Темна Вежа VII: Темна Вежа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Темна вежа VII: Темна Вежа»
DarkTowerVII.jpg
Обкладинка українського видання
Автор Стівен Кінг
Назва мовою оригіналу The Dark Tower VII:
The Dark Tower
Ілюстрації Олександр Семякін
Дизайн обкладинки IvanovITCH
Країна США США
Мова англійська
Серія Темна Вежа
Жанр фентезі, жахи, вестерн,
наукова фантастика
Видавництво Україна Україна  — Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля"
США США  — Donald M. Grant
Видано 21 вересня 2004
Видано українською 2011
Перекладач(і) Олена Любенко
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 780
ISBN 978-966-141-164-6
Попередній твір Темна Вежа VI: Пісня Сюзанни

«Темна Вежа» (англ. The Dark Tower) — заключний сьомий том з серії романів Стівена Кінга про Темну Вежу, яку Кінг презентує як свій Magnum opus. В США роман опубліковано 21 вересня 2004 році.

Українською мовою опубліковано видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» в рамках видавничої серії «Світові бестселери — українською» в 2011 р.[1][2].

Роман отримав Британську премію фентазі в 2005.[3]

Посвята:
Той, хто говорить, не маючи уважного слухача, німий.
Отож, Постійний читачу, цю останню книгу циклу Темнї вежі я присвячую тобі.
Довгих днів і приємних ночей[4]

Анотація до книги[ред. | ред. код]

Україна Україна[ред. | ред. код]

Остання книга легендарного циклу Стівена Кінга! Тривалі мандри стрільця Роланда добігають кінця. Проте реальний світ і художній настільки переплітаються, що вже самому Кінгу загрожує смертельна небезпека. Ціною надзвичайних зусиль герої рятують життя письменникові, а він  — їм. І нарешті омріяна мета  — Багряного Короля переможено, нога стрільця ступає на сходи Темної вежі, він підмімається дедалі вище й вище. Верхівка Вежі  — фінал історії, геть неочікуваний, не той, якого прагне читач і... навіть сам письменник, а той, що його вимагає надісторія[4]

Сюжет[ред. | ред. код]

Щоб перемогти, Роланду і його друзям треба врятувати від загибелі письменника Стівена Кінга! Вони роблять це, але ціною життя одного з них. Роланд наблизився до Темної вежі сам, як і бачив це у снах. Стрілець робить останній крок і...[1]

Український переклад[ред. | ред. код]

  • Стівен Кінґ. Темна вежа VII: Темна вежа . Переклад з англійської: Олена Любенко; художник: О. Семякін. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. 779 с. ISBN 978-966-14-9650-6
    • (2-ге видання) Стівен Кінґ. Темна вежа VII: Темна вежа . Переклад з англійської: Олена Любенко; художник: О. Семякін. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. 780 с. ISBN 978-966-14-9650-6

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б С.Кінг Темна вежа VII // «Клуб Сімейного Дозвілля». Архів оригіналу за 18 лютий 2012. Процитовано 30 березень 2011. 
  2. ↑ Стівен Кінг. Український клуб / Stephen King. UAclub.
  3. ↑ 2005 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2009-07-22. 
  4. ↑ а б Кінг С. Темна вежа. Темна вежа VII / переклад з англійської О. Любенко.  — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011.  — 880 с.


Темна Вежа Це незавершена стаття , що стосується серії романів С. Кінга «Темна Вежа».
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Серія Темна Вежа
Романи
Керрі (1974) · Салимове Лігво (1975) · Сяйво (1977) · Протистояння (1978) · Мертва зона (1979) · Та, що породжує вогонь (1980) · Куджо (1981) · Крістіна (1983) · Кладовище домашніх тварин (1983) · Цикл перевертня (1984) · Талісман (1984) · Воно (1986) · Очі дракона (1987) · Мізері (1987) · Томмінокери (1987) · Темна половина (1989) · Нагальні речі (1991) · Гра Джеральда (1992) · Долорес Клейборн (1992) · Безсоння (1994) · Роза Марена (1995) · Зелена миля (1996) · Відчай (1996) · Мішок з кістками (1998) · Дівчина, що кохала Тома Гордона (1999) · Ловець снів (2001) · Чорний дім (2001) · З Б'юїка 8 (2002) · Хлопець з Колорадо (2005) · Зона покриття (2006) · Історія Лізі (2006) · Острів Дума (2008) · Під куполом (2009) · 11/22/63 (2011) · У високій траві (2012) · Країна розваг (2013) · Доктор Сон (2013) · Відродження (2014) · Містер Мерседес (2014) · Що впало, те пропало (2015) · Кінець зміни (2016) · Пульт Ґвенді (2017) · Сплячі красуні (2017) · Аутсайдер (2018) · Піднесення (2018) · Інститут (2019)
Авторські збірки
Оповідання та повісті
Сунична весна (1968) · Я дверний проріз (1971) · Вантажівки (1973) · Інколи вони повертаються (1974) · Карниз (1976) · Діти кукурудзи (1977) · Чоловік, який любив квіти (1977) · Корпорація «Кидайте палити» (1978) · Туман (1980) · Здібний учень (1982) · Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка (1982) · Тіло (1982) · Текстовий процесор богів (1983) · Балада про гнучку кулю (1984) · Лангольєри (1990) · Таємне вікно, таємний сад (1990) · Обід у кав'ярні «Готем» (1995) · 1408 (1999) · Біллі Блокада (2010)
Під псевдонімом
Річард Бахман
Нехудожня література
Електронні книги
Інші збірки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Темна_Вежа_VII:_Темна_Вежа&oldid=30282931