Вулиця Памви Беринди (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Памви Беринди
Львів
Beryndy Street, Lviv (1).jpg
Місцевість Центр
Район Галицький
Назва на честь Памви Беринди
Колишні назви
Вузька, Біля Віденської кав'ярні, Кілінського, Геллерштрассе
польського періоду (польською) Kilińskiego
Загальні відомості
Протяжність 75 м
Координати початку 49°50′27″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.840917° пн. ш. 24.02972° сх. д. / 49.840917; 24.02972Координати: 49°50′27″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.840917° пн. ш. 24.02972° сх. д. / 49.840917; 24.02972
Координати кінця 49°50′26″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.840694° пн. ш. 24.028778° сх. д. / 49.840694; 24.028778
Поштові індекси 79008
Транспорт
Трамваї №№ 1, 2, 9, 10
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі №№ 1, 3
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Памви Беринди (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Па́мви Бери́нди — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в історичному центрі міста. Пролягає від вулиці Театральної до проспекту Свободи.

Історія[ред. | ред. код]

До XIX століття вулиця Беринди була безіменним провулком, який впирався у міський мур поблизу міської воскобойні. Наприкінці XVIII століття мури були знесені, а вулиця стала наскрізною і на початку XIX століття отримала назву Вузька. У 1829 році вулиця стала називатися Біля Віденської кав'ярні (або Вузькою біля Віденської кав'ярні), на честь кав'ярні, яку було засновано на розі із сучасним проспектом Свободи. У 1871 році вулиця отримала назву Кілінського, на честь одного з лідерів польського визвольного повстання 1794 року. За часів німецької окупації, з травня 1942 року по липень 1944 року вулиця мала назву Геллерштрассе.

Сучасна назва — з 1992 року, на честь галицького письменника, мовознавця, лексикографа XVIXVII століть.

Забудова[ред. | ред. код]

До вулиці приписано лише два будинки — № 1 та № 3.

У будинку № 1 у 1920-х1930-х роках було страхове агентство, Польське товариство залізничних книгарень «Рух» та магазин жіночого одягу.

Будинок № 3 зведений у 1909 році у стилі пізньої сецесії за проектом Міхала Уляма. Замовником будівництва була банківська фірма «Уніон», власниками якої були Адольф Лілієн та його син Едвард. Банк «Уніон» був розташований на першому поверсі, на третьому — єврейська організація «Керен Каємет ле-Ісраель», на четвертому з 1933 року — Єврейський спортивний клуб «Гасмонея». Тут також знаходився і Міщанський єврейський клуб.

Транспорт[ред. | ред. код]

Вже у 1895 році вулицею Беринди (тоді вулиця Кілінського) курсували трамваї у напрямку від кінцевої зупинки на вулиці Гетьманській (нині проспект Свободи) через площу Ринок до Личаківської рогатки та Личаківського цвинтару.[1] Від 1952 року трамвай рухається винятково вулицею Памви Беринди у напрямку площі Ринок.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]