Ірининський собор (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залишки монастиря Св.Ірини, М.Сажин.jpg
руїни Ірининської церкви
церква знаходилася на розі вулиць Володимирської та Ірининської
Розташування Україна Україна, Київ
Засновник Ярослав Мудрий
Початок будівництва 1-ша третина ХІ століття
Зруйновано 1240 / руїни існували до 1840-х років
Відбудовано не відбудовувалась, у 1853–1932 роках вцілілий стовп храму, оздоблений куполом та хрестом мав назву стовпа Св. Ірини
Архітектурний стиль візантійський

Іри́нинська церква — православний храм у Старому Києві, збудований у 1-й половині ХІ століття та зруйнований у 1240 році.

Історія храму[ред.ред. код]

Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Літопис про цю подію пише так: «У рік 6545 (1037) … [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини». Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини) — Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

Храм було зруйновано 1240 року під час монголо-татарської навали. Історія храму припинилася. Однак храм ще довгий час лежав у руїнах, аж поки у XVII століття при розширенні кріпосних валів Старого міста вони були засипані землею.

У 1830-х роках розпочалися роботи по розплануванню Старого міста та знесенню старих валів. У 1833–1835 роках археолог Кіндрат Лохвицький розкопав руїни храму, що збереглися на досить велику висоту. Було знайдено уламки фресок, склепи з похованнями в шиферних саркофагах. 1846 року було продовжено археологічні пошуки. А вже 1853 року при розплануванні траси Володимирської вулиці руїни було остаточно розібрано.

Коли у 1913–1914 роках розпочалося спорудження будівлі Земства (нині будинок СБУ), археологом С. Вельміним було проведено археологічні розкопки, здійснено реконструкцію плану храму,

Ірининський стовп[ред.ред. код]

Однак, щоб увіковічнити пам'ять про цей храм, тоді ж було вирішено зберегти один стовп храму. 1853 року його було оздоблено давньоруською цеглою та увінчано невеликим куполом із хрестом. Відтоді за цією пам'яткою закріпилася назва стовпа Св. Ірини або Ірининського пам'ятника.

На жаль, ця унікальна пам'ятка також не пережила 1930-ті роки. 1932 року керівництво «Київоблкомунбуду» видало розпорядження про знищення пам'ятки під приводом, що стовп «перешкоджає руху автотранспорту». Увечері 28 березня 1932 року пам'ятник було зруйновано. Точність часу руйнування збереглася завдяки щоденниковому запису Федора Ернста: «Вввечері 11-12 год. бачив, як кінчають руйнувати Оринин пам'ятник».

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]