Піраміда Цестія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піраміда Цестія

Porta San Paolo - Piramid Cestius.JPG

41°52′35″ пн. ш. 12°28′50″ сх. д. / 41.87638888888899658° пн. ш. 12.48083333333300082° сх. д. / 41.87638888888899658; 12.48083333333300082Координати: 41°52′35″ пн. ш. 12°28′50″ сх. д. / 41.87638888888899658° пн. ш. 12.48083333333300082° сх. д. / 41.87638888888899658; 12.48083333333300082
Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Рим

Піраміда Цестія. Карта розташування: Італія
Піраміда Цестія
Піраміда Цестія
Піраміда Цестія (Італія)
Піраміда Цестія у Вікісховищі?

Піраміда Цестія (італ. Piramide Cestia) — давньоримська гробниця у формі неправильної піраміди на пагорбі Авентині в Римі. Збудована поміж 18 і 12 до н. е. для Гая Цестія Епулона, римського претора.

Будівля піраміди[ред.ред. код]

Гробниця чудово збереглася, вона збудована з бетону та облицьована цеглою і мармуром. Висота її становить 36,4 метра, довжина квадратної основи — 30 метрів. Всередині піраміди знаходиться склеп довжиною 5,95 м, шириною 4,10 м і висотою 4,80 м. Поряд на протестантському цвинтарі поховані поети Персі Біші Шеллі, Джон Кітс і художник Карл Брюллов. Піраміда своїм великим кутом нахилу найбільше нагадує нубійські піраміди в Мерое (нині Судан). Це дає можливість припустити, що Цестій брав участь у бойових діях римлян у тих краях в 23 році до н. е. В давнину могила була ретельно запечатана, що однак не завадило її розграбуванню в наступні роки. При будівництві Аврелієвого муру у 271–275 рр. піраміда була вбудована в нього як трикутний бастіон.

Історичні перекази[ред.ред. код]

Піраміда Цестія була не єдиною в Римі. Ще більша за розмірами споруда до XV ст. стояла у Ватикані (Цестіева і Ватиканська піраміди, є першими і останніми спробами в античному світі збудувати гладкостінні пірамідальні поховання поза єгипетсько-нубійською культурною областю). У Середні віки вважалося, що в Цестієвій піраміді був похований Рем, а у Ватиканської піраміді — його брат Ромул. Про це, зокрема, писав Петрарка. Тільки в 1660-і рр. під час розкопок, зроблених за розпорядженням папи Олександра VII, був відкритий вхід у піраміду. Знайдені сліди фресок і мармурові написи на фундаментах статуй свідчать про обставини її зведення.

Гробниця тривалий час привертала увагу відвідувачів Рима. Особливою популярністю користувалися картини і гравюри з її зображенням. Чи не найвідоміше зображення належить Піранезі.

У 1999 році проведено останню реставрацію піраміди.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Samuel Ball Platner: Sepulchrum Caii Cestii на LacusCurtius (англ.)