Перейти до вмісту

Твер

Координати: 56°51′28″ пн. ш. 35°55′19″ сх. д. / 56.857827777778° пн. ш. 35.921927777778° сх. д. / 56.857827777778; 35.921927777778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Калінін (місто))
місто Твер
Тверь
Герб Твері Прапор Твері
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїТверська область
Код ЗКАТУ28 401 000 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО28 701 000 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1135
Населення 412 994 (2024)
Площа147 км²
Поштові індекси170000,170005,170026
Телефонний код+7 4822
Географічні координати:56°51′28″ пн. ш. 35°55′19″ сх. д. / 56.857827777778° пн. ш. 35.921927777778° сх. д. / 56.857827777778; 35.921927777778
День містаперша неділя після 12-го липня
Схема міста
Влада
Адреса170100, г. Тверь,
ул. Советская, д. 11
Вебсторінкаwww.tver.ru
Міський головаОлексій Огоньков
Мапа
Твер. Карта розташування: Росія
Твер
Твер

Твер. Карта розташування: Тверська область
Твер
Твер
Мапа

CMNS: Твер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Твер (рос. Тверь (прослухати); у 19311990 Калі́нін, рос. Калинин) — місто в Російській Федерації, центр Тверської області, порт на Волзі, біля гирла річки Тверці. Населення 412 994 тис. осіб. (2024), територія понад 147 км², включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий Гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заповідниками). Місто розташоване на берегах річок Волга, Тверця, Тьмака, Лазур, Сомінка, за 167 км від Москви і за 485 км від Санкт-Петербургу. Велика станція на залізниці Москва — Санкт-Петербург.

Назва

[ред. | ред. код]

Щодо походження назви міста існує кілька версій, основні з них — фіно-угорська і слов'янська. Згідно з фіно-угорською версією, назва міста пов'язана з річкою Тверцею, а гідронім Тверця, своєю чергою, є похідним від фінського слова «tiort» — «швидкий». За іншою версією, назва міста походить від слов'янського слова «твердь», що означає «фортеця, твердиня». У руських літописах назва міста записувалася як Тьхвѣрь[1]. Тихвер з вепської мови перекладається як «тиха, густа вода»[2].

Наявність на території Карелії топонімів Тіхверя і Тігвера (останній також є назвою озера) дає фахівцям-етимологам підставу пов'язувати слово Твер з прибалтійсько-фінським, дослав'янським топонімом Tihvera. Крім цього, назву міста Твері пов'язують з пол. twierdza (укр. тверджа) і лит. tvora («огорожа»).

У 1931—1990 роках — Калінін, на честь радянського діяча Михайла Калініна.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний: середня температура січня −9,6 °C, липня +18,2 °C, середня річна кількість опадів — 593 мм.

Географія

[ред. | ред. код]

Твер розташована на важливій транспортній магістралі між Москвою (186 км) і Санкт-Петербургом (485 км), що є вкрай вигідно для міста в економічному плані. Твер мимоволі стала великим транспортним вузлом, перетином багатьох туристичних та гастрольних маршрутів. Сприятливе географічне положення призвело до високої концентрації в регіоні та місті підприємств з оптової торгівлі. З Москвою місто пов'язане трьома транспортними магістралями: залізничною, автомобільною та водною.

Місто займає територію понад 147 кв.км. З півдня до Твері підступає моренна Калінінська гряда.

Сучасна територія міста включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заказниками). Через місто протікають річки Волга, Тверця, Тьмака, Лазур та Соминка.

Історія

[ред. | ред. код]

Руський період

[ред. | ред. код]

За архівними даними, поселення на мису при впаданні Тьмаки у Волгу існувало в IX—X століттях. На думку історика В. А. Кучкіна, фортецю у Твері спорудили в 1130-1140-х роках у ході боротьби ростовсько-суздальських князів з Новгородом. Історик XVIII століття В. М. Татищев стверджував, що Твер заснована 1181 року. У нелітописних письмових джерелах Твер уперше згадують у 1127—1135 р. і в 1160 р. У літописах Твер вперше згадана в 1208—1209. Берестяні грамоти, знайдені 26 березня 1983 р. і 23 серпня 1985 р. на території Тверського кремля, датують кінцем XII — початком XIII століть.

Тверське князівство

[ред. | ред. код]

Сусіднє Московське князівство, очолюване князем Іваном Калитою, нащадком хана Бату[джерело?], за його правління розпочало за допомогою монголо-татар грабувати, нищити Велике князівство Тверське. Іван Калита не особливо добирав при цьому методів. Зокрема, після його наклепу на тверського князя Олександра Михайловича його з сином Федором викликали до Орди, де за рішенням хана Узбека вбили. Після повної «перемоги» Калита наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви.[3]

Московське царство

[ред. | ред. код]

Російська імперія

[ред. | ред. код]

У 17751796 роках Твер був центром Тверського намісництва Російської імперії.

Радянський період

[ред. | ред. код]

14 жовтня 1941 року під час німеько-радянської війни німецькі війська захопили місто. 17 жовтня було створено Калінінський фронт. 16 грудня м. Калінін було повністю звільнене військами 31-ї та 29-ї армій.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Під час російсько-української війни військові об'єкти Твері неодноразово ставали ціллю для атак українських БПЛА. Так у ніч з 24 на 25 травня 2025 року під час дронової атаки російські зенітники дружнім вогнем ледь не збили літак Ту-134АК RA-65996, який належить військово-космічним силам РФ, та який, судячи з усього, злітав з військового аеродрому «Мігалово», що розташований на околицях міста Твер. У літак зрештою не влучили[4].

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1685 4600
1787 15 100 +228.3%
1897 53 500 +254.3%
1917 107 600 +101.1%
1929 119 800 +11.3%
1939 216 100 +80.4%
1950 194 300 −10.1%
1959 261 000 +34.3%
1970 345 100 +32.2%
1979 411 000 +19.1%
1989 450 800 +9.7%
1992 459 000 +1.8%
2001 452 300 −1.5%
2005 406 700 −10.1%
2010 410 400 +0.9%
2013 408 900 −0.4%

Релігія

[ред. | ред. код]

У Твері, як і в інших містах Центральної Росії, найбільш поширене серед віровчень православ'я. Місто є центром Тверської і Кашинскої єпархії Російської православної церкви, тут розташоване єпархіальне управління і резиденція правлячого архієрея — Тверського і Кашинського архієпископа; з 4 грудня 1988 єпархію очолює Віктор (Олійник). За даними газети «Православна Твер», в місті діють 4 собори — Троїцький собор (1564), Вознесенський собор (1750-ті), Успенський собор XVIII століття колишнього Отрочого монастиря та Воскресенський кафедральний собор (1912—1913). У Твері діють два жіночих монастиря — Жіночий монастир Різдва Христового та Свято-Катерининський жіночий монастир. Всього в місті понад 30 культових споруд Російської православної церкви — соборів, храмів, монастирів, каплиць (у тому числі — 3 будинкові церкви, 2 окремі та 5 каплиць при лікарнях.

Крім православних соборів, храмів і монастирів, в місті є три храми інших конфесій: римо-католицька Церква Преображення Господнього (1990-ті-2000-ні), соборна мечеть та синагога Шахтер Рахелі.

Окрім традиційних релігійних громад у Твері також є:

  • Неопротестантські і неоп'ятидесятницькі громади
    • «Церква Євангельських Християн-Баптистів». (Церква ЄХБ «Надія») (РС ЄХБ). Пастор: Волков Микола Іванович. Тверська громада — одна з найстаріших громад Російського євангельсько-баптистського братства, якій в 2009 році виповнилося 126 років.
    • Церква «Спасіння» (РС ЄХБ). Пастор: Воронков Олексій Володимирович
    • Об'єднання Методистських Церков (Російська Об'єднана Методистська Церква). Пастор: Антоненко Тетяна Олександрівна
    • Церква адвентистів сьомого дня. Пастор: Бобрик Костянтин Григорович
    • Церква адвентистів сьомого дня на вул. В.Бонч-Бруєвича.
    • «Церква Христа Воскреслого» (Російський Об'єднаний Союз Християн Віри Євангельської) Пастор: Ісаков Сергій. При секті діє реабілітаційний центр для наркоманів і алкоголіків «Свобода»
    • Церква «Слово віри» (ХВЄ). Пастор: Якуб Тарас Володимирович
    • Церква «Ґлорія» (Церква «Слава Божа» (ХВЄ)). (АЦЕХ «Благовіст»). Пастор: Дада Олусегун Адетайо
    • Церква «Слово Життя» (ХВЄ). Пастор: Морозов Олександр Валентинович
    • Церква «Новий Завіт» (ХВЄ). Пастор: Борисова Галина Борисівна
    • Церква «Свята Благодать» (ХВЄ). Пастор: Семенович Ігор Іванович
    • Церква «Благодать і Апостольство» (ХВЄ). Пастор: Ярополова Діана Іванівна
    • Чинний «Тверський біблійний центр». Керівник: Греулі Георгій Шавлович
    • «Новоапостольська церква»
  • Псевдохристиянські секти
  • Культи східного напрямку
    • Секта «Сахаджа йога»
    • Секта «Сант Мат».
    • У місті раніше діяла або діє донині секта «Аум Сінрікьо»
  • Окультні секти і групи «Нью-ейдж»
    • Секта «Новий Акрополь»
    • Тверська обласна громадська реріховська організація

У Твері і Тверській області знаходиться центр найбільшої сатаністської секти Росії «Чорний ангел». Всього в Твері діють три сатаністські групи.

Економіка

[ред. | ред. код]

Твер виробляє 40 % промисловій продукції області. Основні галузі — легка, хімічна і машинобудівна промисловість. Великі підприємства: комбінати — бавовняно-паперовий, штучного волокна, камвольний, штучної шкіри; заводи — вагонобудівний (пасажирські, вантажні вагони, запчастини), екскаваторний, машинобудівний (мотовози), електроапаратурний. Працює 2 великих поліграфічних комбінати, є підприємства будматеріалів і харчової (м'ясокомбінат) промисловості.

Культура

[ред. | ред. код]

5 вузів (зокрема 2 університети). 3 театри, 4 музеї (зокрема історико-архітектурний і літературний, тверського побуту, М. Є. Салтикова-Щедріна), цирк. Картинна галерея. Ботанічний сад.

У місті часто відбуваються українські культурні заходи, зокрема — Фестиваль української культури «Україна співає». У березні 2013 року фестиваль проходив вдев'яте поспіль і був присвячений 199-й річниці з дня народження Тараса Шевченка.[джерело?]

Міжміське партнерство

[ред. | ред. код]

Міста-побратими Твері:

Міста, які мають дружні зв'язки з містом Твер:

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Малыгин П. Д. Средневековые письменные источники о топографии Твери //Тверской кремль: Комплексное археологическое источниковедение. СПб., 2001. [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Олександр Палій. Невідома Росія // Українська правда. — 19 грудня 2006
  3. Костецька М. Колаборант Іван Калита // Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
  4. У РФ гатили із зеніток по своєму (не)цивільному літаку, який у соцмережах прийняли за Ту-160. Defense Express. 25 травня 2025. Процитовано 9 серпня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]