Діп-хаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діп-хаус
Стилістичні походження
Походження
кінець 1980-х,
США
Типові інструменти
Синтезатор,
семплер,
клавішні

Діп-ха́ус (англ. deep house) — стиль електронної танцювальної музики, що з'явився на стику «старого» чиказького хаусу та соулу. Народження даного стилю зазвичай відносять до кінця 1980-х років.

У Великій Британії відомий під назвою соулфул-хаус (англ. Soulful house)[1].

Особливості стилю

[ред. | ред. код]

Містить елементи музики соул (80-х років), джазу, фанку та детройтського техно.

Спочатку був переповнений мелодіями, побудованими на старих акордних прогресії, зіграних примарним звуком електрооргана. Стиль почав зароджуватися, коли розвинулися стилі детройтського техно і американського гаража. Відрізнявся від них більш джазовим (порівняно з гаражем), але водночас більше мінімалістичним (порівняно з техно) звучанням. З середини 90-х стиль остаточно відокремився від інших стилів хаузу.

Виконавці діп-хауза

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Stone, Ruth M. (25 вересня 2017). The Garland Encyclopedia of World Music: The World's Music: General Perspectives and Reference Tools (англ.). Routledge. ISBN 978-1-351-54411-5.