Нічна зміна (збірка оповідань)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нічна зміна (значення).
«Нічна зміна»
Автор Стівен Кінг
Назва мовою оригіналу англ. Night Shift
Країна США США
Мова англійська
Жанр жахи
Видавництво США Даблдей
Видано лютий 1978
Сторінок 336
Наступний твір Чотири сезони

«Нічна зміна» (англ. Night Shift) — перша збірка оповідань американського письменника Стівена Кінга, опублікована в 1978 році[1]. 1979 року номінована на премію Локус та Всесвітню премію фентезі, а вже в 1980 році — переможець премії Балрог за найкращу збірку[2]. Багато найвідоміших оповідань Кінга опубліковані саме в «Нічній зміні».

Зміст[ред. | ред. код]

№

п/п

Назва Назва в оригіналі Вперше опубліковано Перекладач українською
1 Доля Єрусалиму Jerusalem's Lot раніше не публікувався
2 Цвинтарна зміна Graveyard Shift у журналі Cavalier, жовтень 1970
3 Нічний прибій Night Surf у журналі Ubris, весна 1969
4 Я дверний проріз

(інша назва — «Чужими очима»)

I Am the Doorway у журналі Cavalier, березень 1971
5 Чавилка The Mangler у журналі Cavalier, грудень 1972
6 Страхопуд The Boogeyman у журналі Cavalier, березень 1973
7 Сіра речовина Gray Matter у журналі Cavalier, жовтень 1973
8 Поле бою Battleground у журналі Cavalier, вересень 1972 Андрій Минка
9 Вантажівки Trucks у журналі Cavalier, червень 1973
10 Інколи вони повертаються Sometimes They Come Back у журналі Cavalier, березень 1974
11 Сунична весна
(інша назва — «Березневий виповзень») 		Strawberry Spring у журналі Ubris, осінь 1968
12 Карниз The Ledge у журналі Penthouse, липень 1976
13 Газонокосар The Lawnmower Man у журналі Cavalier, травень 1975
14 Корпорація «Кидайте палити» Quitters, Inc. раніше не публікувався Андрій Євса,
для журналу «Всесвіт» № 1-2 (2006)[3]
15 Я знаю, що тобі потрібно I Know What You Need у журналі Cosmopolitan, вересень 1976
16 Діти кукурудзи Children of the Corn у журналі Penthouse, березень 1977
17 Остання сходинка драбини The Last Rung on the Ladder раніше не публікувався
18 Чоловік, який любив квіти The Man Who Loved Flowers у журналі Gallery, серпень 1977
19 На коня One for the Road у журналі Maine, березень-квітень 1977
20 Жінка в кімнаті The Woman in the Room раніше не публікувався

Подробиці[ред. | ред. код]

Дана збірка це четверта книга Стівена Кінга, після «Сяйва» (1977 Doubleday) і п'ята видана книга в загальному (враховуючи «Лють», видану під псевдонімом Річард Бахман). У книзі переважна більшість з двадцяти оповідань вперше опубліковані в різних журналах, а саме: «Cavalier» впродовж 1970—1975; інші були опубліковані в «Penthouse», «Cosmopolitan», «Gallery», «Ubris», та «Maine». Оповідання «Доля Єрусалиму», «Корпорація „Кидайте палити“», «Остання сходинка» та «Жінка в палаті» вперше в цій колекції.

Фільми, ТВ, або театральні адаптації[ред. | ред. код]

Після публікації «Нічної зміни», дедалі більша популярність Стівена Кінга, як автора бестселерів, а також успіх кіноадаптації Браяна де Пальми з фільмом «Керрі» 1976 року, студентські театри та кіновиробники почали масово подавати заявки на право зробити адаптації історій зі збірки. Тому Кінг розробив Доларову Політику, яка полягала в розгляди кандидатури потенційного режисера лишень за 1 $. У 1980-х роках, продюсер Мілтон Суботськи придбав права на шість історій з метою випуску фільмів і телесеріалу. Хоча Суботськи вже розпочав адаптацію творів Кінга («Котяче око», «Максимальне прискорення», «Іноді вони повертаються», «Газонокосар»), але телесеріал так і не був реалізований через конфлікти зі «Broadcast Standards and Practices».

Фільми[ред. | ред. код]

Телебачення[ред. | ред. код]

Короткометражні адаптації[ред. | ред. код]

  • «Бугімен» (1982), режисер Джеф Шайро.
  • «Учні кукурудзи» (на основі «Діти кукурудзи») (1983), режисер Джон Вудвард.
  • «Жінка в палаті» (1983), режисер Френк Дарабонт.
  • «Остання сходинка» (1987), режисери Джеймс Коул та Деніел Торн.
  • «Газонокосар» (1987), режисер Джим Ґоніс.
  • «Нічний прибій» (2001), режисер Петер Салліван.
  • «Сунична весна» (2001), режисер Давид Лінлер.
  • «Я знаю, що тобі потрібно» (2004), режисер Шон С. Лелос.
  • «La Femme Dans la Chambre» («Жінка в палаті») (2005), режисер Демієн Марік.
  • «Бугімен» (2005), режисер Грехем Різ.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Вступ до збірника було написано Джоном МакДональдом — улюбленим письменником Кінга.
  • В цьому збірнику Кінг вперше використовує пролог. Він пише його в дружньому, навіть панібратському стилі («Поговорімо. Ви і я. Поговорімо про страх…», англ. «Let's talk, you and I. Let's talk about fear»). Надалі це стане «фірмовим стилем» автора.

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Стівен Кінг. Поле бою: оповідання (переклад з англійської: Андрій Минка). Увійшло до збірки «У сріблястій місячній імлі». Упорядник: Михайло Слабошпицький; художник: Костянтин Сулима. Київ: Веселка, 1986. 320 стор.
  • Стівен Кінґ. Кинь палити!. Переклав з англійської: Андрій Євса. Київ: журнал «Всесвіт», 2006, № 1-2 стор. 127—139

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Stephen King | Night Shift. stephenking.com (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
  2. ↑ Night Shift. Isfdb.org.
  3. ↑ Зміст журналу Всесвіт за 2006 рік – Журнал «Всесвіт». www.vsesvit-journal.com. Процитовано 29 травня 2023.
Романи

Керрі (1974) • Салимове Лігво (1975) • Сяйво (1977) • Протистояння (1978) • Мертва зона (1979) • Та, що породжує вогонь (1980) • Куджо (1981) • Крістіна (1983) • Кладовище домашніх тварин (1983) • Талісман (1984; разом з П. Страубом) • Цикл перевертня (1984) • Воно (1986) • Очі дракона (1987) • Мізері (1987) • Томмінокери (1987) • Темна половина (1989) • Нагальні речі (1991) • Джералдова гра (1992) • Долорес Клейборн (1992) • Безсоння (1994) • Роза Марена (1995) • Зелена миля (1996) • Відчай (1996) • Мішок з кістками (1998) • Дівчина, що кохала Тома Гордона (1999) • Ловець снів (2001) • Чорний дім (2001; разом з П. Страубом) • З Б'юїка 8 (2002) • Хлопець з Колорадо (2005) • Зона покриття (2006) • Історія Лізі (2006) • Острів Дума (2008) • Під куполом (2009) • 11/22/63 (2011) • Країна розваг (2013) • Доктор Сон (2013) • Містер Мерседес (2014) • Відродження (2014) • Що впало, те пропало (2015) • Кінець зміни (2016) • Сплячі красуні (2017; разом з О. Кінгом[en]) • Аутсайдер (2018) • Інститут (2019) • Згодом (2021) • Біллі Саммерс (2021) • Останнє завдання Ґвенді[en] (2022; разом з Р. Чізмаром) • Казка (2022) • Голлі (2023)

Цикл «Темна Вежа»
Під псевдонімом
Річард Бахман
Оповідання / Повісті

Сунична весна (1968) • Я дверний проріз (1971) • Поле бою (1972) • Вантажівки (1973) • Інколи вони повертаються (1974) • Газонокосар[en] (1975) • Карниз (1976) • Чоловік, який любив квіти (1976) • Діти кукурудзи (1977) • Корпорація «Кидайте палити» (1978) • Імла (1980) • Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка (1982) • Метод дихання (1982) • Тіло (1982) • Здібний учень (1982) • Сонячний пес[ru] (1990) • Таємне вікно, таємний сад (1990) • Бібліотечна поліція (1990) • Лангольєри (1990) • Сліпий Віллі (1994) • Для чого ми у В'єтнамі? (1999) • Карлики в жовтих плащах (1999) • Тіні ночі спадають з небес (1999) • Серця в Атлантиді (1999) • Дуже тісний кут[en] (2008) • N.[en] (2008) • Ур (2009) • Біллі Блокада (2010) • Справедливе подовження (2010) • Пульт Ґвенді (2017; разом з Р. Чізмаром) • Піднесення (2018) • Щур (2020) • Якщо кров тече (2020) • Життя Чака (2020) • Телефон містера Харрігана (2020)

Авторські збірки
Документалістика
Електронні книги

Верхи на кулі (2000) • Рослина (2000) • Ур (2009) •

Інші збірки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нічна_зміна_(збірка_оповідань)&oldid=41445273