Перейти до вмісту

Некрополь Гізи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мемфіс і його некрополі —
комплекси пірамід від Ґізи до Дахшура
Memphis and its Necropolis –
the Pyramid Fields from Giza to Dahshur [1]
Світова спадщина
Піраміди у Ґізі, частина некрополя Ґізи
29°59′00″ пн. ш. 31°08′00″ сх. д. / 29.983333° пн. ш. 31.133333° сх. д. / 29.983333; 31.133333
КраїнаЄгипет Єгипет
ТипКультурний
Критеріїi, iii, vi
Об'єкт №86
РегіонАрабські країни
Зареєстровано:1979 (3 сесія)
Некрополь Гізи. Карта розташування: Єгипет
Некрополь Гізи
Некрополь Гізи на карті Єгипта
Мапа
CMNS: Некрополь Гізи у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Некро́поль Гі́зи — комплекс давньоєгипетських пірамід, розташований на плато Гіза в передмісті Каїра у Єгипті. Цей комплекс стародавніх пам'ятників розташований на відстані близько 8 км у напрямку до центру пустелі від старого міста Гіза на Нілі та приблизно за 25 км на північний захід від центра міста Каїр.

Піраміди, котрі здавна вважаються емблемою Давнього Єгипту в очах Західного світу, здобули славу ще у грецькі часи, коли Велика Піраміда була внесена Антипатром Сідонським у перелік семи чудес стародавнього світу. Разом з тим, це — єдина пам'ятка з античних Семи чудес, що збереглася до нашого часу.

Піраміди Гізи, що отримали назву одного з чудес світу, були збудовані у III тис. до н. е. фараонами IV династії Хуфу (2604—2581), Хафра (2572—2545) і Мікерина (2545—2511).[2]

Давньоєгипетський некрополь складається з піраміди Хеопса (або Хуфу, також відома як Велика Піраміда), дещо меншої піраміди Хефрена (або Хафра) в декількох сотнях метрів на південний захід і, ще менших розмірів, піраміди Мікерина в кількох сотнях метрів далі на південний захід. Великий Сфінкс розташований на східній стороні комплексу обличчям на схід. Зараз єгиптологи досягли консенсусу, що голова Великого Сфінкса є головою фараона Хафра.

Фараони Хеопс та Хефрен жили у Мемфісі.[2]

Біля цих головних споруд також розташовані менші споруди-«сателіти», як от піраміди «цариць», мощені дороги й піраміди долини.

Піраміди та комплекс Великого Сфінкса

[ред. | ред. код]

Комплекс піраміди Хеопса

[ред. | ред. код]
Докладніше: Піраміда Хеопса та Човен Хеопса

Комплекс піраміди Хеопса, окрім самої Великої Піраміди, також складається з Храму долини, що зараз захований під селом Назлет ель-Самман (англ. Nazlet el-Samman) — було знайдено базальтову бруківку та вапнякові стіни, проте пам'ятку не розкопали. Храм долини з'єднувався мощеною дорогою, котру було сильно пошкоджено під час побудови села. Ця мощена дорога вела до Погрібального храму Хеопса, від якого зараз залишилися лише базальтова бруківка. Своєю чергою, Погрібальний храм з'єднувався з пірамідою фараона. Неподалік піраміди Хеопса знаходяться три піраміди «цариць», що з'єднані з нею, та п'ять заглибин для човнів. У цих заглибинах колись знаходилися човни, два з яких дійшли до нашого часу неушкодженими. Один з таких човнів було відновлено й виставлено у музеї.

Піраміда Хеопса стоїть на невеликій кількості наріжних каменів, котрі було зроблено з білого вапняку із місцевості Мукаттам, що неподалік.

Комплекс піраміди Хефрена

[ред. | ред. код]
Докладніше: Піраміда Хефрена

Комплекс піраміди Хефрена (Хафре) складається з Храму долини (часом називають також Храмом Сфінкса), мощеної дороги, Погрібального храму і піраміди фараона. У Храмі долини збереглося кілька статуй Хафре, ще кілька було знайдено у колодязі в підлозі храму Огюстом Марієттом у 1860 році. Решта статуй фараона було віднайдено в часі розкопок Зіґліна, Юнкера, Рейзнера та Хассана. Комплекс Хефрена містив п'ять човнових ям і допоміжну піраміду з сердабом.[3] :19–26

Піраміда видається більшою, ніж сусідня піраміди Хеопса через свою більшу піднесеність над місцевістю та крутіший кут будівництва. Проте, фактично, вона менша за піраміду Хеопса і висотою, і об'ємом. Піраміда Хефрена зберегла добрий зразок розташування каменів на вершині.[4]

Комплекс піраміди Менкаура

[ред. | ред. код]
Докладніше: Піраміда Менкаура

Комплекс піраміди Менкаура (Мікеріна) також складається з Храму долини, мощеної дороги, Погрібального храму та піраміди фараона. У Храмі долини, як і в Погрібальному храмі, збереглося декілька скульптур фараона Менкаура. У часі правління П'ятої династії до Храму долини було здійснено прибудову. Коло піраміди фараона розташовано також три менш важливі піраміди — так звані піраміди «цариць».[5] :26–35

З усіх чотирьох основних пірамід Некрополя Гізи, тільки піраміда Менкаура до нашого часу не зберегла початкового покриття з вапняку.[6]

Сфінкс

[ред. | ред. код]
Докладніше: Великий Сфінкс

Сфінкс датується правлінням царя Хефрена.[7] Деякий час між передніми лапами Сфінкса був розташований вівтар. Під час Нового царства Аменхотеп II заклав новий храм на честь Хаурона-Харемахета (англ. Hauron-Haremakhet) і його справу завершили наступні правителі.[8] :39–40

Гробниця цариці Хенткаус I

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хенткаус І

Хенткаус І була похована у Гізі. Її гробниця відома під позначеннями LG 100 і G 8400, знаходиться на Центральному полі, неподалік від долинного храму Менкаура. Комплекс піраміди цариці Хенткаус I включає її піраміду, яму для човна, храм у долині та міста пірамід.[9] :288–289

Карта плато Гіза

[ред. | ред. код]

1. Піраміда Хеопса
2. Піраміда Хефрена
3. Піраміда Мікеріна
4. Погребальний храм Хефрена
5. Погребальний храм
6. Піраміда супутник
7. Храм Хефрена в долині
8. Храм Мікеріна в долині
9. Гробниця цариці Хетеп-Херес I
10. Піраміда Хенткаус I
11. Піраміди цариць
12. Мастаби
13. Великий сфінкс
14. Храм сфінкса
15. Гробниця Хемиуну
16. Центр вивчення пірамід
17. Квиткова каса

18. Ями, в яких знайдено Човен Хеопса
19. Нова дорога
20. Гробниці висічені в скелі
21. Посерення ремремісників
22. Каїр
23. Поселення Назлет-ель-Самман
24. Погребальна дорога
25. каменоломня Мікеріна
26. Сучасне кладовище
27. На південь, гробниці вирубані в скельній породі
28. Стіна огорожі
29. Мастаби і гробниці вирубані в скельній породі
30. Західне кладовище
31. Східне кладовище
32. Зона мастаб в центрі і гробниці вирубані в скелі

Гробниці

[ред. | ред. код]

Східні гробниці

[ред. | ред. код]
План східних поховань

Східні гробниці розташовані на схід від піраміди Хуфу і включають кладовище G 7000. Тут поховані деякі члени сім'ї Хуфу, а також жерці 5–6 династії[10].

Західні гробниці

[ред. | ред. код]
План західних поховань

Західні гробниці розташовані на захід від піраміди Хуфу. Деякі з них названі за номерами мастаб, деякі — за іменами археологів, які їх досліджували[10].

Поховання в Західних гробницях Ґізи[10]
Назва (англ.) Період Розкопки
Abu Bakr Excavations 5 і 6 династія (1949—1953)
Cemetery G 1000 5 і 6 династія Reisner (1903—1905)
Cemetery G 1100 5 і 6 династія Reisner (1903—1905)
Cemetery G 1200 Переважно 4 династія Reisner (1903—1905)
Cemetery G 1300 5 і 6 династія Reisner (1903—1905)
Cemetery G 1400 5 і 6 династія Reisner (1903—1905
Cemetery G 1500 Reisner (1931?)
Cemetery G 1600 5 династія і пізніше Reisner (1931)
Cemetery G 1900 Reisner (1931)
Cemetery G 2000 5 і 6 династія Reisner (1905—1906)
Cemetery G 2100 4, 5 династія і пізніше Reisner (1931)
Cemetery G 2200 Пізня 4 або рання 5 династія Reisner ?
Cemetery G 2300 5 і 6 династія Reisner (1911—1913)
Cemetery G 2400 5 і 6 династія Reisner (1911—1913)
Cemetery G 2500 Reisner
Cemetery G 3000 6 династія Fisher and Eckley Case Jr (1915)
Cemetery G 4000 4 династія і пізніше Junker and Reisner (1931)
Cemetery G 6000 5 династія Reisner (1925—1926)
Junker Cemetery (West) Пізнє Давнє царство Junker (1926—1927)
Steindorff Cemetery 5 і 6 династія Steindorff (1903—1907)
Junker Cemetery (East) Пізнє Давнє царство Junker

Південні гробниці

[ред. | ред. код]
План південних поховань

Поховання південних гробниць датуються 2–3 династією і 5–6 династією[10].

Центральні гробниці

[ред. | ред. код]

Включають поховання деяких членів царської сім'ї. Датуються 4–5 династіями та пізніше[10].

Центральні гробниці[10]
Номер Похований
G 8172 (LG 86) Nebemakhet
G 8158 (LG 87) Nikaure
G 8156 (LG 88) Persenet
G 8154 (LG 89) Sekhemkare
G 8140 Niuserre
G 8130 Niankhre
G 8080 (LG 92) Iunmin
G 8260 Babaef
G 8466 Iunre
G 8464 Hemetre
G 8460 Ankhmare
G 8530 Rekhetre
G 8408 Bunefer
G 8978 Khamerernebty I

Гробниці будівельників пірамід

[ред. | ред. код]

У 1990 році поряд з пірамідами були виявлені гробниці, що належали робітникам, а у 2009 році неподалік було знайдено ще одне поховання. Хоча вони не були муміфіковані, їх поховали в гробницях глинобитних гробницях з пивом і хлібом, щоб підтримати їх у загробному житті. Близькість гробниць до пірамід і спосіб поховання підтверджує теорію, що це були наймані робітники, які пишалися своєю роботою, а не раби, як вважалося раніше. Свідчення з гробниць вказують на те, що 10 000 робітників, які працювали у тримісячні вахти, будували піраміду близько 30 років. Більшість робітників, судячи з усього, були вихідцями з бідних сімей. Такі фахівці, як архітектори, муляри, металісти та теслі, постійно наймалися фараоном на посади, що вимагали найбільшої майстерності.[11] [12] [13] [14]

Каменоломні для будівництва пірамід

[ред. | ред. код]

Масштаби гірничих робіт, які забезпечили будівництво пірамід відповідають останнім. Величезні каменоломні були виявлені як поблизу районів пірамід, так і на значних відстанях від них (десятки й навіть сотні кілометрів), що пояснюється потребами в різних гірських породах і великих об'ємах каменю. Завдяки особливим кліматичним умовам Єгипту давні каменоломні добре збереглися (зокрема в Асуані), що дозволило реконструювати технологію гірничих робіт.

В одних випадках відокремлення великих блоків каменю розпочинали з улаштування позаду й з боків блоку врубів у вигляді вузьких щілин, які утворювали кайловим інструментом. Потім у вруби вбивалися клини, що й відривали блок від породного масиву. Для зручності роботи й для запобігання закриття щілин при заміні менших клинів на більші, в щілини могли закладати металеві шари або стрижені. Щоб не пошкодити окрайки блоку, між металевим клином і каменем розміщували дерев'яні підкладки.

Іноді замість врубу по лінії запланованого розлому пробурювали циліндричні отвори (шпури), в які забивали клини з сухої деревини. Поверхню отворів періодично змочували, що вело до розбухання деревини й утворення в моноліті тріщини розколу. Цей спосіб застосовували в міцних і крихких породах (гранітах, мармурах, діоритах). Отвори видовбували за допомогою ручного буру, що впроваджували в породу ударами молотка. Використовували також технології свердління, які були добре розвинуті в Єгипті.

При розробці особливо великих блоків для виготовлення монументів вруб проводився широким вибоєм, який проходив по периметру майбутнього обеліска, після чого проводили клиновий відрив донної частини блоку. Прикладами такої технології можуть служити незакінчені обеліски на честь цариці Хатшепсут і Тутмоса III в Асуані, розробка яких велась у середині II тис. до н. е. Прикметно, що довжина окремих блоків, що виламували в цих випадках, сягала 42 м, а вага — перебільшувала 1200 т.

Дослідження некрополя Гіза 1903—1905 рр

[ред. | ред. код]

У 1903 році права на розкопки Західного поля і пірамід некрополя Гізи були розділені між трьома установами з Італії, Німеччини та Сполучених Штатів Америки.

Передісторія

[ред. | ред. код]

До поділу плато Гізи на три інституційні концесії у 1903 році на території некрополя Гізи було дозволено проводити аматорські та приватні розкопки. Діяльність цих археологів-аматорів не відповідала високим науковим стандартам. Монтегю Баллард, наприклад, проводив розкопки на Західному кладовищі (з нерішучого дозволу Єгипетської служби древностей) і не вів обліку своїх знахідок та не публікував їх.[15][16][17]

Італійська, німецька та американська концесії в Гізі

У 1902 році Єгипетська служба древностей під керівництвом Гастона Масперо вирішила видавати дозволи виключно уповноваженим особам, які представляють державні установи.[15] У листопаді того ж року Служба надала трьом вченим концесії на некрополь Гізи. Це були італієць Ернесто Скіапареллі з Туринського музею, німець Георг Штейндорф[en] з Лейпцизького університету, який отримав фінансування від Вільгельма Пелізеуса, і американець Джордж Рейснер з експедиції Херста. Протягом кількох місяців ділянка була розділена між концесіонерами після зустрічі в готелі Mena House за участю Скіапареллі, Людвіга Борхардта (представника Штайндорфа в Єгипті) та Рейснера.[18]

Відділ Західного поля

[ред. | ред. код]

На початку XX століття три найбільші піраміди на плато Гіза вважалися в основному вичерпаними попередніми розкопками, тому вважалося, що Західне кладовище та його колекція приватних гробниць-мастаб вважалися найбагатшою нерозкопаною частиною плато. Дружина Джорджа Рейснера, Мері, витягла назви з капелюха, щоб розподілити три довгі ділянки некрополя зі сходу на захід між італійською, німецькою та американською місіями. Скіапареллі отримал найпівденнішу ділянку, Борхардт — центральну, а Рейснер — найпівнічнішу.[15]

Поділ пірамід

[ред. | ред. код]

Права на розкопки пірамід також були предметом переговорів між Скіапареллі, Борхардтом і Рейснером. Скіапареллі отримав право на розкопки Великої піраміди Хуфу разом із трьома пов'язаними з нею пірамідами цариць і більшою частиною її Східного кладовища. Борхардт отримав піраміду Хефрена, дамбу навколо неї, Сфінкса і пов'язані з ним храми. Рейснер претендував на піраміду Менкаура, а також пов'язані з нею піраміди цариць і храм-піраміду, а також частину Східного кладовища Скіапареллі. Будь-які майбутні суперечки мав вирішувати інспектор Джеймс Квібелл[en], згідно з листом від Борхардта до Масперо.[19]

Безпосередні наслідки

[ред. | ред. код]

Такий порядок проіснував до 1905 року, коли під наглядом Скіапареллі та Франческо Баллеріні італійські розкопки в Гізі припинилися. Оскільки італійці були більше зацікавлені в місцях, які могли б дати більше папірусів, вони передали свою концесію на південну смугу Західного кладовища американцям під керівництвом Рейснера.[15]

Сучасне використання

[ред. | ред. код]

У 1978 році Grateful Dead відіграли серію концертів, які пізніше вийшли під назвою Rocking the Cradle: Egypt 1978[en]. У 2007 році колумбійська співачка Шакіра виступала в комплексі перед натовпом приблизно в 100 000 людей.[20] Комплекс використовувався для проведення фінального жеребкування Кубка африканських націй 2019 року та Чемпіонату світу з гандболу серед чоловіків 2021 року.

Міністр туризму Єгипту оприлюднив плани реконструкції комплексу вартістю 17 000 000 євро до кінця 2021 року з метою стимулювання туризму в Єгипті, а також для того, щоб зробити об'єкт більш доступним і дружнім до туристів.[21][22] За даними Lonely Planet, реконструкція включає новий центр для відвідувачів, екологічно чистий електробус, ресторан (9 Pyramids Lounge),[23] а також кінотеатр, громадські туалети, вивіски по всьому об'єкту, фуд-траки, фотозони та безкоштовний Wi-Fi.[24][25][26] Новий об'єкт є частиною ширшого плану з реконструкції об'єкта, якому 4500 років.[27]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Сфінкс і піраміди, фотографія до 1900 року. Бруклінський музей.
    Сфінкс і піраміди, фотографія до 1900 року. Бруклінський музей.
  • Pyramids of Ghizeh. 1893. Egypt ; heliogravures after original views. Wilbour Library of Egyptology. Бруклінський музей
    Піраміди Гізи. 1893. Єгипет; геліогравюри за оригінальними видами. Бібліотека єгиптології Вілбура. Бруклінський музей
  • Вид з висоти пташиного польоту на північ окультуреної долини Нілу з пірамідами на задньому плані
    Вид з висоти пташиного польоту на північ окультуреної долини Нілу з пірамідами на задньому плані
  • Частково розкопаний Великий Сфінкс, фотографія зроблена між 1867 і 1899 роками
    Частково розкопаний Великий Сфінкс, фотографія зроблена між 1867 і 1899 роками
  • Огюст Маріетт (сидить ліворуч) і імператор Бразилії Педру II (сидить праворуч) в оточенні місцевих єгиптян під час подорожі імператора до Єгипту наприкінці 1871 року
    Огюст Маріетт (сидить ліворуч) і імператор Бразилії Педру II (сидить праворуч) в оточенні місцевих єгиптян під час подорожі імператора до Єгипту наприкінці 1871 року
  • Вид згори
    Вид згори
  • Вид згори
    Вид згори
  • Вид згори
    Вид згори
  • Піраміди Ґізи
    Піраміди Ґізи
  • Великий Сфінкс
    Великий Сфінкс
  • Масшатаба та піраміда Хефрена
    Масшатаба та піраміда Хефрена
  • Сфінкс зі стелою
    Сфінкс зі стелою
  • Сфінкс і піраміди
    Сфінкс і піраміди
  • Сонячний човен
    Сонячний човен
Піраміди вночі
Панорама комплексу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
  2. ↑ а б Гамалія К. М. Монументи вічності: піраміди Давнього Єгипту [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вісник КНУКіМ. Збірник наукових праць. Серія: мистецтвознавство [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2010, Вип. 23 [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB [Архівовано 2020-08-01 у Wayback Machine.] Retrieved 10 February 2017.
  4. ↑ Verner, Miroslav. The Pyramids: The Mystery, Culture, and Science of Egypt's Great Monuments. Grove Press. 2001 (1997). ISBN 0-8021-3935-3
  5. ↑ Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB [Архівовано 2020-08-01 у Wayback Machine.] Retrieved 10 February 2017.
  6. ↑ Verner, Miroslav. The Pyramids: The Mystery, Culture, and Science of Egypt's Great Monuments. Grove Press. 2001 (1997). ISBN 0-8021-3935-3
  7. ↑ Riddle of the Sphinx. Documentary Storm. 23 грудня 2009. Процитовано 4 серпня 2023.
  8. ↑ Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB [Архівовано 2020-08-01 у Wayback Machine.] Retrieved 10 February 2017.
  9. ↑ Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB [Архівовано 2020-08-01 у Wayback Machine.] Retrieved 10 February 2017.
  10. ↑ а б в г д е Porter, Bertha and Moss, Rosalind, Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Statues, Reliefs and Paintings Volume III: Memphis, Part I Abu Rawash to Abusir. 2nd edition (revised and augmented by Dr Jaromir Malek, 1974. Retrieved from gizapyramids.org [Архівовано 2008-10-11 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Who Built the Pyramids?. Explore the pyramids. Архів оригіналу за 16 вересня 2002. Процитовано 27 серпня 2010.
  12. ↑ The Discovery of the Tombs of the Pyramid Builders at Giza: Dr. Zahi Hawass. guardians.net. Процитовано 4 серпня 2023.
  13. ↑ The Cemetery of the Pyramid Builders [Архівовано 15 вересня 2010 у Wayback Machine.] by Zahi Hawass
  14. ↑ Cooney, Kathlyn (2007). Labour. У Wilkinson, Toby (ред.). The Egyptian World. Routledge.
  15. ↑ а б в г P. D. Manuelian, Walking Among Pharaohs: George Reisner and the Dawn of Modern Egyptology (Oxford University Press, Oxford, 2023).
  16. ↑ A. Spiekermann, «Steindorff und Mastaba G 2005» in Zur Zierde gereicht… Festschrift Bettina Schmitz zum 60. Geburtstag am 24. Juli 2008, Hildesheimer Ägyptologische Beiträge 50, A. Spiekermann, Ed. (Verlag Gebrüder Gerstenberg, Hildesheim, 2008), pp. 241—249.
  17. ↑ Montague Ballard. Digital Giza. Giza Project at Harvard. Процитовано 4 серпня 2023.
  18. ↑ G. A. Reisner, A History of the Giza Necropolis. Volume I (Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts, 1942).
  19. ↑ E. David, Gaston Maspero. Lettres d'Egypte. Correspondence avec Louise Maspero [1883–1914] (Editions du Seuil, Paris, 2003).
  20. ↑ H. A. R. (31 березня 2007). Shakira Rocks the Pyramids of Giza. Waleg.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 11 січня 2022.
  21. ↑ Sanders, Laura (7 січня 2021). Egypt's Giza Pyramids are getting a revamp to boost tourism. euronews (англ.). Процитовано 19 березня 2021.
  22. ↑ Egypt to build first restaurant serving tourists at Great Pyramids of Giza: Minister. Egypt Independent (амер.). 5 лютого 2020. Процитовано 19 березня 2021.
  23. ↑ 9 Pyramids Lounge: Everything to know about Egypt's First Restaurant At Giza Pyramids. El-Shai. 21 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2021.
  24. ↑ New cafe at the Pyramids of Giza to open soon as part of revamp. Lonely Planet (англ.). Процитовано 19 березня 2021.
  25. ↑ In Photos: A Look At the First Restaurant Near Giza Pyramids | Egyptian Streets (амер.). 28 липня 2020. Процитовано 19 березня 2021.
  26. ↑ The Pyramids of Giza Are Getting a New Cafe, Lounge, and Visitor's Center by 2021. Scoop Empire (амер.). 27 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2021.
  27. ↑ Pyramids of Giza Is Getting a New Visitors Center Complete With a Lounge, Cinema, and More. Travel + Leisure (англ.). Процитовано 19 березня 2021.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Lehner, Dr. Mark, «The Complete Pyramids», Thames & Hudson (1997). ISBN 0-500-05084-8
  • Manley, Bill (Ed.), «The Seventy Great Mysteries of Ancient Egypt». Thames & Hudson. ISBN 0-500-05123-2
  • «Mysteries of Egypt» National Geographic Society, 1999. ISBN 0-7922-9752-0
  • Aufrère, Sydney; Golvin, Jean-Claude y Goyon, Jean-Claude (1997). L'Égypte restituée. Ed. ERRANCE. ISBN 978-2-87772-148-6.
  • Maragioglio, Vito y Rinaldi, Celeste (1966). L'Architettura delle piramidi menfite parte V Le Piramidi di Zedefrâ e di Chefren. Ed. Artale.
  • Wirsching, Armin, "Die Pyramiden von Giza — Mathematik in Stein gebaut, " Books on Demand (2nd ed. 2009). ISBN 978-3-8370-2355-8

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Некрополь Гізи
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Некрополь_Гізи&oldid=46930347