Любашівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Любашівка
Liubashivka COA.png Liubashivka prapor.png
Герб Любашівки Прапор Любашівки
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Любашівський район
Рада Любашівська селищна рада
Код КОАТУУ: 5123355100
Основні дані
Засноване XVIII століття
Площа 8.87 км²
Населення 9301 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 66500 - 66502
Телефонний код +380 4864
Географічні координати 47°50′09″ пн. ш. 30°15′51″ сх. д. / 47.83583° пн. ш. 30.26417° сх. д. / 47.83583; 30.26417Координати: 47°50′09″ пн. ш. 30°15′51″ сх. д. / 47.83583° пн. ш. 30.26417° сх. д. / 47.83583; 30.26417
Висота над рівнем моря 182 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Любашівка
До обл. центру:
 - фізична: 165 км
 - залізницею: 264 км
 - автошляхами: 165 км
Селищна влада
Адреса 66502, Одеська обл., смт Любашівка, вул. Князя Володимира, 82
Карта
Любашівка. Карта розташування: Україна
Любашівка
Любашівка
Любашівка. Карта розташування: Одеська область
Любашівка
Любашівка

Commons-logo.svg Любашівка у Вікісховищі

Любаші́вка — районний центр в Одеській області, селище міського типу, що розташоване поруч однойменної залізничної станції[2]. Біля Любашівки проходить важлива транспортна магістраль — автобан «Київ — Одеса» М05.

Згідно з переписом населення України 2001 року населення Любашівки становить близько 11,5 тис.чоловік.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Любашівки

На території селища (біля нинішньої лікарні) знайдено стоянку людей бронзової доби.

Населений пункт заснований у 18 столітті[3]. Перше поселення було засноване обабіч Довгенької балки, від якої й пішла перша назва поселення — Довгеньке. В 1795 році тут разом з навколишніми хуторами Миколаївка та Софіївка було 163 двори (638 душ чоловічого населення)[4]. Вже в 1808 році постала православна громада, а з 1811 — храм Св. Михаїла. В акті першого десятиріччя XIX ст. Любашівка згадується як володіння сотника Демида і поручика Тараса Васильєвих, дітей Любашовських, а також сотника Данила Павлюка, у яких було 5975 десятин власної землі. Село Софіївка, де розташовувалась економія панів Любинських, налічувало в той час 99 дворів і 750 жителів.

В 1847 році Любашівка стала волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії.

У 90-х роках в містечку була церква, три крамниці, постоялий двір, а також дві корчми.

В 1865 році відкрито першу школу, а з 1884 року існував фельдшерський пункт (лише 1905 року була створена земська лікарня).

Залізнична станція Любашівка[ред. | ред. код]

1868 року поблизу села прокладено залізницю, що сполучала Одесу через Балту з Ольвіополем. На відстані 1 верстви від села збудували залізничну станцію. Навколо неї виросли будинки залізничників. Згодом поселення об'єдналось з Любашівкою.

Любашівка у ХХ столітті[ред. | ред. код]

На початку XX століття в Любашівці були 2 парових млини, цегельня, корчма, лавки, винні льохи, залізнична станція.

1905 року створена лікарська дільниця та земська лікарня на 10 ліжок, в якій працювало двоє лікарів. В 1910 році Любашівка з'єдналася з Софіївкою. Пізніше до них приєдналось село Миколаївка.

Після повалення монархії у 1917 році владу поступово перебрали прихильники Української Центральної Ради, а з листопада 1918 року — Армія УНР. В березні 1919 року владу захопили червоні. У серпні 1919 року Любашівкою заволоділи денікінці, які повернули панство та вбили близько 200 жителів.[5] У лютому 1920 року владу остаточно взяли комуністи.

Після встановлення Радянської влади Любашівка була центром волості Балтського повіту Одещини (1921), а з 1923 року короткочасно перебувала в Троїцькому і Ясенівському районах Балтського округу. З 1926 року — і до цього часу — центр Любашівського району.

Під час Другої Світової війни село було окуповане німецько-румунськими військами. Звільнене радянською армією 30 березня 1944 року.

За радянських часів село перетворилося на селище міського типу (рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.) і стало найбільшим населеним пунктом району. Було створено ряд невеликих підприємств, більшість з яких в сучасних умовах занепали.

За роки існування орденоносного колгоспу «Зоря комунізму» в Любашівці 7 осіб за свою самовіддану працю були нагороджені відзнаками Героїв Соціалістичної Праці.

Сучасність[ред. | ред. код]

Любашівській селищній раді також підпорядковується село Вишневе (Комуна), розташоване у відстані 1 км від Любашівки.

У теперішній час Любашівка найбільш відома як пункт на автотрасі М05 Київ — Одеса (міжміська автостанція розташована в мікрорайоні «ДРП»).

У селищі працюють метеорологічна станція, відділення декількох банків (Ощадбанк, «Приватбанк»).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Соціальна сфера: медицина і освіта[ред. | ред. код]

У селищі розташовані 3 медичні установи:

  • Любашівська ЦРЛ
  • районний ЦПМСД — центр первинної медико-санітарної допомоги (8 амбулаторно-поліклінічних установ, 31 фельдшерський чи фельдшерсько-акушерський пункт)
  • Любашівська міжрайонна станція екстреної (швидкої) медичної допомоги (обслуговує 5 районів Одеської області).

Заклади освіти, розташовані в Любашівці:

  • 2 загальноосвітні школи: школа-ліцей (колишня ЗОШ І—ІІІ ступенів № 1) та школа-гімназія (колишня ЗОШ І—ІІІ ступенів № 2).
  • вечірня школа;
  • 2 дитсадки;
  • музична школа;
  • ДЮСШ.

Культура[ред. | ред. код]

Любашівські заклади культури:

  • будинок культури;
  • кінотеатр.
  • райбібліотека.

У селищі є стадіон.

Любашівські культові споруди — православна церква Св. Михаїла, каплиця Св. Пантелеймона.

У селищі встановлені пам'ятники — Т. Г. Шевченку, Меморіал воїнам ВВВ, пам'ятні знаки воїнам-афганцям, загиблим міліціонерам, жертвам Голодомору та жертвам Чорнобиля.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Большая Советская Энциклопедия [1].
  3. История городов и сел Украинской ССР. Одесская область. К. ГР УСЭ. 1978 г.
  4. Короленко П. П. Черноморское казачье войско. Екатеринодар, 1892
  5. Российская еврейская энциклопедия [2]
  6. В зоні АТО загинув розвідник з Одещини