Боянець
| село Боянець | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Червоноградський район |
| Громада | Великомостівська міська |
| Основні дані | |
| Засноване | 1578 рік |
| Населення | 1427 |
| Площа | 24,75 км² |
| Густота населення | 57,657 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80340[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′01″ пн. ш. 24°06′09″ сх. д.H G O |
| Водойми | р. Свиня |
| Відстань до обласного центру |
41 км |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Жовква |
| Відстань до залізничної станції |
17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80340, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Боянець, вул. Франка, 99 |
| Староста | Голод Петро Степанович |
| Карта | |
  Боянець | |
 Боянець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Боя́нець — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Чисельність населення становить 1427 осіб[2].
Історія[ред. | ред. код]
В історичних документах Боянець вперше згадується у 1648 році в зв'язку з нападом татар. За переказами село заснував боярин, звідси, вважають, і походить його назва (Бояринець, згодом — Боянець).
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Боянець:
|
Боянець (з присілками Мервиця та Верини) — село, у Жовківському повіті, 2 милі на північний схід від Жовкви, біля державної дороги, яка йде з Жовкви на Великі Мости, Кристинопіль, до Сокаля. Околиця піщана, мочариста і лісиста. Територія маєтку становить орної ріллі 322, лугів і городів 177, пасовищ 45, лісу 978; менша власність становить орної ріллі 854, лугів і городів 1809, пасовищ 18, лісу 18 моргів. Населення (в 1880 році): 939 греко-католиків, 28 римо-католиків, 32 юдеї і разом 999. Належить до римо-католицької парафії в Жовкві, греко-католицька парафія є на місці, до якої належить село Купичволя та місцевості Медвежа і Верини; ціла парафія налічує 1282 греко-католики і належить до Жовківського деканату; є також етатова школа. Земля тут неурожайна через низинне положення, рівнинна, не має практично схилів, тому і болотиста; луги зате дають хороші трави; ліс є малоцінним, через те що дуже заріс. В Боянці народився Маврицій Мохнацький. Власником маєтку є Артур Глоговський. | 
|
1840 року (за іншими даними — 1836 році) у Боянці стараннями о. Гаврила Телесницького на місці давнішої церкви споруджена нині існуюча дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла. Реставрована у 1897 році. Тоді ж зведена нова баня над навою. Стояла зачиненою у 1951—1989 роках, від 1990 року церква у користуванні громади УГКЦ[3].
На початку 1900-х років в селі споруджено триповерховий цегляний млин, котрий пропрацював більше століття і у 2000-х роках був закритий. 1 червня 2018 року в будівлі колишнього млина виникла пожежа[4]. Вогонь знищив дах загальною площею 250 м² та дерев'яне перекриття загальною площею 300 м² старовинного млина[5].
Екологія[ред. | ред. код]
Поблизу села - значні несанкціоновані скотомогильники, які чинять негативний вплив на навколишнє середовище[6]
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
- Панько Козар — селянин, політичний та громадський діяч Галичини середини XIX століття століття, посол (депутат) до Австрійського парламенту 1848 року.
Народились[ред. | ред. код]
- Маврицій Мохнацький (1803—1834) — польський громадський і політичний публіцист, один з теоретиків польського романтизму, піаніст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Боянецька сільська рада. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- ↑ Дерев'яна церква святого Архистратига Михайла 1836. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- ↑ На Львівщині згорів старий триповерховий млин. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- ↑ У недіючій будівлі млина в Жовківському районі сталася масштабна пожежа. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- ↑ Несанкціоновані скотомогильники на Львівщині
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
- Bojaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 293. (пол.)
| ||||||||
| |||||||||||
