Користувач:Oleksandr Tahayev/Кірстен Данст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Oleksandr Tahayev/Кірстен Данст

Кірстен Керолайн Данст (англ. Kirsten Caroline Dunst, рід. 30 квітня 1982, Пойнт-Плезант, Нью-Джерсі, США) — американська актриса, кінорежисер, сценарист, продюсер, модель і співачка. Акторську кар'єру почала в 1989 році, зігравши епізодичну роль у фільмі «Нью-йоркські історії» (1989). Стала відома широкій публіці в дванадцять років, зігравши роль Клодії у фільмі «Інтерв'ю з вампіром» у 1994 році, за яку отримала премію «Сатурн», а також була номінована на премію «Золотий глобус» в категорії «Краща жіноча роль другого плану — Кінофільм». Велику популярність Данст набула після виконання ролі Мері Джейн Уотсон в трилогії про Людину-павука.

Популярність їй принесли ролі в таких фільмах, як «Джуманджі» (1995), «Діви-самогубці» (1999), «Вірус кохання» (2001), «Вімблдон» (2004), «Вічне сяйво чистого розуму» (2004), «Елізабеттаун» (2005), «Марія-Антуанетта» (2006), «Як втратити друзів і змусити всіх тебе ненавидіти» (2008) та ін.

У 2001 році дебютувала як співачка у фільмі «Вірус кохання», виконавши дві композиції. У цьому ж році вона виконала джазову пісню «After You've Gone (англ.)», у фільмі «Смерть у Голлівуді» (2001).

В 2011 році виграла Приз за кращу жіночу роль на Канському фестивалі[1], і премію «Сатурн», як «Краща актриса» за роль у фільмі Ларса фон Трієра, «Меланхолія» (2011). За виконання ролі Пеггі Блумквіст в телесеріалі «Фарго» (2015), була номінована на премії «Еммі» і «Золотий глобус» у 2016 році[2][3].

Ранні роки і освіта[ред. | ред. код]

Народилася 30 квітня 1982 року в Пойнт-Плезанті, Нью-Джерсі, в сім'ї Інез Керолін Руппрехт і Клауса Германа Данста. У неї є молодший брат Крістіан Едвард, який народився в 1986 році. Батько актриси працював у медичній компанії, а мати спочатку була стюардесою в авіакомпанії «Lufthansa»[4][5], а потім стала художницею і власницею власної художньої галереї[6]. Клаус Герман Данст за походженням німець з Гамбурга (його прізвище Данст — це англійська транскрипція німецького «Дунст»), Інез Керолін Руппрехт — з Нью-Джерсі і має шведські та німецькі корені[7][8]. У 2011 році Данст отримала німецьке громадянство. Вільно володіє німецькою мовою.

До 11 років Кірстен жила в Брік-Тауншип, Нью-Джерсі, де відвідувала школу Рэнней (англ. Ranney School)[9]. У 1993 році її батьки розійшлися, і Кірстен разом з матір'ю і молодшим братом переїхала в Лос-Анджелес, де вона стала відвідувати школу «Лорел-Хол» в Північному Голлівуді, а потім — приватну католицьку Старшу Школу «Нотр-Дам» в Лос-Анджелесі. У 1995 році Інез подала на розлучення[6].

Після закінчення школи у 2000 році Данст продовжила свою кар'єру актриси. У підлітковому віці на неї обрушилася велика слава, але не обійшлося без пов'язаних з цим труднощів. Кірстен в той період звинувачувала свою матір в тому, що та використовувала її дитинство для кінокар'єри. Однак пізніше вона висловилася, що у її матері завжди були тільки найкращі наміри [10] . І коли Кірстен запитали, чи шкодує вона про те, як вона провела своє дитинство, вона відповіла: «Ну, це не єдиний спосіб рости, але я так виросла, і я не хотіла б змінити це. Тепер у мене є досвід для успішної кар'єри ... Я не думаю, що будь-який, хто сидить без діла, скаже: "Моє життя гірше, ніж твоя". У кожного свої проблеми» [11] .

Кар'єра[ред. | ред. код]

1988-1993: Ранні роботи[ред. | ред. код]

Данст почала свою кар'єру у віці трьох років як модель в комерційних телевізійних передачах[6][12]. Вона підписала контракт з «Ford Models» і «Elite Model Management».

Коли Кірстен було 6 років, відбувся її дебют в кіно — маленька роль у короткометражному фільмі режисера Вуді Аллена, яка була випущена як 1/3 частина фільму «Нью-Йоркські історії» в 1989 році. Незабаром після цього Кірстен зіграла роль дочки персонажа Тома Хенкса у фільмі «Багаття марнославства» у 1990 році[6]. У 1993 році Данст грає роль Хедрил в серіалі «Зоряний шлях. Наступне покоління»[13].

1994-2001: Великий успіх[ред. | ред. код]

Великим досягненням Данст стала роль у фільмі «Інтерв'ю з вампіром» (1994), заснований на романі Енн Райс, в якому вона зіграла роль вампіра-дитини Клодії, прийомної дочки Лестата і Луї, яких зіграли Том Круз і Бред Пітт[14]. Фільм отримав неоднозначні відгуки, але критики хвалили роботу Данст[15]. Роджер Еберт, прокоментував, що втілення Данст образу вампіра-дитини було одним з найжахливіших аспектів фільму і говорило про її здатності передати враження дорослої жінки в образі маленької дівчинки[16]. У фільмі була сцена першого екранного поцілунку з Бредом Піттом, який старший за неї на 18 років[17]. В інтерв'ю для журналу Interview вона зізналася, що під час зйомок сцени з поцілунками їй було незручно: «Я думала, що це буде грубо, і що заражусь від Бреда кутисом — це свого роду інфекційне захворювання, що передається через тілесний контакт від дорослого до дитини — адже мені тоді було 10 років»[18]. За свою роль Данст отримала премію MTV Movie Awards («Прорив року»), премію «Сатурн» (Кращий молодий актор / актриса) і була номінована на премію «Золотий глобус» за «Кращу жіночу роль другого плану у фільмі»[19][20].

A red-headed woman smiles while wearing a white top with frill detailing.
Кірстен Данст на 59-му Каннському кінофестивалі, прем'єра фільму «Марія-Антуанетта» (2006)

Пізніше в тому ж році Данст знялася в драмі «Маленькі жінки», в якій також знімалися Вайнона Райдер і Клер Дейнс[6]. Фільм отримав хороші відгуки критиків[21]. Критик з «New York Times» Джанет Маслин писала, що фільм є найкращою екранізацією роману, вона також відзначила хорошу акторську гру Данст: «Прекрасний заряд від Джо переходить Кірстен Данст у сцені викрадення Емі, чиє марнославство і пустощі додало більший сенс 11-річної лисиці, ніж дорослому Джоан Беннетт в 1933 році. Міс Данст так само лякаюче ефектна в ролі маленького кровососа у фільмі «Інтерв'ю з вампіром», вона маленька вампір з великим майбутнім»[22].

У 1995 році вона з'явилася в сімейному фільмі «Джуманджі», який зняли за однойменною книгою 1981 року Кріса ван Оллсбурга[23]. Це історія про надприродною і зловісної настільній грі, з якої з'являються різні тварини і інші небезпеки джунглів кожен раз, коли гравець кидає кістки. Разом з Данст у цьому фільмі знімалися Робін Вільямс, Бонні Хант і Девід Алан Грір. У світовому прокаті фільм зібрав 262 мільйони доларів[24]. У 2002 році Данст потрапила до списку «50 найкрасивіших людей за версією журналу «People»[6].

У 1996 році Данст повернулася до своєї ролі в серіалі каналу NBC «Швидка допомога» — вона грала роль малолітньої повії Чарлі Чиминго, яку взяв під свою опіку лікар Даг Росс, роль якого виконав Джордж Клуні. У 1997 році вона разом з Мег Райан і Джоном Кьюсаком озвучила одного з персонажів музичного мультфільму «Анастасія», озвучивши Анастасію в дитинстві[25]. У цьому ж році вона з'являється в невеликій ролі політичної сатири «Крутійство», де головні ролі зіграли Роберт Де Ніро і Дастін Хоффман[26]. У наступному році вона озвучила персонажа по імені Кікі в аніме Хаяо Міядзакі «Відьмина служба доставки» (1998) про 13-річну відьму-ученицю, яка покинула своє село, щоб пожити самостійним життям[27].

Данст пропонували роль Анджели у фільмі 1999 року «Краса по-американськи», в якому одну з головних ролей грав Кевін Спейсі, але вона відмовилася від цієї ролі, бо не хотіла зніматися оголеною в еротичних сценах і в сценах з поцілунком. Пізніше вона пояснила своє рішення: «Коли я читала сценарій, мені було 15 років, і я не була достатньо зрілою, щоб зрозуміти сценарій»[18].

У тому ж році вона з'явилася в комедії «Подруги президента» (1999) разом з Мішель Вільямс. Фільм — пародія, пересказывающая події Уотергейтського скандалу, який призвів до відставки президента США Річарда Ніксона[28]. У 1998 році вона знялася в незалежному фільмі Софії Копполи «Діви-самогубці» (1999), в якому зіграла роль проблемного підлітка Люкс Лісбон[29]. Фільм був показаний на 43-муМіжнародному кінофестивалі у Сан-Франциско» в 2000 році і отримав схвальні відгуки[30][31]. Критик Пітер Старк в газеті «San Francisco Chronicle» писав, що: «В своєму образі Данст красиво поєднує невинність і витівка»[32].

У 2000 році вона зіграла роль Торренс Шипман, капітана команди чірлідерів у фільмі «Добийся успіху»[33]. Фільм удостоївся позитивних відгуків критиків, які також похвалили її гру[34]. У своєму відгуку А. О. Скотт назвав її «Приголомшливою комедійною актрисою, яка, в силу свого виразного діапазону і спритності, може зобразити занепокоєння, агресію і щиру біль»23[джерело?].

Чарльз Тейлор, блогер сайту «Salon», зазначив, що «серед тимчасових актрис-підлітків Данст стала найяскравішою комедійною актрисою», навіть притому, що він вважав, що цей фільм не зміг дати їй настільки ж хорошу роль, яку вона грала у фільмі «Подруги президента» або «Діви-самогубці»[35]. Джессіка Вінтер у газеті «The Village Voice» хвалила Данст, заявивши, що її робота була настільки ж енергійна і свідомо божевільна, як її персонаж у фільмі «Подруги президента», і заявила, що Данст забезпечує єдиний важливий елемент «Добийся успіху» — те, що грала цю роль як пародію, а не як пронизливу нахабство[36]. Пітер Старк із «San Francisco Chronicle», незважаючи на свій несприятливий відгук про фільм, високо оцінив бажання Данст «бути дурною і ненадоедливо приємною, як це було потрібно для ролі»[37].

В наступному році Данст отримала головну роль в молодіжній комедії «Вірус кохання» (2001)[38]. Пізніше вона пояснила, що єдиною причиною, по якій вона погодилася на цю роль, було те, що там їй дали можливість співати[39]. У цьому ж році вона зіграла покійну американську актрису Меріон Девіс у фільмі «Смерть у Голлівуді» (2001) режисера Пітера Богдановича. Дерек Еллі в Variety описав фільм як «веселий і напружений», сказавши також, що це була найкраща робота Данст до теперішнього часу: «Вона є однаково правдоподібною в ролі розпещеної дружини і коханки двох різних чоловіків. Данст наділяє свою героїню, легковажну героїню, значною глибиною і симпатією»[40]. У журналі «Esquire» Тому Карсон назвав її роботу «приголомшливою»23[джерело?]. За цю роль вона отримала премію «Silver Ombu» в номінації «Краща актриса» в березні 2002 року на Кінофестивалі в Мар-дель-Плата[41].

2002-2009: Людина-павук і після[ред. | ред. код]

Кірстен Данст і Брайан Герати на прем'єрі короткометражного фільму «Ублюдок» у 2012 році.

У 2002 році Данст з'явилася в супергеройському фільмі «Людина-павук», найуспішніший фільм в її кар'єрі до цього часу, вона зіграла роль Мері Джейн Уотсон, кращого друга і кохану головного героя, роль якого виконав Тобі Магуайр. Режисером фільму став Сем Реймі. Оуен Глейберман «Entertainment Weekly» оцінив здібності Данст «передати навіть малейшею лінію делікатної музики»[42]. В «Los Angeles Times» критик Кеннет Тарен зробив висновок, що: «Данст і Магуайр на екрані зобразили реальну любов між ними і що саме їх відносини залучили глядачів»[43][44].

«Людина-павук» комерційно став дуже успішним у прокаті він зібрав 114 млн доларів, під час першого вікенду в Північній Америці, і 822 млн доларів у всьому світі[24][45]. Після успіху «Людини-павука» Данст знімається в незалежній драмі «Каяття» (2003), де вона грала другорядну роль[46]. У тому ж році вона знялася в зоряному фільмі «Посмішка Мони Лізи», де так само знімалися Джулія Робертс, Меггі Джилленхол і Джулія Стайлз. Фільм в основному отримав негативні відгуки[47]. Манола Даргис в «Los Angeles Times» описує фільм як «самовпевнений і простий»[48]. Потім Данст з'являється у фільмі «Вічне сяйво чистого розуму» (2004), разом з Джимом Керрі, Кейт Уінслет, Том Уілкінсон, Марком Руффало і Элайждей Вудом[49]. Цей фільм отримав позитивні відгуки, і зібрав у прокаті 72 мільйони доларів по всьому світу[50][51].

Успіх першого «Людини-павука» змусив Данст знову повернутися до своєї ролі в 2004 р у фільмі « Людина-Павук 2 » [52] . Фільм отримав хороші відгуки критиків, і фінансово успішний, він зібрав в прокаті 783 мільйони доларів, встановивши тим самим рекорд і ставши другим найкасовішим фільмом у 2004 році [24] [53] .

У тому ж році вона грає висхідну зірку тенісу на чемпіонаті Вімблдон, разом з Полом Беттані, який грав зірку тенісу на заході своєї кар'єри в романтичній комедії «Вімблдон». Відгуки критиків були різноманітними[54], але багато насолоджувалися грою Данст[55][56]. Клаудія Пайг в газеті «USA Today» написала, що між Данст і Беттані було хороше взаєморозуміння, а також, що Данст добре впоралася зі своєю роллю зухвалою і самовпевненою тенісистки[57].

У 2005 році вона з'явилася в ролі стюардеси Клер Колбурн разом з Орландо Блумом, у фільмі «Елізабеттаун», режисера і сценариста Кемерона Кроу. Прем'єра цього фільму відбулася в 2005 році на кінофестивалі в Торонто. Данст сказала, що їй дуже сподобалося працювати з Кроу, і що він більш вимогливий, ніж вона очікувала[11]. Фільм отримав різноманітні відгуки[58], «Chicago Tribune» описала героїню Данст як «нудна»[59], це було касове розчарування[60].

Наступною роллю Данст була роль у біографічному фільмі про королеві Франції «Марія-Антуанетта» (2005). Цей фільм є екранізацією книги Антонії Фрейзер «Марія-Антуанетта: Подорож»[61][62]. Цей фільм став другим для творчого дуету актриси Кірстен Данст і режисерки Софії Копполи. Прем'єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі у 2006 році[63]. Міжнародні доходи фільму склали 45 млн доларів, з 60 млн в цілому[64].

У 2007 році вона знову зіграла роль Мері Джейн Уотсон у фільмі «Людина-Павук 3»[65]. На відміну від попередніх фільмів, які отримали схвальні відгуки[45][53], третя частина фільму була неоднозначно сприйнята критиками[66]. Тим не менш, фільм зібрав у прокаті 891 млн доларів, він став найбільш комерційно успішною частиною всієї трилогії, і самим касовим фільмом Данст до 2008 року[24]. Спочатку Кірстен підписала контракт на три частини «Людини-павука», вона сказала, що згодна і четверту частину, але тільки якщо Реймі і Магуайр теж будуть брати участь у цьому проекті[67]. У січні 2012 року було оголошено, що франшиза буде перезапущено, тому Данст, Магуайр і Реймі у проекті брати участь не будуть[68][69].

У 2008 році Данст знялася разом з Саймоном Пэггом у фільмі «Як втратити друзів і змусити всіх тебе ненавидіти», заснований на однойменній біографії колишнього редактора «Vanity Fair»[70]. Після того як Кірстен підписала контракт, вона зізналася, що вона приєдналася до проекту тому, що у фільмі повинен був зніматися Пегг[71].

2010-даний час: Нові проекти і режисерський дебют[ред. | ред. код]

Кірстен Данст на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, прем'єра фільму «На дорозі» (2012)

З 2010 року Данст стала працювати в напрямку короткометражних фільмів, фільм «Ублюдок», прем'єра якого відбулася у 2012 році на кінофестивалі «Трайбека»[72], а пізніше був показаний наКанському кінофестивалі»[73]. Її наступною роллю стала головна роль у романтичний драмі «Все найкраще», де також знімався актор Райан Гослінг. Данст грала безвісти зниклу дружину психічно нездорового хлопця, що був сином одного з найбагатших в той час власників нерухомості в Нью-Йорку[74]. Фільм отримав хороші відгуки[75], однак провалився в прокаті, зібравши $644 535[24].

У 2011 році Данст знялася у фантастичному фільмі «Меланхолія» в ролі молодої жінки, предчувствующей кінець світу. Прем'єра фільму, в якій також знялися такі зірки, як Шарлотта Генсбург, Кіфер Сазерленд і Шарлотта Ремплінг, відбулася на Каннському кінофестивалі 2011 року. Фільм отримав позитивні відгуки критиків, які також похвалили роботу Данст. Стівен Леб з «Southampton Patch» написав: «Цей фільм приніс найкраще Ларса фон Тиеру і його зіркам. Данст так добре в цьому фільмі зіграла свою роль, на відміну від інших вона ніколи не намагається... Навіть якщо фільм і не є неймовірним твором мистецтва, цього Данст було достатньо, щоб рекомендувати його»[76]. Сухдев Сэндху писав з Канн у «The Daily Telegraph»: «Данст виняткова, і настільки переконлива в головній ролі, відразу відчувається, що це її кар'єрний прорив»[77]. Данст виграла кілька премій за свою роботу, включаючи «Найкраща акторка» в Каннах і «Краща актриса» в США в «Національному суспільстві кінокритиків»[78].

Данст підписала контракт на зйомки фільму «Солодка допомогу», в якому вона зіграє роль Марли Ружічки, американської активістки, яка була вбита терористом-смертником в Багдаді[79][80]. Вона також висловила інтерес до ролі Деббі Харі, фронтвомен групи «Blondie» у біографічному фільмі про цій групі фільмі Мішеля Гондрі[81][82]. У 2012 році Данст з'явилася в фантастично-романтичному фільмі Хуана Дієго Соланса «Паралельні світи», в якому зіграла одну з головних ролей разом з Джимом Стерджессом[83]. Також Данст знялася в короткометражному фільмі «Повторне напад на булочну» з Брайаном Герати[84].

Данст також приєдналася до Крістен Стюарт, Сема Райлі та Гаррету Хедлунду, у фільмі «На дорозі» (2012)[85]. Вона знялася в епізодичній ролі у короткометражному фільмі «Борись за свої права» (англ. Fight for Your Right Revisited), прем'єра якого відбулася в 2011 році на кінофестивалі «Санденс»[86]. У вересні 2011 року Данст закінчила зніматися в незалежній комедії «Холостячки» продюсерів Уілла Феррела і Адама МакКей[87]. Так само повідомляється, що вона приєдналася до Клайва Оуена і Орландо Блум в міжнародному трилері під назвою «Міста». Також Данст буде грати головну роль разом з Марком Руффало і Біллі Крудапом в драмі «Світло червоних ліхтарів», зйомки якого почалися в січні 2013 року. У 2015 році Кірстен знялася у другому сезоні серіалу «Фарго»[88], за яку в 2016 році була номінована на премії «Еммі» і «Золотий глобус» у номінації «Краща жіноча роль у міні-серіалі або телефільмі». У 2016 році Кірстен знялася у фільмі «Спеціальний опівнічний випуск»[89][90]. У травні 2016 року Кірстен Данст була членом основного конкурсного журі на 69-му Каннському кінофестивалі[91].

В даний час актриса знімається в рімейку фільму режисера Дона Сігела з участю Клінта Іствуда «Обманутый» (англ.). Серед запрошених зірок фільму — Колін Фаррелл, Уна Лоуренс і Ель Феннінг. Режисер фільму — Софія Коппола. Поранений солдат-северянин виявляється під час Громадянської війни в США в школі-інтернаті для дівчаток в розташуванні противника. Його рятують дівчинки-конфедератки. Вихованки школи дбають про хворого, але поступово потрапляють під його чарівність і вступають в боротьбу за нього, що призводить до трагічних наслідків[92]. У травні 2016 року було оголошено про майбутнє режисерському дебюті Кірстен Данст у фільмі «Скляний ковпак» (2018), головну роль в якому зіграє Дакота Феннінг[93][94].

музика[ред. | ред. код]

Співочий дебют Данст відбувся в 2001 році, коли вона виконала дві пісні для фільму «Вірус кохання» написаних Марком Шэйменом[95]. Так само вона записала пісню для зйомок фільму «Смерть у Голлівуді», вона виконала джазову композицію «Коли ти підеш» авторів Генрі Кремера і Тернера Лейтона[67][96]. У фільмі «Людина-Павук 3» вона співає дві пісні, від імені своєї героїні Мері Джейн Уотсон, одну в бродвейському мюзиклі, іншу як офіціантка в джазовому клубі[97]. Пізніше Данст сказала, що вона записала ці пісні раніше, а на зйомках співала під фонограму.

У 1998 році знялася в кліпі Inner Silence групи Anathema, де продемонструвала неабияку акторську майстерність.

Вона так само з'явилася в кліпі групи Savage Garden на пісню «I Knew I Loved You» і R. E. M.[98]. «We All Go Back to Where We Belong», і вона так само виконала дві пісні «This Old Machine» і «Summer Day» для сольного альбому Джейсона Шварцмана «Nighttiming» який вийшов у 2007 році[99][100]. В інтерв'ю для журналу «The Advertiser» Дасть, сказала, що не планує йти по стопах інших акторів і записувати свій сольний альбом, сказавши: «Безумовно ні, ні в якому разі. Це було нормальним, коли це робила Барбра Стрейзанд, але зараз це виглядає трохи дряхло. Мені здається, що буде краще, коли співаки будуть співати в кіно»[10].

Данст так само заспівала пісню чарівниці Маджокко «Turning Japanese» в короткометражному фільмі Такасі Муракамі і Макджі «Akihabara Majokko Princess». Картину показували на виставці «Популярна життя» в лондонському музеї «Тейт Модерн». Там показують Данст скачущую навколо Акихабары. Переповненого торгового району Токіо, виставка проходила з 1 жовтня 2009 року по 17 січня 2010 року в Лондоні[101][102][103].

інша діяльність[ред. | ред. код]

Кірстен Данст на прем'єрі фільму « Телеведучий 2: І знову здрастуйте », 24 листопада 2013 року

політика[ред. | ред. код]

На виборах президента США 2004 року Данст підтримувала кандидата від Демократичної партії Джона Керрі [104] . Чотири роки по тому, на виборах 2008 року, - демократа Барака Обаму [12] [105] . Данст сказала, що вона підтримувала Обаму з самого початку його президентської кампанії [106] . На підтримку цього вона направила документальний фільм «Чому у вівторок», пояснюючи традицію Сполучених Штатів голосувати по вівторках [107] . Вона також пояснила, що вівторок - «не свято, і Сполучені Штати, одна з найдемократичніших країн повинна з'явитися на голосування 4 листопада» . Вона знала, як важливо «вплинути на людей позитивно» .

Благодійність[ред. | ред. код]

Її благодійна діяльність включає в себе фонд Елізабет Глейзер проти дитячого Сніду, в якому вона допомогла розробити і просунути спеціальне намисто, кошти від продажу якого пішли в цей фонд[108]. Вона також допомагає боротися з раком грудей у вересні 2008 року, вона взяла участь телемарафоні «Протистоїмо раку», щоб допомогти зібрати кошти, щоб прискорити процес дослідження цієї хвороби[109][110]. 5 грудня 2009 року вона взяла участь у «Teletón» в Мексиці, щоб допомогти зібрати кошти для лікування раку і на реабілітацію для дітей[111].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Данст лікувалася від депресії на початку 2008 року в центрі «Cirque Lodge» в штаті Юта[112][113]. Вона пояснила, що почувалася пригніченою за шість місяців до того, як лягла в клініку. Наприкінці березня вона виписалася з центру і приступила до зйомок фільму «Все найкраще». У травні того ж року вона відкрито розповіла про лікування пресі, щоб розвіяти чутки, пов'язані з тим, що вона лікувалася від наркотичної і алкогольної залежності: «Зараз, коли я відчуваю себе набагато сильніше, я готова говорити про це. Депресія — це дуже серйозне захворювання, про яке не можна розпускати чутки»[114][115].

З 2011 року Данст має подвійне громадянство США та Німеччини [116] [117] [118] [119] [120] .

відносини[ред. | ред. код]

З 2002 по 2004 рік Данст зустрічалася з актором Джейком Джилленхолом[121]. У 2007 році у неї був роман з Джонні Борреллом, учасником групи «Razorlight»[122]. З 2012 по 2016 рік зустрічалася з актором Гарретом Хедлундом, колегою по фільму «На дорозі»[123].

У 2016 році Данст почала зустрічатися з актором Джессі Племонсом, партнером по серіалу «Фарго»[124]. У січні 2017 року стало відомо, що пара побралася[125]. У них є син — Енніс Хауерд Племонс (нар. 3 травня 2018)[126][127].

фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1989 ф Нью-йоркские истории New York Stories дочь Лизы
1990 ф Костёр тщеславия The Bonfire of the Vanities Кэмпбелл Маккой
1991 ф Нервы на пределе High Strung вымышленная дочь Тэйна
1993 тф Темнота перед рассветом Darkness Before Dawn Сандра в 8 лет
1993 с Сёстры Sisters Киттен Марголис
1993 с Зоряний шлях: Наступне покоління Star Trek: The Next Generation Хедрил
1994 ф Жадность Greedy Джолин
1994 ф Интервью с вампиром Interview with the Vampire: The Vampire Chronicles Клодия
1994 ф Маленькие женщины Little Women Эмми Марч в детстве
1994 мф Таємниця третьої планети The Mystery of the Third Planet Алиса Селезнёва
1995 ф Джуманджи Jumanji Джуди Шепард
1996 ф Мать-ночь[en] Mother Night Рези Нот в юности
1996 тф Руби Ридж: Американская трагедия[en] The Siege at Ruby Ridge Сара Уивер
1996 с Прикосновение ангела Touched by an Angel Эми Энн Маккой
1996—1997 с Скорая помощь ER Чарли Чиминго
1997 с За гранью возможного The Outer Limits Джойс Тейлор
1997 с Выстрел[en] Gun Сондра
1997 тф Башня ужаса Tower of Terror Анна Петерсон
1997 мф Анастасия Anastasia Анастасия в детстве
1997 ф Плутовство Wag the Dog Трейси Лейм
1998 мф Служба доставки Кікі, юної відьми Majo no takkyûbin Кики
1998 ф Солдатики Small Soldiers Кристи Фимпл
1998 мф Снежная королева The snow Queen Герда
1998 ф Заговор проказниц[en] Strike! Верена фон Штефан
1998 мф Приключения Тома Сойера The Animated Adventures of Tom Sawyer Бэкки Тетчер
1998 мс Истории из моего детства Stories from My Childhood Алиса / Иветт
1998 тф Пятнадцатилетняя и беременная[en] Fifteen and Pregnant Тина
1999 ф Верное сердце[en] True Heart Бонни
1999 ф Убийственные красотки Drop Dead Gorgeous Эмбер Аткинс
1999 ф Незайманки-самогубці The Virgin Suicides Люкс Лисбон
1999 ф Подруги президента[en] Dick Бетси Джобс
1999 тф Дьявольская арифметика The Devil’s Arithmetic Ханна Стерн
2000 ф Ворон 3: Спасение The Crow: Salvation Эрин Рендалл
2000 ф Город удачи[en] Luckytown Лидда Дойл
2000 ф Добийся успіху (фільм) Bring It On Торренс Шипман
2000 ф В глубине Deeply Силли
2001 ф Вірус кохання Get Over It Келли Вудс
2001 ф Божевільна і прекрасна Crazy/Beautiful Николь Окли
2001 ф Смерть в Голливуде The Cat’s Meow Мэрион Дэвис
2001 ф Первая любовь Lover's Prayer Зинаида
2002 ф Человек-паук Spider-Man Мері Джейн Вотсон
2003 ф Раскаяние[en] Levity София Меллингер
2003 мф Каєна: Пророцтво Kaena: La prophétie Каена
2003 ф Посмішка Мони Лізи Mona Lisa Smile Бэтти Уорен
2004 ф Вічне сяйво чистого розуму Eternal Sunshine of the Spotless Mind Мэри
2004 ф Людина-павук 2 Spider-Man 2 Мері Джейн Вотсон
2004 ф Уимблдон Wimbledon Лиззи Брэдбери
2005 ф Элизабеттаун Elizabethtown Клэр Колберн
2006 ф Мария-Антуанетта Marie Antoinette Марія-Антуанетта
2007 ф Людина-павук 3 Spider-Man 3 Мері Джейн Вотсон
2008 ф Як втратити друзів і змусити всіх тебе ненавидіти How to Lose Friends & Alienate People Элисон Олсен
2010 ф Всё самое лучшее All Good Things Кэти Маркс
2010 кф Повторное нападение на булочную The Second Bakery Attack Нэт
2011 кф Борьба за ваше право[en] Fight for Your Right Revisited Метал Чик
2011 кф Печать зла Touch of Evil роковая соблазнительница
2011 ф Меланхолия Melancholia Жюстин
2012 ф Холостячки (фільм) Bachelorette Риган Кроуфорд
2012 ф На дороге On the Road Камилла Мориарти
2012 ф Параллельные миры Upside Down Иден Мур
2013 ф Елітне суспільство The Bing Ring камео
2013 ф Телеведучий: Легенда продовжується Anchorman: The Legend Continues Меган
2014 ф Дволикий січень The Two Faces of January Колетт Макфарланд
2014 кф С придыханием Aspirational камео
2014 с Портландия Portlandia Ким
2014 док Космос: подорож у просторі та часі Cosmos: A Spacetaime Odyssey Сесилия Пейн
2015 с Фарго Fargo Пегги Блумквист
2016 ф Спецвипуск опівночі Midnight Special Сара
2016 ф Приховані фігури Hidden Figures Виола Мартин
2017 ф Обдурений (фільм, 2017) The Beguiled Эдвина Морроу
2017 ф Вудшок[en] Woodshock Тереза
2017 с Чёрное зеркало Black Mirror камео[128]
2018 с Пьяная история[en] Drunk History Агата Кристи

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

рік Російська назва Оригінальна назва роль Примітки
2007 Ласкаво просимо Welcome режисер, сценарист короткометражний
2010 виродок Bastard режисер, сценарист, продюсер короткометражний
2017 Вудшок ) Woodshock продюсер
2018 скляний ковпак The Bell Jar режисер, сценарист, продюсер

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Повний список нагород і номінацій на сайті IMDb.com [129] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Chang, Justin (22 мая 2011). 'Tree of Life' wins Palme d'Or. Variety (англ.). Процитовано 22 May 2011.
  2. ↑ 68th Emmy Awards Show Date and Host Announced (англ.). ATAS. 7 марта 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  3. ↑ The Golden Globes: Full List of Winners and Nominees. NBC News (англ.). 10 января 2016. Процитовано 12 січня 2016.
  4. ↑ "Elizabethtown" Interview: Kirsten Dunst (англ.). Hollywood.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 31 грудня 2014.
  5. ↑ America's sweetheart Kirsten Dunst bares her teeth. The Herald (англ.). Glasgow. 19 сентября 2011. Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 31 грудня 2014.
  6. ↑ а б в г д е Mock, Janet. Kirsten Dunst Biography. People (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  7. ↑ Leith, William (3 сентября 2001). Drop-dead successful. The Daily Telegraph (англ.). London, UK. Архів оригіналу за 26 серпня 2013.
  8. ↑ From Dalbo to Hollywood (англ.). Archives.ecmpublishers.info. 14 июня 2007. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 5 травня 2012.
  9. ↑ O'Sullivan, Eleanor (4 мая 2007). The Jersey Shore's Starlet. Asbury Park Press (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 5 июля 2011.
  10. ↑ а б Wigney, James (22 апреля 2007). Singing Kirsten's praises. The Advertiser (англ.). Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 26 січня 2009.
  11. ↑ а б Applebaum, Stephen (4 ноября 2005). Kirsten Dunst: Far from an ingénue. The Independent (англ.). UK. Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 11 грудня 2008.
  12. ↑ а б Rozemeyer, Karl. The Price of Celebrity: Simon Pegg and Kirsten Dunst on 'How to Lose Friends and Alienate People'. Premiere (англ.). с. 2. Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 9 грудня 2008.
  13. ↑ Dark Page. {{cite episode}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  14. ↑ Travers, Peter (11 ноября 1994). Interview with the Vampire. Rolling Stone (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  15. ↑ Interview with the Vampire (1994): Reviews (англ.). Metacritic. 11 ноября 1994. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 9 грудня 2008.
  16. ↑ Ebert, Roger (11 ноября 1994). Interview With The Vampire. Chicago Sun-Times (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
  17. ↑ Gleiberman, Owen (18 ноября 1994). Interview With the Vampire: The Vampire Chronicles review. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  18. ↑ а б Kiss and tell from Kirsten Dunst. The Age (англ.). Australia. 29 сентября 2002. Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 9 грудня 2008.
  19. ↑ Past Saturn Awards. Saturn Awards Official Website (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2005. Процитовано 4 серпня 2008.
  20. ↑ HFPA—Awards Search. Golden Globes Official Website (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 15 січня 2009.
  21. ↑ Little Women (1994): Reviews (англ.). Metacritic. 21 декабря 1994. Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 9 грудня 2008.
  22. ↑ Maslin, Janet (21 декабря 1994). Little Women Review. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 6 серпня 2008.
  23. ↑ Smith, Neil (12 января 2001). BBC Films—Jumanji (англ.). BBC Films. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 4 серпня 2008.
  24. ↑ а б в г д Kirsten Dunst Movie Box Office Results (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 8 грудня 2008.
  25. ↑ Holden, Stephen (14 ноября 1997). Anastacia Review. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 4 серпня 2008.
  26. ↑ Tatara, Paul (6 января 1998). 'Wag the Dog' grabs satire by the tail (англ.). CNN: Showbiz/Movies. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 26 січня 2009.
  27. ↑ Sandler, Adam (23 января 1998). Bevy of BV videos. Variety (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 4 серпня 2008.
  28. ↑ Holden, Stephen (4 ноября 1999). 'Dick': That Gap in the Nixon Tapes? Maybe a Teen-Age Cry of Love. The New York Times (англ.). Процитовано 9 грудня 2008.
  29. ↑ Thompson, Michael. BBC Films—The Virgin Suicide (англ.). BBC Films. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 4 серпня 2008.
  30. ↑ Morris, Wesley (20 апреля 2000). Art, angst in 'Suicides'. San Francisco Chronicle (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2011. Процитовано 9 грудня 2008.
  31. ↑ Virgin Suicides, The (2000): Reviews (англ.). Metacritic. 21 апреля 2000. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 9 грудня 2008.
  32. ↑ Stack, Peter (21 апреля 2000). Sofia Coppola Creates A Dreamy, Lyrical World. San Francisco Chronicle (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2011. Процитовано 9 грудня 2008.
  33. ↑ Ebert, Roger (25 августа 2000). Bring It On review. Chicago Sun-Times (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 4 серпня 2008.
  34. ↑ Bring It On на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
  35. ↑ Taylor, Charles (25 августа 2000). "Bring It On": Two, four, six, eight, who do we appreciate? Spunky cheerleaders rip up the color line. Salon (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
  36. ↑ Winter, Jessica (29 августа 2000). Cheer and Loathing. The Village Voice (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
  37. ↑ Stack, Peter (25 августа 2000). Navel Maneuvers/Cheerleader comedy `Bring It On' shows its stomachs, not its brains. San Francisco Chronicle (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 11 серпня 2012.
  38. ↑ LaSalle, Mick (10 марта 2001). 'Get Over It' a Teen Flick With Wit and Energy. San Francisco Chronicle (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2011. Процитовано 27 жовтня 2010.
  39. ↑ Mottram, James (6 апреля 2001). Get Over It (англ.). BBC Films. Архів оригіналу за 18 лютого 2007. Процитовано 26 січня 2009.
  40. ↑ Elley, Derek (5 августа 2001). The Cat's Meow Review. Variety (англ.). Процитовано 9 грудня 2008.
  41. ↑ Kirsten Dunst. Turner Classic Movies. Архів оригіналу за 2 травня 2009. Процитовано 24 лютого 2009.
  42. ↑ Gleiberman, Owen (1 мая 2002). Spider-Man—Movie Review. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 9 грудня 2008.
  43. ↑ Turan, Kenneth (3 мая 2002). 'Spider-Man' – Movie Review. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 8 грудня 2008.
  44. ↑ Wigney, James (22 апреля 2007). Singing Kirsten's praises. The Advertiser (англ.). Процитовано 26 січня 2009.
  45. ↑ а б Spider-Man (2002): Reviews (англ.). Metacritic. 3 мая 2002. Архів оригіналу за 16 вересня 2010. Процитовано 8 грудня 2008.
  46. ↑ Fuchs, Cynthia (25 августа 2003). Levity (2003). PopMatters (англ.). Архів оригіналу за 26 серпня 2007. Процитовано 15 червня 2010.
  47. ↑ Mona Lisa Smile (2003): Review (англ.). Metacritic. 19 декабря 2003. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 4 грудня 2008.
  48. ↑ Dargis, Manohla (19 декабря 2003). 'Mona Lisa Smile' – Movie Review. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 4 грудня 2008.
  49. ↑ Christopher, James (29 апреля 2004). Eternal Sunshine of the Spotless Mind. The Times (англ.). UK. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 9 грудня 2008.
  50. ↑ Eternal Sunshine of the Spotless Mind (2004): Reviews (англ.). Metacritic. 19 марта 2004. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 26 січня 2009.
  51. ↑ Gleiberman, Owen (15 января 2004). Eternal Sunshine of the Spotless Mind. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2009. Процитовано 26 січня 2009.
  52. ↑ Clark, Mike (28 июня 2004). 'Spider-Man 2' is a hands-down hit. USA Today (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  53. ↑ а б Spider-Man 2 (2004): Reviews (англ.). Metacritic. 30 июня 2004. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 9 грудня 2008.
  54. ↑ Wimbledon (2004): Reviews (англ.). Metacritic. 17 сентября 2004. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 11 грудня 2008.
  55. ↑ Holden, Stephen (17 сентября 2004). Learning to Win at Love With a Center Court Rally. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 29 грудня 2008.
  56. ↑ DC (22 сентября 2004). Wimbledon (2004). Time Out (англ.). Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 29 грудня 2008.
  57. ↑ Puig, Claudia (16 сентября 2004). 'Wimbledon' serves up a sweet romantic comedy. USA Today (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 11 грудня 2008.
  58. ↑ Elizabethtown (2005): Reviews (англ.). Metacritic. 14 октября 2005. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 11 грудня 2008.
  59. ↑ Phillips, Michael (24 августа 2007). Movie review: 'Elizabethtown'. Chicago Tribune (англ.). Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 29 січня 2009.
  60. ↑ Elizabethtown (2005) – Weekend Box Office Results (англ.). Box Office Mojo. 14 октября 2005. Архів оригіналу за 11 серпня 2007. Процитовано 11 грудня 2008.
  61. ↑ Dunst puts fresh face on 'Marie Antoinette' (англ.). MSNBC. Associated Press. 23 октября 2006. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 11 грудня 2008.
  62. ↑ Kirsten Dunst Poses as Marie Antoinette in Vogue (англ.). Fox News Channel. Associated Press. 14 августа 2006. Архів оригіналу за 28 січня 2007. Процитовано 10 грудня 2008.
  63. ↑ Booth, William (26 мая 2006). Cannes Film Festival. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 4 серпня 2008.
  64. ↑ Marie Antoinette (2006) (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 10 березня 2009.
  65. ↑ Goldstein, Marianne (3 мая 2007). Kirsten Dunst Ready For A Break. The Early Show (англ.). CBS News. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 3 травня 2010.
  66. ↑ Spider-Man 3 (2007): Reviews (англ.). Metacritic. 4 мая 2007. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 11 грудня 2008.
  67. ↑ а б Carroll, Larry (24 апреля 2007). Kirsten Dunst On Singing, Spidey's Future, 'Idol'—And Having Eight Kids? (англ.). MTV News. Архів оригіналу за 26 травня 2010. Процитовано 10 грудня 2008.
  68. ↑ Nashawaty, Chris (12 января 2010). 'Spider-Man' reboot: Who should play Peter Parker?. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 6 лютого 2010.
  69. ↑ Singh, Anita (12 января 2010). Spider-Man 4 scrapped and Tobey Maguire replaced in superhero franchise. The Daily Telegraph (англ.). UK. Архів оригіналу за 4 лютого 2011. Процитовано 24 жовтня 2010.
  70. ↑ Wloszcyna, Susan; Brian Mansfield; Edna Gundersen (17 июля 2008). Coming attractions: Can 'Lose Friends' gain stardom for Simon Pegg?. USA Today (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  71. ↑ Creare, Simon (18 мая 2008). Simon Pegg explains how to get ahead in Hollywood. The Times (англ.). UK. с. 1. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 11 грудня 2008.
  72. ↑ Itzkoff, Dave (18 марта 2010). Tribeca Festival Shorts. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 18 березня 2010.
  73. ↑ Smith, Neil (24 мая 2010). Lacklustre Cannes ends with upset. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.
  74. ↑ Ebert, Roger (22 декабря 2010). All Good Things. Chicago Sun-Times (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
  75. ↑ All Good Things (2010): Reviews (англ.). Metacritic. 3 декабря 2010. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 4 березня 2011.
  76. ↑ Loeb, Steven (15 октября 2011). Review: 'Melancholia' One of 2011's Best Films. Southampton Patch (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 16 жовтня 2011.
  77. ↑ Sandhu, Sukhdev (18 мая 2011). Cannes 2011: Melancholia, review. The Daily Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 18 травня 2011.
  78. ↑ US critics reward Lars Von Trier film Melancholia (англ.). BBC. 8 января 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2012.
  79. ↑ Gumble, Andrew (21 октября 2005). Dunst to play role of US aid worker killed in Baghdad. The Independent (англ.). UK. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 11 грудня 2008.
  80. ↑ Little Miss Perfect. The Age (англ.). Australia. 27 октября 2005. с. 2. Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 11 грудня 2008.
  81. ↑ Hart, Hugh (29 апреля 2007). The perils of Kirsten. San Francisco Chronicle (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 11 грудня 2008.
  82. ↑ Debbie Harry backs Kirsten Dunst for Blondie biopic. NME (англ.). UK. 15 октября 2007. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 4 серпня 2008.
  83. ↑ Robinson, Tascha (13 мая 2013). Upside Down. The A.V. Club (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
  84. ↑ First Look: Kirsten Dunst & Brian Geraghty In Carlos Cuaron's 'The Second Bakery Attack' (англ.). Indiewire. 28 ноября 2010. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
  85. ↑ Hopewell, John; Elsa Keslassy (12 мая 2010). Kirsten Dunst joins Stewart 'On the Road'. Variety (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 12 травня 2010.
  86. ↑ Ditzian, Eric (21 января 2011). 'Fight For Your Right Revisited': Inside Scoop From Sundance (англ.). MTV News. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 5 травня 2011.
  87. ↑ Stevens, Dana (14 сентября 2012). Maids of Dishonor. Slate (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
  88. ↑ Кирстен Данст отправляется в «Фарго» (рос.). КиноПоиск. 11 декабря 2014. Процитовано 17 февраля 2016.
  89. ↑ Williams, Owen (13 августа 2013). Kirsten Dunst Catches Midnight Special. Empire (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  90. ↑ 'Mud' director Jeff Nichols' next film sets New Orleans casting call, seeking young actors. Nola (англ.). 4 сентября 2013. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  91. ↑ Rhonda Richford (25 апреля 2016). Cannes Film Festival Unveils Full Jury. The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
  92. ↑ Высшая проба: София Коппола о роскоши, стиле и любимом деле (англ.). Marie Claire. Процитовано 17 грудня 2016.
  93. ↑ Nordine, Michael (20 июля 2016). ‘The Bell Jar’: Kirsten Dunst to Direct Dakota Fanning in an Adaptation of Sylvia Plath's Classic Novel (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2016.
  94. ↑ Kirsten Dunst to direct 'The Bell Jar' with Dakota Fanning to star (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2016.
  95. ↑ Moss, Corey (30 октября 2001). Kirsten Dunst Makes Singing Debut on Soundtrack (англ.). MTV News. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  96. ↑ The Cat's Meow.
  97. ↑ Spider-Man 3.
  98. ↑ Kirsten Dunst Biography. The Insider (англ.). Архів оригіналу за 12 березня 2015. Процитовано 4 березня 2015.
  99. ↑ Young, Alex (27 октября 2011). Video: R.E.M. – We All Go Back To Where We Belong (Kirsten Dunst Version) (англ.). Consequence of Sound. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 27 жовтня 2011.
  100. ↑ Lee, Chris (15 апреля 2007). Dunst as Harry? The abuse begins. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 4 серпня 2008.
  101. ↑ Schuker, Lauren A.E. (2 октября 2009). The Artist and the Director. The Wall Street Journal (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2010. Процитовано 22 лютого 2010.
  102. ↑ Bunz, Mercedes (25 февраля 2010). Viral Video Chart: Kirsten Dunst turns Japanese and a pigeon takes the train. The Guardian (англ.). UK. Архів оригіналу за 26 лютого 2010. Процитовано 26 лютого 2010.
  103. ↑ Pop Life: Art in a Material World, explore the exhibition, room 17 (англ.). Tate Modern. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
  104. ↑ Moss, Corey (3 марта 2004). Celebs Go To The Post Office To Deliver Pro-Vote Message (англ.). MTV News. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 12 грудня 2008.
  105. ↑ Browne, Sally; James Watford (11 октября 2008). Kirsten Dunst back in action after stint in rehab. The Courier-Mail (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 12 грудня 2008.
  106. ↑ Hartman, Darrell (24 июля 2008). Kirsten Dunst Explains Why We Vote on Tuesdays. New York (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 30 січня 2009.
  107. ↑ Kirsten Dunst working on voting documentary (англ.). MSNBC. Associated Press. 4 ноября 2008. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 30 січня 2009.
  108. ↑ Falcon, Mike (21 февраля 2002). Women of Hollywood have love affair with giving. USA Today (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2011. Процитовано 29 січня 2009.
  109. ↑ Blas, Lorena (3 сентября 2008). These 'Stand Up' celebs get set to help. USA Today (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 29 січня 2009.
  110. ↑ US stars unite for cancer charity. BBC News (англ.). 6 сентября 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 29 січня 2009.
  111. ↑ Se unen Avril Lavigne y Kirsten Dunst al Teletón. Liberal del Sur (Spanish) . 1 декабря 2009. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 грудня 2009.
  112. ↑ Kirsten Dunst Enters Rehab. People (англ.). 7 февраля 2008. Архів оригіналу за 26 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  113. ↑ Mock, Janet. Kirsten Dunst Biography. People (англ.). с. 2. Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  114. ↑ Dunst says rehab was for depression (англ.). Reuters. 28 мая 2008. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 4 серпня 2008.
  115. ↑ Park, Michael Y. (27 мая 2008). Kirsten Dunst Breaks Silence on Rehab. People (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2008.
  116. ↑ Kirsten Dunst Becomes German Citizen, Moving To Berlin? (англ.). Contactmusic.com. 10 октября 2011. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 4 травня 2012.
  117. ↑ Schreffler, Laura. Melancholia? Nicht! Kirsten Dunst reveals her delight in becoming a German citizen. Daily Mail. London, UK. Архів оригіналу за 12 жовтня 2011.
  118. ↑ Karen Nickel Anhalt (8 октября 2011). Kirsten Dunst Becomes a German Citizen. People (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 4 травня 2012.
  119. ↑ Fisher, Kelly (10 октября 2011). Kirsten Dunst Is Now A German Citizen. The Huffington Post (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2011.
  120. ↑ Everett, Cristina (10 октября 2011). Kirsten Dunst obtains German citizenship: 'I'm now a real international lady'. Daily News (англ.). New York. Архів оригіналу за 30 липня 2012.
  121. ↑ Thomas, Karen (20 июля 2004). Dunst, Gyllenhaal call it quits: Diaz, Timberlake still on. USA Today (англ.). Процитовано 25 травня 2017.
  122. ↑ Kirsten Dunst and Johnny Borrell split. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 24 жовтня 2017.
  123. ↑ Garrett Hedlund Reveals How He Began Dating Kirsten Dunst (англ.). Us Weekly. 8 января 2013. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 14 травня 2013.
  124. ↑ French, Megan (1 июня 2016). Kirsten Dunst Kisses 'Fargo' Costar Jesse Plemons After Split From Garrett Hedlund. Us Weekly (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
  125. ↑ Webber, Stephanie (12 января 2017). 'Fargo' Costars Kirsten Dunst, Jesse Plemons Are Engaged. Us Weekly (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 13 January 2017.
  126. ↑ Kirsten Dunst and Jesse Plemons Welcome Their First Child – a Baby Boy
  127. ↑ Baby Name Revealed! Kirsten Dunst and Jesse Plemons Name Newborn Son Ennis Howard
  128. ↑ Champan, Tom (29 декабря 2017). Black Mirror: Did You Catch USS Callister’s TWO Major Cameos?. Screen Rant (англ.).
  129. ↑ Kirsten Dunst (англ.). IMDb. Процитовано 29 березня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Oleksandr_Tahayev/Кірстен_Данст&oldid=37528722