Олегова Могила
Олегова Могила (дав.-рус. Ѡл(ь)гова могыла, Олгова могыла[2]) — могила (поховання й курган) київського князя Олега та відповідний топоним Стародавнього Києва. Топоним Олегова Могила (Олегова гора, Олегівка) також інколи використовується як інша назва гори Щекавиця в Києві[3].
Історія[ред. | ред. код]
«Повість временних літ» під 912 роком повідомляє про смерть Олега та його наступне поховання в Києві на горі Щекавиця: «І з того розболівшись, він помер. І плакали по ньому всі люди плачем великим, і понесли його, і погребли його на горі, що зветься Щековицею.». Окремо літописець відмітив існування могили у його час (початок 12 століття): «Єсть же могила його й до сьогодні, називається могила та Олеговою.»[4].
Київський літопис, який хронологічно продовжував «Повість временних літ», кілька разів згадує топонім Олегова Могила — під 1146, 1150, 1151 та 1169 роками[5]. З анализу цих повідомлень випливає, що Олегова Могила та Щекавиця знаходились біля Жидівських воріт[6] (розташовувались у районі сучасної Львівської площі).
Перший Новгородський літопис, всупереч київським літописам, стверджує, що Олег помер під час поїздки в Ладогу (сучасна Стара Ладога) де й був похований: «Иде Олегъ к Новугороду, и оттуда в Ладогу. Друзии же сказають, яко идущю ему за море, и уклюну змиа в ногу, и с того умре; есть могыла его в Ладозе.»[7].
Таким чином, літописи дають три різних місця розташування Олегової Могили: в Києві на Щекавиці, в Києві біля Жидівських воріт, в Ладозі.
Локалізація[ред. | ред. код]
Олегова Могила в Києві[ред. | ред. код]
Л. Похилевич перший звернув увагу на суперечливі повідомлення літописів щодо розташування Олегової Могили. П. Лебединцев ретельно дослідивши питання, дійшов до висновку, що Олегова Могила існувала у районі обсерваторії Київського університету[4] (вулиця Обсерваторна, 3[8]). Версія розташування Олегової Могили на західній околиці давнього Києва була підтримана й іншими істориками. О. Толочко проаналізувавши текст Київського літопису, дійшов до наступних висновків: Олегова Могила стояла безпосередньо на шляху перед Жидівськими воротами, неподалік села Шелвове та Шелвова борка (пізніша Шулявка), на прямий лінії від Сухої Либеді до Надового озера й неподалік Сетомлі[6].
М. Петров у свою чергу довів, що в давнину Щекавицею називали частину Лук'янівського плато разом з Кудрявцем — пасмо гір від сучасної Львівської площі до Юрковиці[9], на якому як раз і розташовувались Жидівські ворота та Олегова Могила неподалік від них. Ця версія дозволяє узгодити між собою повідомлення двох літописів — «Повісті временних літ» та Київського літопису.
Олегова Могила в Ладозі[ред. | ред. код]
Російський археолог Н. Бранденбург, спираючись на свідчення Першого Новгородського літопису, у 1885 році висунув припущення, про поховання Олега у сопці 21-I (за нумерацією В. П. Петренко). У 1895 році Бранденбург ототожнював з Олеговою Могилою вже іншу сопку — 5-III («Порожня сопка», «сопка Ходаковського»). Саме ця сопка фігурує у сучасній російський археологічній літературі під назвою Олегова Могила[7]. Також встановлений поряд з нею пам'ятний знак, повідомляє про поховання в кургані князя Олега.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Обсерваторна гірка в Києві — місце розташування Олегової Могили за П. Лебединцевим. -
Так звана «Олегова Могила» (сопка 5-III) у Старий Ладозі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церква всіх святих (Щекавиця). Прадідівська слава. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ Етимологічний словник, 1985, с. 94.
- ↑ Пономаренко, Різник, 2003, с. 79.
- ↑ а б Толочко, 1997, с. 153.
- ↑ Толочко, 1997, с. 154—155.
- ↑ а б Толочко, 1997, с. 155.
- ↑ а б А. А. Панченко, Н. И. Петров, А. А. Селин. "Дружина пирует у брега...": на границе научного и мифологического мировоззрения. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ Климовський, 2002, с. 101.
- ↑ Климовський, 2002, с. 98.
Джерела[ред. | ред. код]
- Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / відп. редактор О. С. Стрижак. — К. : Наукова думка, 1985.
- Климовський С. І. Соціальна топографія Києва XVI — середини XVII сторіччя. — К. : Стилос, 2002. — ISBN 966-7321-61-4.
- Лебединцев П. Какая местность в древности называлась Олеговой Могилой? // Чтения в Историческом обществе Нестора летописца. — К., 1879. — Кн. 1.
- Петров Н. И. Историко-топографические очерки древнего Киева. — К., 1897.
- Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник / Пономаренко Л., Різник О.. — К. : Павлім, 2003. — ISBN 966-686-050-3.
- Толочко О. Замітки з історичної топографії домонгольського Києва. I. Яка гора в домонгольський період називалася Щекавицею? // Київська старовина. — 1997. — № 5 (317).
.jpg)
.jpg)
