Обмінський Тадеуш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обмінський Тадеуш Антоній
Народження 16 квітня 1874(1874-04-16)
Львів
Смерть 18 липня 1932(1932-07-18) (58 років)
там само
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль сецесія
Найважливіші споруди будинок акціонерного товариства «Дністер»
Реставрація пам'яток реставрація Латинської катедри

Обмі́нський Таде́уш Анто́ній (пол. Tadeusz Antoni Obmiński; 16 квітня 1874, Львів — 18 липня 1932, там само) — український і польський архітектор і педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 16 квітня 1874 у Львові. По закінченні архітектурного факультету Львівської технічної академії 9 липня 1898 р. отримав диплом з відзнакою «особливо обдарований».

У 1900-1901 роках отримав додаткову спеціалізацію у політехніці Шарлотенберга. Багато співпрацював із будівельною фірмою Івана Левинського, виконуючи проекти. Кілька будівель спроектував для фірми Міхала Уляма і Зигмунта Кендзерського.[1]

У 18971905 роках був асистентом на кафедрі будівельних конструкцій, в 19061908 роках — конструктором на кафедрі континентального будівництва. 1908 року захистив наукову працю «Ґенеза дерев'яного будівництва в Польщі». 1909 року був доцентом технічного рисунку і дерев'яного будівництва.

У жовтні 1910 став професором і керівником кафедри загального будівництва.

E 19261931 роках вів також заняття по будівельних матеріалах, кошторисах і веденню будівництва.

У 1912—1913 був деканом Континентально-водного факультету, у 1915—1916 і 1920—1921 Архітектурного факультету, а у 1916/17 академічному році — ректором Політехнічної школи.

Член Політехнічного товариства у Львові від 1899.[2] Входив до складу комітету, який у рамках друкованого органу товариства (журнал «Czasopismo Techniczne») кілька разів на рік видавав номери присвячені архітектурі.[3] Був одним із засновників створеного в червні 1908 року «Кола архітекторів польських у Львові». Тоді ж був обраний членом правління.[4] На початку грудня того ж року у складі делегації львівського Кола архітекторів брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[5] Член комісії з реставрації королівських замків Варшави і Кракова. Входив до складу журі конкурсів проектів перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці (1904)[6], каплиці в Хоминцях (1905)[7], проектів дому управління залізниці у Львові (1911)[8], ескізів будинку Ощадної каси в Сяноку (1912).[9] Очолював журі конкурсу проектів «Дому солдата» на нинішній площі Петрушевича у Львові (1932).[10] Кавалер Командорського хреста Ордену Відродження Польщі[11].

У Львові проживав у будинку № 77 на нинішній вулиці Дорошенка.[12] Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 59.[13]

Тадеуш Обмінський вивчав традиційне народне будівництво в Галичині. Експонував рисунки дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 року).[14] 1910 року експонував фотографії зразків дерев'яного зодчества на архітектурній виставці у Львові в окремій персональній залі.[15] 1978 року Музей народної архітектури та побуту у Львові влаштував виставку «Народна архітектура України в рисунках Т. Обмінського».

Творчість[ред.ред. код]

Будинок акціонерного товариства «Дністер»
Дім № 4 на пр. Шевченка (№ 6 на вул. Чайковського), 1905
Дім № 4 на площі Ген. Григоренка, 1906
Притулок Бурлярда на вул. Князя Романа, 1908
Школа № 34 на вул. Замкненій, 8, 1928

За роки своєї творчої діяльності Тадеуш Обмінський залишив багату архітектурну спадщину. Будучи одним з учнів Івана Левинського, плідно утверджував модерн у галицькій архітектурі і сприяв утвердженню української народної стилістики в церковному мистецтві.

Реалізовані проекти
Нереалізовані
  • Два проекти будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобули відзнак.[23]
  • Проект реколекційного дому єзуїтів на нинішній вулиці Залізняка (бл. 1906).[24]
  • Три проекти нової будівлі Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського, відзначені однією з трьох других премій на конкурсі1913 року. Журі відмітило добре вирішення планів.[25] Того ж року видано збірку проектів конкурсу, куди зокрема увійшли роботи Обмінського.[26]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85. — ISBN 83-88372-29-7.
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 92.
  3. Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — S. 240.
  4. Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
  5. Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  6. Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2.
  7. Lewicki J. Między tradycją… — S. 189.
  8. Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu administr. kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 3. — S. 49.
  9. Konkurs na szkice gmachu Kasy Oszczędności w Sanoku // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  10. Budowa Domu Żołnierza we Lwowie // Gazeta Lwowska. — 16 kwietnia 1932. — № 87. — S. 6.
  11. Tadeusz Obmiński // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. I. — S. 16.
  12. Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 185. — ISBN 966-7022-09-9.
  13. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 332. — ISBN 966-8955-00-5.
  14. Drobne wiadomości // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 64.
  15. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  16. Katarzyna Brzezina. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii z góry Karmel w Delawie / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.— Cz. I.— tom 18.— 386 s.— 509 il.— S. 74. ISBN 978-83-89273-79-6 (пол.)
  17. Ruszczyk G. Kaplica publiczna w Żabiem // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 497. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.
  18. Харчук Х. «Ґражина», вілла // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 639—640. — ISBN 978-966-7007-68-8..
  19. Brzezina K. Kościół parafialny P. W. Św. Walentego w Kałuszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 180, 185—186. — ISBN 83-85739-2-0.
  20. Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 41, 42, 50, 51, 52.
  21. Котлобулатова І. Львів на фотографії. — Львів : Центр Європи, 2006. — С. 275. — ISBN 966-7022-57-9..
  22. Jan Karol Ostrowski. Kościół parafialny p.w. Najśw. Serca Jezusa i Matki Boskiej Częstochowskiej oraz Dom SS. felicjanek w Śniatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.— Cz. I.— tom 18.— 386 s., 509 il.— S. 271. (пол.) ISBN 978-83-89273-79-6.
  23. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
  24. Betlej A. Kościół p. w. św. Józefa i bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 205, 214. — ISBN 83-85739-17-9.
  25. Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5-6. — S. 69-80; Z konkursu na gmach Uniwersytetu we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 21. — S. 243—244, 246; Konkurs na plany gmachu uniwersyteckiego // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 20. — S. 286.
  26. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.

Джерела[ред.ред. код]

  • Данилюк А. Цінний набуток музею // Галицька брама. — 1998. — № 5 (41). — С. 8.
  • Обмінський Тадеуш // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упор.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 444.
  • Обмінський Тадеуш // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — 272 с., іл. — С. 164.
  • Brzozowski S. Obmiński Tadeusz // Österreichisches Biographisches Lexikon. — 1977. — Т. 7. — S. 199—200.
  • Profesor Tadeusz Obmiński (1874—1932) // Kurier Galicyjski. — 18 lipca 2008. — № 13 (65). — S. 12.