Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ʑ
Номер МФА 183
Кодування
HTML (decimal) ʑ
Юнікод (hex) U+0291
X-SAMPA z\
Брайль

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1356) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1356) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʑ⟩. М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ//ʐ/[1].

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного фрикатив /ʒ/ або його палаталізований варіант /ʒʲ/ для позначення /ʑ/[1].

Назва[ред. | ред. код]

  • Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив(англ. Voiced alveolo-palatal fricative)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant fricative)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикативний
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька ажьа [aˈʑa] заяць Див. абхазька фонетика
адигейська жьау [ʑaːw] тінь
кабардинська жьэ [ʑa] рот
каталанська (схід.)[2] ajut [əˈʑut] допомога Див. каталанська фонетика
люксембурзька[3] héijen [ˈhəi̯ʑɵ̞n] високий Алофон /ʁ/[3]. Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицька[4] źasety [ʑäs̪ɛt̪ɨ] десятий
польська[5] źrebię [ˈʑrɛbjɛw̃] лоша Див. польська фонетика
португальська (Бразилія)[6] magia [maˈʑi.ɐ] магія Алофон /ʒ/. Див. португальська фонетика
російська езжу [ˈjeʑːʊ] їзжу Див. російська фонетика
румунська (Трансильванія)[7] 'gea [ʑanə] вія В стандартній мові – /d͡ʒ/. Див. румунська фонетика
сербська[8] пуж ħе [pûːʑ t͡ɕe̞] равлик буде Алофон /ʒ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/. Див. сербська фонетика
японська 火事/kaji [kaʑi] пожежа Алофон /d͡ʑ/ між голосними. Див. японська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]