Ломбардо-Венеціанське королівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Regno Lombardo–Veneto (it)
Königreich Lombardo–Venetien (de)
Королівство Ломбардо-Венеціанське
Володіння Австрійської імперії
Королівство Італія (Наполеонівське) Flag of the Napoleonic Kingdom of Italy.svg
1815 – 1866
Ломбардія 1815-1859
Венеція 1815-1866
Королівство Італія (1861-1946) Flag of Italy (1861-1946).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Ломбардії-Венеції
Королівство Ломбардо-Венеціанське, 1853
Столиця Мілан & Венеція
1815-1859
Венеція
1859-1866
[1][2][3][4]
Форма правління Абсолютна монархія
Австрійський імператор
 - 1815-35 Франц II
 - 1835-48 Фердинанд I
 - 1848-66 Франц Йосиф I
віце-король
 - 1857-59 (last) Максиміліан I
імператор Мексики
Історія
 - Віденський конгрес 9 червня 1815
 - Революції 22 березня 1848
 - Цюрихський договір 10 листопада 1859
 - Віденський договір 12 жовтня
Площа
 - 1852[3] 46 782 км2
Населення
 - 1852[3] 4 671 000 осіб
     Густота 99,8 осіб/км² 
Валюта Ломбардо-Венеціанський фунт (1816-60)
Ломбардо-Венеціанський флорін (1860-66)

Ломбардо-Венеціанське королівство (італ. Regno Lombardo–Veneto; нім. Königreich Lombardo–Venetien; також відома як "Австрійська Італія", нім. Österreichisches Italien)[5] було створено на Віденському конгресі, який визнав права Габсбургів на Ломбардію і Венецію, після скасування Королівства Італія, проголошеного Наполеоном в 1805[6] Резеденція віце-королів мала знаходитися в Мілані і Венеції, віці-королі мали бути призначені імператорським двором у Відні.[4]

Історія[ред.ред. код]

Віденський конгрес об'єднав території Ломбардії (якою правили Габсбурги, починаючи з 16 століття, і австрійська гілка родини 1713 — 1796) і Венеції (яка перебувала під австрійським правлінням з перервами з 1797 року) в єдине ціле під владою австрійських Габсбургів.

Після народної революції 22 березня 1848 (П'ять днів Мілана), австрійці залишили Мілан, який став столицею Governo Provvisorio della Lombardia (Тимчасовий уряд Ломбардії). На наступний день, Венеція також збунтувалася проти австрійців, утворюючи Governo Provvisorio di Venezia (Тимчасовий уряд Венеції). Австрійці, після перемоги над сардинськими військами під Кустозою (24-25 липня 1848 р.), увійшли у Мілан (6 серпня) і Венецію (24 серпня 1849 р.), й відновили австрійську владу.

Ломбардія була приєднана до формуємої італійської держави в 1859 році, за Цюрихським договором після Другої італійської війни за незалежність, Венеція була передана Королівству Італії в 1866 році після закінчення Австро-Прусської війни, за Празьким договором.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pollock, Arthur William Alsager (1854). The United service magazine: Vol.75. London. 
  2. Förster, Ernst (1866). Handbuch für Reisende in Italien: Vol.1. Munich. 
  3. а б Fisher, Richard S. (1852). The book of the world: Vol.2. New York. 
  4. а б Francis Young & W.B.B. Stevens (1864). Garibaldi: his life and times. London. 
  5. Pütz, Wilhelm (1855). Leitfaden bei dem Unterricht in der vergleichenden Erdbeschreibung. Freiburg. 
  6. Rindler Schjerve, Rosita (2003). Diglossia and Power. Berlin.