe̞]	равлик буде	Алофон /ʒ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/. Див. сербська фонетика
японська		火事/kaji	[kaʑi]	пожежа	Алофон /d͡ʑ/ між голосними. Див. японська фонетика

Джерела

• Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013). Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 381–396. doi:10.1017/S0025100313000169. ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 8 квітня 2016. 
• Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
• Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
• Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
• Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007). An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects. Journal of the International Phonetic Association 37 (2): 143–172. doi:10.1017/S0025100306002829. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 8 квітня 2016. 
• Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. 
• Teo, Amos B. (2012). Sumi (Sema). Journal of the International Phonetic Association 42 (03): 365–373. doi:10.1017/S0025100312000254. 
• Teo, Amos B. (2014). A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland. Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 8 квітня 2016. 
• Zygis, Marzena (2003). Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives. ZAS Papers in Linguistics 3: 175–213. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 8 квітня 2016. 
• Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.