Ниновичі
| село Ниновичі | |
|---|---|
 Церква Св. Юрія, 1892 р. Світлина 2017 р.
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Червоноградський район |
| Громада | Сокальська міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120110290081358 |
| Основні дані | |
| Населення | 112 |
| Площа | 0,989 км² |
| Густота населення | 113,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80013 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′24″ пн. ш. 24°08′08″ сх. д. / 50.54000° пн. ш. 24.13556° сх. д.Координати: 50°32′24″ пн. ш. 24°08′08″ сх. д. / 50.54000° пн. ш. 24.13556° сх. д. |
| Водойми | річка Варяжанка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80013, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Хоробрів, вул. Шевченка, 50 |
| Староста | Сава Володимир Йосипович |
| Карта | |
  Ниновичі | |
 Ниновичі | |
| Мапа | |
| |
Ниновичі — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 112 осіб.
Назва
[edit | edit source]В радянський час село було перейменовано на Дружелюбівка. В 1993 р. відновлено історичну назву Ниновичі.
Легенди
[edit | edit source]За спогадами старожилів села Володимира Федини і Марії Блонської, колись Ниновичі називалися Млиновичі, бо ще вдавнину за селом на річці Варяжанці був млин. Згодом місцевий пан нібито назвав село Ниновичами, на честь свого сина Нина.
Історія
[edit | edit source]Понад 100 років Ниновичі були прикордонним селом Австро-Угорщини.
Станом на 1880 р. в Ниновичах налічувалось 387 мешканців, серед яких 30 римо-католиків, решта — греко-католики[1]. Наявна нині дерев'яна церква Св. Юрія була зведена у 1880 р.[2] Була дочірньою церквою від парафії Нісмичі Варязького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви.
У міжвоєнний період в селі діяли початкова школа, читальня товариства Просвіта, працювала українська кооператива і цегельня.
В 1946 р. жителі села були примусово виселені до Радянського Союзу, оскільки село відійшло до Польщі. 6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Ниновичів на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 49 українців[3]. У селі залишилося 12 поляків[3].
За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР[3]. Частина колишніх мешканців змогли повернутися до рідного села.
Примітки
[edit | edit source]- ↑ Slownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Архів оригіналу за 16 березня 2018.
- ↑ Церква Св. Юрія 1880. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
