Лізоцим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лізоцим
Lysozyme.png
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи LYZ, LZM, LYZF1, lysozyme
Зовнішні ІД OMIM: 153450 MGI: 96902 HomoloGene: 121490 GeneCards: LYZ
Шаблон експресії
PBB GE LYZ 213975 s at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000239
NM_013590
RefSeq (білок)
NP_000230
NP_038618
Локус (UCSC) Хр. 12: 69.35 – 69.35 Mb Хр. 10: 117.29 – 117.29 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Лізоцим (англ. Lysozyme), мурамідаза або N-ацетилмурамідклікангідролаза (КФ 3.2.1.17) — білок, який кодується геном LYZ, розташованим у людини на довгому плечі 12-ї хромосоми.[3][4][5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 148 амінокислот, а молекулярна маса — 16 537[6].

Цей білок є ферментом, що руйнує клітинну стінку бактерій за рахунок каталізу реакції гідролізу 1,4-бета-зв'язків між залишками N-ацетилмурамової кислоти і N-ацетил-D-глюкозаміном у складі гліканового ланцюжка пептидоглікану та між залишками N-ацетил-D-глюкозаміну в складі хітодекстрину. Лізоцим у великій кількості міститься в багатьох секретах тварин, таких як сльози, слина і слиз. Лізоцим також міститься у цитоплазмених гранулах поліморфоядерних нейтрофілів. У великій кількості цей фермент також присутній у білках яєць. Лізоцими C-типу близько пов'язані з альфа-лактальбуміном як за нуклеотидною послідовністю генів, так і за своєю структурою, що робить їх членами однієї родини.

Лізоцим відкрив 1921 року Александер Флемінг (першовідкривач пеніциліну). Він помістив на тверде агаризоване середовище трохи слизу із носа, а через кілька тижнів помітив, що ріст бактерій навколо слизу був пригнічений. Пізніше вчений виділив саму антибактерійну речовину — лізоцим[7].

Література[ред. | ред. код]

  • Castanon M.J., Spevak W., Adolf G.R., Chlebowicz-Sledziewska E., Sledziewski A. (1988). Cloning of human lysozyme gene and expression in the yeast Saccharomyces cerevisiae.. Gene 66: 223 — 234.  PubMed DOI:10.1016/0378-1119(88)90359-9
  • Chung L.P., Keshav S., Gordon S. (1988). Cloning the human lysozyme cDNA: inverted Alu repeat in the mRNA and in situ hybridization for macrophages and Paneth cells.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 85: 6227 — 6231.  PubMed DOI:10.1073/pnas.85.17.6227
  • Yoshimura K., Toibana A., Nakahama K. (1988). Human lysozyme: sequencing of a cDNA, and expression and secretion by Saccharomyces cerevisiae.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 150: 794 — 801.  PubMed DOI:10.1016/0006-291X(88)90461-5
  • Peters C.W.B., Kruse U., Pollwein R., Grzeschik K.H., Sippel A.E. (1989). The human lysozyme gene. Sequence organization and chromosomal localization.. Eur. J. Biochem. 182: 507 — 516.  PubMed DOI:10.1111/j.1432-1033.1989.tb14857.x
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Thomsen J., Lund E.H., Kristiansen K., Brunfeldt K., Malmquist J. (1972). A Val-Val sequence found in a human monocytic leukemia lysozyme.. FEBS Lett. 22: 34 — 36.  PubMed DOI:10.1016/0014-5793(72)80212-6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Human PubMed Reference:. 
  2. Mouse PubMed Reference:. 
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6740 (англ.). Процитовано 30 листопада 2018. 
  4. Yoshimura K, Toibana A, Nakahama K (January 1988). Human lysozyme: sequencing of a cDNA, and expression and secretion by Saccharomyces cerevisiae. Biochem. Biophys. Res. Commun. 150 (2): 794–801. PMID 2829884. doi:10.1016/0006-291X(88)90461-5. 
  5. Peters CW, Kruse U, Pollwein R, Grzeschik KH, Sippel AE (July 1989). The human lysozyme gene. Sequence organization and chromosomal localization. Eur. J. Biochem. 182 (3): 507–16. PMID 2546758. doi:10.1111/j.1432-1033.1989.tb14857.x. 
  6. UniProt, P61626 (англ.). Процитовано 30 листопада 2018. 
  7. Alexander Fleming (1881-1955): A noble life in science. The British Library Board. Процитовано 2 лютого 2014. 

Див. також[ред. | ред. код]