Сіґюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Локі та Сіґюн» (1863), Мортен Ескіль Вінґе.

Сіґюн (Sigyn) — богиня другого плану в скандинавській міфології. Дружина бога-йотуна Локі.

Вірна дружина[ред. | ред. код]

Після покарання, яке отримав Локі отримав від асів, Сіґюн не полишила його й залишилась йому вірною, рівно як й його діти. Локі було приковано до скель нутрощами його вбитого сина (адже це єдине, чого батько ніколи не зможе порвати), а над його головою закріплено отруйну змію, отрута якої крапає на голову Локі, змушуючи його страждати. Сіґюн перебуває поруч з Локі, збираючи отруту в миску, допомагаючи таким чином своєму чоловікові відпочити від страждань. Але інколи вона має виходити з печери, у якій закуто Локі, аби вилити отруту з миски — тоді на голову Локі знову крапає отрута й той б'ється у корчах, викликаючи в Мідґарді (світі людей) землетруси.

Матір[ред. | ред. код]

Сіґюн не лише дружина, але й мати — в неї є двоє синів від Локі — Нарві та Валі (в інших варіантах: Нарі та Нарві, Валі та Царві).

В культурі[ред. | ред. код]

Ще в середньовіччі сюжет про Локі та Сіґюн користувався популярністю — відповідні зображення, які датуються ХІ ст. знаходили навіть в Англії. Сьогодні про цей міф написано книги, намальовано картини. Ставлення до Сіґюн тут вже швидше співчутливе, не як до покараної разом з засудженним, а як до вірної дружини та нещасної матері.

  • Сіґюн — персонаж в дитячій синтез-опері Лева Конова «Асґард».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]