Операція під фальшивим прапором

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цей американський двомоторний легкий бомбардувальник-штурмовик Douglas A-26C був розфарбований на кшталт кубинських ВПС для військового вторгнення на Кубу, здійсненого воєнізованим угрупуванням 2506 Бригади ВВС США у квітні 1961 року.

Операція під фальшивим прапором — це дія, скоєна з метою приховати фактичне джерело відповідальності та покласти провину на іншу сторону.

Термін «помилковий прапор» виник у 16 ​​столітті як чисто образний вираз, що означає «навмисне спотворення чиєїсь приналежності чи мотивів».[1] Пізніше це було використано в морській війні, за якою судно виходило під прапором нейтральної або ворожої країни, щоб приховати свою справжню ідентичність. Спочатку цю тактику використовували пірати та приватні особи, щоб обдурити інші кораблі, дозволивши їм підійти ближче, перш ніж атакувати їх. Пізніше це було визнано прийнятною практикою під час військово-морської війни відповідно до міжнародного морського законодавства, за умови, що атакуюче судно демонструє свій справжній прапор після початку атаки.[2][3][4][5]

Сьогодні цей термін поширюється на країни, які організовують напади на себе і роблять напади нібито з боку ворожих держав або терористів.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. O'Conner, Patricia; Kellerman, Stewart (11 травня 2018). The True History of False Flags. Grammarphobia.com. Процитовано 9 червня 2020. 
  2. Christopher Hodapp; Alice Von Kannon (4 лютого 2011). Conspiracy Theories and Secret Societies For Dummies. John Wiley & Sons. с. 137–. ISBN 978-1-118-05202-0. 
  3. Politakis, George P. (2018). Modern Aspects of the Laws of Naval Warfare and Maritime Neutrality. Taylor & Francis. с. 281–. ISBN 978-1-136-88577-8. 
  4. Faye Kert (30 вересня 2015). Privateering: Patriots and Profits in the War of 1812. JHU Press. с. 62–. ISBN 978-1-4214-1747-9. 
  5. Donald R. Hickey; Connie D. Clark (8 жовтня 2015). The Routledge Handbook of the War of 1812. Routledge. с. 64–. ISBN 978-1-317-70198-9. 
  6. deHaven-Smith, Lance (2013). Conspiracy Theory in America. Austin: University of Texas Press. p. 225