Темна Вежа VII: Темна Вежа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Темна вежа VII: Темна Вежа»
DarkTowerVII.jpg
Обкладинка українського видання
Автор Стівен Кінг
Назва мовою оригіналу The Dark Tower VII:
The Dark Tower
Ілюстрації Олександр Семякін
Дизайн обкладинки IvanovITCH
Країна Flag of the United States.svg США
Мова англійська
Серія Темна Вежа
Жанр фентезі, жахи, вестерн,
наукова фантастика
Укр. видавництво Україна Україна  — Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля"
Flag of the United States.svg США  — Donald M. Grant
Ориг. видавництво Donald M. Grant, Publisher[d]
Виданий 21 вересня 2004
Виданий українською 2011
Перекладач(і) Олена Любенко
Тип носія друк (оправа)
Сторінки 880
ISBN 978-966-141-164-6
978-1-880418-62-8
Попередній твір Темна Вежа VI: Пісня Сюзанни

«Темна Вежа» (англ. The Dark Tower) — заключний сьомий том з серії романів Стівена Кінга про Темну Вежу, яку Кінг презентує як свій Magnum opus. В США роман опубліковано 21 вересня 2004 році.

Українською мовою опубліковано видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» в рамках видавничої серії «Світові бестселери — українською» в 2011 р.[1][2].

Роман отримав Британську премію фентазі в 2005.[3]

Посвята:
Той, хто говорить, не маючи уважного слухача, німий.
Отож, Постійний читачу, цю останню книгу циклу Темнї вежі я присвячую тобі.
Довгих днів і приємних ночей[4]

Анотація до книги[ред. | ред. код]

Україна Україна[ред. | ред. код]

Остання книга легендарного циклу Стівена Кінга! Тривалі мандри стрільця Роланда добігають кінця. Проте реальний світ і художній настільки переплітаються, що вже самому Кінгу загрожує смертельна небезпека. Ціною надзвичайних зусиль герої рятують життя письменникові, а він  — їм. І нарешті омріяна мета  — Багряного Короля переможено, нога стрільця ступає на сходи Темної вежі, він підмімається дедалі вище й вище. Верхівка Вежі  — фінал історії, геть неочікуваний, не той, якого прагне читач і... навіть сам письменник, а той, що його вимагає надісторія[4]

Сюжет[ред. | ред. код]

Щоб перемогти, Роланду і його друзям треба врятувати від загибелі письменника Стівена Кінга! Вони роблять це, але ціною життя одного з них. Роланд наблизився до Темної вежі сам, як і бачив це у снах. Стрілець робить останній крок і...[1]

Український переклад[ред. | ред. код]

  • Стівен Кінґ. Темна вежа VII: Темна вежа . Переклад з англійської: Олена Любенко; художник: О. Семякін. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. 779 с. ISBN 978-966-14-9650-6
    • (2-ге видання) Стівен Кінґ. Темна вежа VII: Темна вежа . Переклад з англійської: Олена Любенко; художник: О. Семякін. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. 880 с. ISBN 978-966-14-9650-6

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б С.Кінг Темна вежа VII // «Клуб Сімейного Дозвілля»
  2. ↑ Стівен Кінг. Український клуб / Stephen King. UAclub.
  3. ↑ 2005 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2009-07-22. 
  4. ↑ а б Кінг С. Темна вежа. Темна вежа VII / переклад з англійської О. Любенко.  — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011.  — 880 с.


Темна Вежа Це незавершена стаття , що стосується серії романів С. Кінга «Темна Вежа».
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Серія Темна Вежа
Романи
Керрі (1974) · Доля Салему (1975) · Сяйво (1977) · Протистояння (1978) · Мертва зона (1979) · Та, що породжує вогонь (1980) · Куджо (1981) · Крістіна (1983) · Кладовище домашніх тварин (1983) · Цикл перевертня (1984) · Талісман (1984) · Воно (1986) · Очі дракона (1987) · Мізері (1987) · Томмінокери (1987) · Темна половина (1989) · Нагальні речі (1991) · Гра Джералда (1992) · Долорес Клейборн (1992) · Безсоння (1994) · Роза Марена (1995) · Зелена миля (1996) · Відчай (1996) · Мішок з кістками (1998) · Дівчина, що кохала Тома Гордона (1999) · Ловець снів (2001) · Чорний дім (2001) · З Б'юїка 8 (2002) · Хлопець з Колорадо (2005) · Зона покриття (2006) · Історія Лізі (2006) · Острів Дума (2008) · Під куполом (2009) · 11/22/63 (2011) · Країна розваг (2013) · Доктор Сон (2013) · Відродження (2014) · Містер Мерседес (2014) · Що впало, те пропало (2015) · Кінець зміни (2016) · Пульт Ґвенді (2017) · Сплячі красуні (2017) · Аутсайдер (2018) · Піднесення (2018) · Інститут (2019)
Авторські збірки
Оповідання та повісті
Під псевдонімом
Річард Бахман
Нехудожня література
Електронні книги
Інші збірки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Темна_Вежа_VII:_Темна_Вежа&oldid=25102198