Мікерин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мікерин
Менкаура
MenkauraAndQueen-CloseUpOfKingsFace MuseumOfFineArtsBoston.png
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 2520-2480 до н. е., 
IV династія
Попередник Бака
Наступник Шепсескаф
Діти Хенткаус
Батько Хафра
Мати Хамерернебті I

Менкаура (Мікерин, Менхерес, Мін-куу-Ріа, букв. «Міцні душі ра») — давньоєгипетський фараон з IV династії, будівничого третьої піраміди в Гізі.

Царював приблизно у 2520—2480 роках до н. е. (або 2494—2471 рр. до н. е.) після фараона Хафри. Його дочкою була Хенткаус, гробниця якої розташована поряд із пірамідою батька.

Життєпис[ред.ред. код]

Про Мікерина, окрім легенд, відомо мало. За Геродотом він був сином Хеопса (Хуфу). Народні перекази про нього оповідали, між іншим, що відряджений ним для ревізії храмів царевич Гордедеф знайшов у Гермополісі частину «Книги мертвих»; говорили про його чесноти, мудрість, зокрема, про те, як він перехитрив оракула, який передбачив йому нетривале царювання, тим, що нічними бенкетами подвоїв час. У переказі Геродота ця розповідь звучить таким чином:

« Одкровення оракула з міста Буто віщувало, що йому залишилось жити тільки шість років, а на сьомому році він помре … У відповідь на пророцтво цар скаржився на те, що його батько і дядько, які замкнули храми, забули богів і гнобили народ, прожили довго, а він, людина благочестива, все-таки повинен скоро померти … Мікерин зрозумів, що доля невідворотна й наказав виготовити безліч світильників. Ночами цар велів запалювати їх, почав пити вино і невпинно веселитися вдень і вночі. Він блукав луками й гаями та всюди, де тільки знаходив відповідні місця для задоволення. Так чинив він, перетворюючи ночі в дні, щоб викрити оракула у брехні і зробити з шести років дванадцять.  »

Взагалі, народна й антична традиція намагались виставити Мікерина повною протилежністю батькові й дідові — іншим будівничим пірамід у Гізі. Зокрема, Геродот характеризував його як доброго та справедливого правителя:

« Він відкрив храм і звільнив змучений злиднями народ, відпустивши його працювати і приносити жертви. Він був найбільш праведним суддею з усіх царів, за що його особливо вихваляли єгиптяни серед усіх царів, що будь-коли правили ними. Адже він був не тільки суддею праведним, але навіть давав гроші зі свого добра незадоволеним його вироками, щоб задовольнити їхні прохання  »

До числа мізерних матеріальних свідчень про правління Менкаура слід віднести уламки посудин з його іменем, виявлені в Біблі.

Піраміда[ред.ред. код]

Докладніше: Піраміда Мікерина
Піраміда Мікерина в Гізі

Піраміда Менкаура в Гізі, найпівденніша, значно менша за дві інші, незважаючи на своє ім'я «Херу» (висока); вона ледве сягає 66 м, а довжина сторони її основи становить 108,4 м. Її обсяг у 260 тисяч м³ становить лише десяту частину обсягу піраміди Хуфу: це був кінець великих пірамід. Внутрішність піраміди виявляє відсутність єдності плану: ймовірно, початкові скромні розміри, розраховані на спадкоємця престолу, були збільшені за його царювання. Піраміда Менкаура дещо вибивається із загальної картини будівель у Гізі, і в античності її спорудження іноді приписували не Мікерину, а гетері Родопіс, яка жила за часів Амасіса II.

Геродот стверджував, що Менкаура правив 18 чи 28 років (Манефон каже про 63 роки правління цього фараона, що виглядає зовсім неправдоподібно). Однак з піраміди й комплексу будівель навколо неї складається враження, ніби Менкаура насправді правив недовго і передчував свою ранню смерть. Імовірно, він вступав на престол у досить похилому віці. Як свідчить перший вхід до піраміди, перекритий під час подальшого будівництва, піраміда спочатку мала основу близько 60 × 60 м, згодом збільшену майже вдвічі. Поховальну камеру Мікерина було витесано лише за 6 метрів під основою, але у наступній фазі будівництва її спустили на більш безпечну глибину. Для будівництва піраміди фараон наказав використовувати великі блоки, за розмірами набагато більші, ніж у пірамідах Хуфу й Хафра. Прагнучи прискорити будівництво, Менкаура не змушував робітників обробляти камінь надто ретельно.

Скульптурна група, що зображує Мікерина у супроводі богині Хатхор (ліворуч) і богині-покровительки одного з номів

Але, незважаючи на поспіх, до завершення будівництва піраміди Менкаура явно не дожив. Ймовірно, він помер, коли вона досягла приблизно двадцятиметрової висоти, тобто рівня гранітного облицювання; можливо, її всю передбачалося облицювати гранітом, але наступник царя полегшив завдання. Підтвердження цього є у заупокійному храмі фараона. Почали його будувати з каменя, але потім перейшли на цеглу; в його руїнах виявлено напис, що так повелів «Шепсескаф, цар Верхнього і Нижнього Єгипту, для свого батька, царя Верхнього і Нижнього Єгипту, Осіріса, Менкаура». Поруч зі своєю пірамідою Менкаура звелів побудувати три піраміди-супутниці, причому дві з них він так і не встиг закінчити.

Нині піраміда Мікерина збереглась краще за інші та перебуває у гарному стані, хоча висота її дещо зменшилась і становить 62 м (разом з тим, наноси піску захистили від руйнування основу). У поховальній камері 1837 року було знайдено базальтовий саркофаг у формі будинку та дерев'яну труну у формі мумії з молитвою Нут. Труна була благополучно доставлена до Британського музею. Саркофаг же, відправлений до Лондона кораблем, потонув біля іспанського узбережжя, коли судно зазнало катастрофи в Гібралтарській протоці. Вдалось урятувати тільки кришку саркофага, оскільки вона була дерев'яною та спливла після корабельної аварії. Але радіовуглецевий аналіз тих предметів показав, що це поховання часів раннього християнства (приблизно 1 століття н. е.), й до самого фараона ніякого відношення не має.

Цікаво те, що одна група робітників, яка працювала на будівництві піраміди, називалась досить незвично: «Менкаура — п'яничка». Єгиптологи стверджують, що переклад точний; утім, деякі з них віддають перевагу більш полісемантичному слову «сп'янілий». Так чи інакше, але про пристрасть Менкаура до пиятики писав ще Геродот.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

(рос.)