Авіація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Літунство)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Український Ан-124 (Руслан)

Авіа́ція — галузь техніки, пов'язана з розробкою і використанням літальних апаратів важчих за повітря.[1]

Під поняттям авіація також часто розуміють сукупність літальних апаратів важчих за повітря таких як літаки, гелікоптери, автожири, часто включаючи ще літальні апарати легші за повітря, і організації що їх використовують чи обслуговують (повітряний транспорт тощо), розрізняючи цивільну авіацію і військову авіацію.[2]

Основою розвитку технічних засобів авіації є такі наукові дисципліни як теорія авіації, теорія літака, аеродинаміка, теорія двигунів та інше.

Інші назви — заст. лету́нство[3], літу́нство[4]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Слово Авіація (фр. Aviation) вперше вжив французький письменник і колишній офіцер Габріель Ла Ланделе 1863 року.[5] Своєю чергою він вигадав термін на основі дієслова Avier (невдалим неологізмом для позначення «літати»), на основі латинського слова Avis (Птах).[6]

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія авіації

Перший успішний політ на літаку з двигуном внутрішнього згоряння здійснили 17 грудня 1903 р. американські механіки брати Вільбер і Орвілл Райт.[7]

Слідом за цим будують літаки бразилець Альберто Сантос-Дюмон, француз Ф. Фербер, єврей Я. М. Гаккель, українці Д. П. Григорович та Ігор Сікорський. Наприкінці 1909 року в місті Єлисаветград з’явилося відділення першого в Російській імперії Товариства повітроплавання.[8]

З середини 1920-х в літакобудуванні почали використовувати дюралюміній; до середини 1930-х стався перехід від біплану до моноплану.

Наприкінці 1930-х з'явився реактивний двигун. З початку 1950-х реактивні літаки почали використовувати і в цивільній авіації, в військово-повітряних силах з'явилися надзвукові літаки.

До початку 1990-х серійні літаки досягли швидкості 3000-3500 км/год, максимальної висоти польоту понад 30 км і дальності до 15 тис. км

21 червня 2004 року SpaceShipOne став першим приватним літаком, який здійснив космічний політ, відкривши можливість авіаційного ринку, здатного покинути земну атмосферу. Тим часом прототипи літаків, що працюють на альтернативних видах палива, таких як етанол, електроенергія і сонячна енергія, стають все більш поширеними.

Див. також

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Авіація в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.) (англ.)
  2. Авіація / Є. М. Карпов, М. С. Кулик // esu.com.ua/. — Дата звернення: 01.10.2020.
  3. авиация // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 26. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.
  4. Літунство // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  5. Aviation ou Navigation aerienne par G. de La Landelle.
  6. Cassard, 2008, с. 77.
  7. Telegram from Orville Wright in Kitty Hawk, North Carolina, to His Father Announcing Four Successful Flights, 1903 December 17. World Digital Library. 17 грудня 1903. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
  8. Домнікія Кузнєцова - перша жінка підкорювач неба у Єлисаветграді - kropyvnytskyi-future.com.ua (укр.). 16 січня 2023. Процитовано 17 січня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Cassard, Jean-Christophe (2008). Dictionnaire d'histoire de Bretagne. Morlaix: Skol Vreizh. ISBN 978-2-915623-45-1. (фр.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія повітроплавання та авіації: бібліографічний покажчик літератури / Укладач М. Ф. Семенова.— 2-ге вид., перероб. та доп.— К.: Національний авіаційний університет, 2008.— 153 с.
  • Історія повітроплавання та цивільної авіації України: бібліогр. покажч. / уклад.: М. Ф. Семенова, В. Ю. Вахнован, О. П. Шкурко ; наук. ред. В. М. Гребенніков ; ред. О. П. Шкурко ; М-во освіти і науки України, Нац. авіац. ун-т, Наук.-техн. б-ка. — Київ: НАУ, 2015. — 184 с.
  • Иллюстрированный авиационный словарь для молодежи / Сост. А. Т. Степанец. — М.: ДОСААФ, 1964 г. — 454 с., цвет. илл.

Посилання

[ред. | ред. код]