Той, що худне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Той, що худне
Thinner
Обкладинка книги
Жанр містика
Автор Стівен Кінг
Мова англійська
Опубліковано 1984
Країна  США
Видавництво New American Libraryd

«Той, що худне»[1]або «Схудлий» (англ. Thinner) — роман американського письменника Стівена Кінга в жанрі жахи, опублікований 1984 року під псевдонімом Річард Бахман.[2] На основі твору 1996 року знято однойменний фільм.

Сюжет[ред. | ред. код]

Успішний адвокат із зайвою вагою Біллі Галлек, збиває на смерть літню циганку. Користуючись гарними зв'язками в поліції та суді, він уникає покарання.
Батько загиблої, Тадуз Лемке, прагнучи помсти, накладає на Біллі прокляття: він починає стрімко худнути. Стурбований Біллі звертається до лікарів, підозрюючи рак. Однак, після повного обстеження лікарі зізнаються, що не можуть назвати причину втрати ваги.

Галлек наймає детектива, щоб розшукати Лемке, сподіваючись вмовити того зняти прокляття. Через деякий час він сам вирушає на пошуки. Після цього жінка Галлека оголошує його божевільним, і хоче відправити чоловіка на примусове лікування, організовує його пошуки, як стане зрозуміло згодом, безрезультатні. Біллі насамкінець знаходить Лемке, але той відмовляється знімати прокляття, а його родичка прострілює Біллі руку.

Тоді Біллі звертається до свого старого друга гангстера Джинеллі. Той, діючи силовими методами, переконує Лемке зняти закляття. Він зустрічається з Біллі та переміщує закляття в пиріг. Щоб позбутися прокляття остаточно, Біллі повинен цей пиріг дати з'їсти іншій людині, до якої й перейде прокляття. Інакше воно повернеться до Біллі через кілька днів. Тоді ж цигани вбивають Джиннелі. Лемке вибирає для зняття з себе прокляття свою дружину, повертається додому і дає їй пиріг. Прокинувшись наступного ранку він виявляє, що до нього несподівано приїхала його дочка, і вона їла пиріг разом з його дружиною. Книга закінчується тим, що Галлек відрізає собі шматок пирога.

Екранізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Той, що худне (фільм)

1996 року режисер Том Голланд зняв по роману фільм «Той, що худне». Його бюджет становив $14 000 000. Прем'єра відбулась 25 жовтня. В головних ролях знімались Роберт Джон Берк, Джо Мантегна, Люсінда Дженні, Майкл Константин. Сам Стівен Кінг знявся в епізодичній ролі фармацевта доктора Бангора.[3]

Український переклад[ред. | ред. код]

В 2023 році роман був виданий Клубом сімейного дозвілля (КСД) в одній книзі з іншим романом «Переслідуваний». Переклад Олени Любенко та Анастасії Рогозої.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Більшість з 27 розділів роману називається тризначними числами, які означають вагу Біллі Галлека в фунтах.
  • Ця книга стала причиною розкриття псевдоніма Стівена Кінга. Прочитавши її, клерк книжкового магазину Стів Браун упізнав письмовий стиль Кінга. Він звернувся до архівів і з'ясував, що авторські права на твори Бахмана належать Стівену Кінгу. Після цього випадку Стівен Кінг зізнався, що Річард Бахман — його псевдонім.[4]
  • В цій книзі згадується ім'я Стівена Кінга, як письменника жахів.
  • У популярному серіалі «Надприродне» (9 сезон 13 серія) згадується ця книга.
  • Гангстер Джинеллі згадується також і в інших творах письменника: Сяйво та Темна Вежа II: Крізь час

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Навіщо Стівен Кінг убив Річарда Бахмана?. knygarnya.com. Процитовано 14 травня 2021.
  2. ↑ «Худнучий» на сайті horrorking.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 27 квітня 2014.
  3. ↑ «Худнучий» на сайті Экранка.ru
  4. ↑ Статья «Как была раскрыта тайна Бахмана»

Посилання[ред. | ред. код]

Романи

Керрі (1974) • Салимове Лігво (1975) • Сяйво (1977) • Протистояння (1978) • Мертва зона (1979) • Та, що породжує вогонь (1980) • Куджо (1981) • Крістіна (1983) • Кладовище домашніх тварин (1983) • Талісман (1984; разом з П. Страубом) • Цикл перевертня (1984) • Воно (1986) • Очі дракона (1987) • Мізері (1987) • Томмінокери (1987) • Темна половина (1989) • Нагальні речі (1991) • Джералдова гра (1992) • Долорес Клейборн (1992) • Безсоння (1994) • Роза Марена (1995) • Зелена миля (1996) • Відчай (1996) • Мішок з кістками (1998) • Дівчина, що кохала Тома Гордона (1999) • Ловець снів (2001) • Чорний дім (2001; разом з П. Страубом) • З Б'юїка 8 (2002) • Хлопець з Колорадо (2005) • Зона покриття (2006) • Історія Лізі (2006) • Острів Дума (2008) • Під куполом (2009) • 11/22/63 (2011) • Країна розваг (2013) • Доктор Сон (2013) • Містер Мерседес (2014) • Відродження (2014) • Що впало, те пропало (2015) • Кінець зміни (2016) • Сплячі красуні (2017; разом з О. Кінгом[en]) • Аутсайдер (2018) • Інститут (2019) • Згодом (2021) • Біллі Саммерс (2021) • Останнє завдання Ґвенді[en] (2022; разом з Р. Чізмаром) • Казка (2022) • Голлі (2023)

Цикл «Темна Вежа»
Під псевдонімом
Річард Бахман
Оповідання / Повісті

Сунична весна (1968) • Я дверний проріз (1971) • Поле бою (1972) • Вантажівки (1973) • Інколи вони повертаються (1974) • Газонокосар[en] (1975) • Карниз (1976) • Чоловік, який любив квіти (1976) • Діти кукурудзи (1977) • Корпорація «Кидайте палити» (1978) • Імла (1980) • Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка (1982) • Метод дихання (1982) • Тіло (1982) • Здібний учень (1982) • Сонячний пес[ru] (1990) • Таємне вікно, таємний сад (1990) • Бібліотечна поліція (1990) • Лангольєри (1990) • Сліпий Віллі (1994) • Для чого ми у В'єтнамі? (1999) • Карлики в жовтих плащах (1999) • Тіні ночі спадають з небес (1999) • Серця в Атлантиді (1999) • Дуже тісний кут[en] (2008) • N.[en] (2008) • Ур (2009) • Біллі Блокада (2010) • Справедливе подовження (2010) • Пульт Ґвенді (2017; разом з Р. Чізмаром) • Піднесення (2018) • Щур (2020) • Якщо кров тече (2020) • Життя Чака (2020) • Телефон містера Харрігана (2020)

Авторські збірки
Документалістика
Електронні книги

Верхи на кулі (2000) • Рослина (2000) • Ур (2009) •

Інші збірки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Той,_що_худне&oldid=41644600