Дзвінкий зубний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiced dental stop
Звучання

Дзвінкий зубний проривнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d̪⟩ («d» із діактриком дентальної артикуляції). В українській мові цей звук передається на письмі літерою д.

Назва[ред.ред. код]

  • Дзвінкий дентальний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий дентальний проривний
  • Дзвінкий зубний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий зубний проривний

Властивості[ред.ред. код]

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська diru [d̪iɾu] гроші Ламінальний зубно-ясенний.
бенгальська দাম [d̪am] ціна Ламінальний зубно-ясенний. Див. бенгальська фонетика
білоруська[1] падарожжа [päd̪äˈroʐʐä] подорож Ламінальний зубно-ясенний. Див. білоруська фонетика
гінді[2] दूध [d̪uːd̪ʱ] молоко Ламінальний зубно-ясенний. Див. фонетика гінді
грузинська[3] კუ [ˈkʼud̪i] хвіст Ламінальний зубно-ясенний.
ірландська dorcha [ˈd̪ˠɔɾˠəxə] темрява Ламінальний зубно-ясенний. Див. ірландська фонетика
іспанська[4] hundido [ũn̪ˈd̪ið̞o̞] потонулий Ламінальний зубно-ясенний. Див. іспанська фонетика
італійська[5] dare [ˈd̪äːre] давати Ламінальний зубно-ясенний. Див. італійська фонетика
каталанська[6] dit [ˈd̪it̪] палець Ламінальний зубно-ясенний. Див. каталанська фонетика
киргизька[7] дос [d̪os̪] друг Ламінальний зубно-ясенний.
латвійська[8] drudzis [ˈd̪rud̪͡z̪is̪] жар Ламінальний зубно-ясенний. Див. латвійська фонетика
маратхі गड [d̪əɡəɖ] камінь Ламінальний зубно-ясенний. Див. фонетика маратхі
польська[9] dom [d̪ɔm] дім Ламінальний зубно-ясенний. Див. польська фонетика
пенджабська ਦਾਲ [d̪ɑːl] сочевиця Ламінальний зубно-ясенний.
російська[10] дышать [d̪ɨ̞ˈʂätʲ] дихати Див. російська фонетика
словенська[11] danes [ˈd̪àːnəs̪] сьогодні Ламінальний зубно-ясенний.
турецька dal [d̪äɫ] гілочка Ламінальний зубно-ясенний. Див. турецька фонетика
українська[12] дерево [ˈd̪ɛrɛvɔ] Ламінальний зубно-ясенний. Див. українська фонетика
французька[13] dais [d̪ɛ] навіс Ламінальний зубно-ясенний. Див. французька фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092. 
  • Hualde, José (1992). Catalan. Routledge. ISBN 0-415-05498-2. 
  • Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. с. 52. ISBN 3895860352. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic. 
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436. 
  • Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083. 
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina. 
  • Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. 
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.