Довга хода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Довга прогулянка»
Обкладинка українського видання
Автор Річард Бахман
Назва мовою оригіналу The Long Walk
Мова англійська
Серія "Стівен Кінг. Зібрання творів "
Тема примусова ходаd
Жанр триллер
Видавництво Signet Books
Видано 1979
Сторінок 384
ISBN ISBN 5-237-03053-X
ISBN 985-13-3387-5
Попередній твір Лють
Наступний твір Дорожні роботи

«Довга хода» (англ. The Long Walk) — роман американського письменника Стівена Кінґа (під псевдонімом Річард Бахман) 1979 року.

Анотація[ред. | ред. код]

У антиутопічній Америці головною розвагою слугує «Довга хода», під час якої 100 хлопчиків-підлітків без відпочинку йдуть уздовж американського маршруту № 1 у супроводі солдатів. Якщо вони йдуть надто повільно, то отримують три попередження, після чого будуть розстріляні. Останній, хто виживає та приходить до фінішу, отримує велику суму грошей і «Приз» на свій вибір.

16-ирічний Рей Ґарреті з сільського округу Андроскоггін, штат Мен, прибуває на початок маршруту на краю штату, де зустрічає кількох інших Ходоків, таких як неоднозначний Маквріз, доброзичливий Бейкер, зухвалий Олсон і загадковий Стеббінс. Ходою керує учасник таємної поліції, відомий як Майор. Протягом першого дня Ґарреті подружився з Бейкером, Олсоном і декількома іншими Ходоками, такими як Абрахам і Пірсон, особливо зблизившись із Макврізом і зацікавивишись Стеббінсом. Ходок Баркович розповідає репортеру, що він бере участь у «Довгій хода», щоб «танцювати на могилах» інших учасників, а пізніше провокує іншого Ходока напасти на нього. Нападник в результаті гине, а Барковича цураються інші учасники.

Ґарреті вдається пережити ніч. Скрамм із Лас-Вегаса каже Ґарраті, що в нього вже є вагітна дружина, і тому він матиме достатню мотивацію продовжувати. Ґарреті вирішує, що його мотивацією буде дійти до Фріпорта, оскільки це дозволить йому побачити свою дівчину Джан у натовпі. Ходоки невдоволені ставленням Майра, і Маквріз намагаючись битися з солдатами, але Ґарреті не дає йому цього зробити. Натомість Маквріз потім рятує життя Ґарреті після того, як той панікує, бо боїться не впізнати Джан серед дедалі більшої кількості глядачів. Олсона дратує, що між цими двома учасниками виникла дружба. Ходока Паркера обурюють слова Ґарреті про його репресованого батька. Паркер стверджує, що арештовують лише «клятих дурнів».

Стеббінс каже Ґарраті, що Ходоки погодилися на «Довгу ходу», бо насправді бажають померти. Олсон попри все продовжує йти далі й не реагує на події навколо. Та коли Ґарреті намагається привернути його увагу, Олсон нападає на солдатів і його повільно та жорстоко вбивають.

Скрамм підхоплює пневмонію і не може далі йти. Інші Ходоки погоджуються, що переможець повинен забезпечити фінансову підтримку дружині Скрамма. Скрамм дякує іншим за підтримку і дозволяє солдатам убити його.

У Ґарреті відбуваються судоми в ногах, він отримує три попередження. Щоб відволіктися, він розповідає Макврізу про те, як приєднався до ходи через бажання його матері добути грошей. Маквріз розповідає, що вирушив на «Довгу ходу» всупереч бажанню своєї родини, а Абрахам каже Ґарраті, що бере участь аби забезпечити розвагу жителям свого міста.

Ґарреті сумнівається в своїй сексуальності та маскулінності, особливо після того, як Маквріз натякає, що відчуває до нього сексуальний потяг. Це призводить до бійки Ґарреті з Барковичем. Коли інші Ходоки знущаються з Барковича, той вчиняє самогубство. Наступного ранку Ґарреті виявляє, що багато Ходоків померли за ніч, як і передбачав Баркович.

Коли Ходоки прибувають у Фріпорт, Ґарреті намагається померти на руках у Яна, але його рятує Маквріз. У відповідь Абрахам переконує Ходоків пообіцяти припинити допомагати один одному, на що Ґарреті неохоче погоджується. Це має катастрофічні наслідки: Паркер починає бунт проти солдатів, але його вбивають, коли ніхто не стає на його бік. Абрахам вночі підхоплює пневмонію, оскільки втратив свою сорочку і ніхто не ділиться з ним одягом. Бейкер падає і його не підтримують інші, тому він отримує три попередження.

Вранці п'ятого дня Стеббінс розповідає Ґарреті та Макврізу, що він насправді син Майора, і що його нагородою буде офіційне прийняття в родину. Проте Стеббінс дізнався, що Майор лише використовує його як стимул для інших Ходоків продовжувати подорож. Семеро Ходоків досягають Массачусетсу. Бейкер, марячи, дякує Ґарреті за супровід і накладає на себе руки.

До фіналу наближаються Ґарраті, Стеббінс і Маквріз. Коли Ґарреті розповідає казку, Маквріз засинає і Ґарреті пробуджує його, хоча раніше пообіцяв не жертвувати своїм життям заради Маквріза. Проте Маквріз вирішує сісти й загинути. Розгубленого Ґарреті манить темна постать попереду. Коли він намагається розповісти про це Стеббінсу, той жахається і падає замертво. Його труп розстрілюють за наказом Майора. Таким чином Ґарреті несподівано стає переможцем. Він ігнорує Майора і наближається до темної постаті зі словами, що «йти ще так далеко».

Посилання[ред. | ред. код]