Теракт під Волновахою 13 січня 2015

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теракт під Волновахою 13 січня 2015
Частина Російсько-українська війна (з 2014)
Відео з камери спостереження, яка зафіксувала обстріл українського блокпоста на в'їзді в місто Волноваха з боку Донецька[1]
Eo circle red number-1.svg Місце, де зупинився міжміський автобус для проходження паспортного контролю та був уражений осколками від снаряду, що розірвався за 10 метрів на узбіччі дороги
     Орієнтовний район застосування пускових установок — підконтрольне Росії місто Докучаєвськ
Місце атаки Блокпост ЗСУ на автошляху Н20 під Волновахою, Донецька область, Україна
Координати 47°36′46″ пн. ш. 37°31′46″ сх. д. / 47.61273° пн. ш. 37.52946° сх. д. / 47.61273; 37.52946Координати: 47°36′46″ пн. ш. 37°31′46″ сх. д. / 47.61273° пн. ш. 37.52946° сх. д. / 47.61273; 37.52946
Мета атаки Терористичний акт
Дата 13 січня 2015
~14:25 (UTC+2)[2]
Спосіб атаки Масований артилерійський обстріл
Зброя 88 осколково-фугасних реактивних снарядів М-21ОФ (9М22У) БМ-21 «Град»[3]
Загиблі 12[див. «Список загиблих»]
Поранені 18[⇨]
Терористи Збройні сили Російської Федерації
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Теракт під Волновахою 13 січня 2015
Nuvola apps kaboodle.svg Терористи обстрілюють український блокпост під Волновахою від 5 канал
Nuvola apps kaboodle.svg Терористи обстрілюють український блокпост під Волновахою Відеореєстратор

Теракт під Волновахою 13 січня 2015 — артилерійський обстріл силами 5 ОМСБр «Оплот» окупаційних військ РФ українського пункту пропуску на автошляху Н20 поблизу міста Волноваха. Під час обстрілу пункту пропуску був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», пасажири якого проходили там паспортний контроль. Внаслідок атаки загинули 12 осіб, ще 18 поранено.[⇨] Генеральна прокуратура України кваліфікувала обстріл як теракт.[⇨]

Бойовики «ДНР» майже одразу визнали, що обстріл був вчинений саме їхніми представниками.[4][5] Однак після того, як стало відомо про масштаб та кількість жертв, бойовики стали заперечувати свою причетність.[6] Як повідомив Генштаб ЗСУ, артобстріл проводився з центру міста Докучаєвськ з метою висвітлення представниками російських та місцевих пропагандистських ЗМІ того, як українські сили будуть завдавати удар у відповідь.[⇨]

Розслідування Служби безпеки України встановило виконавців обстрілу — артилерійський дивізіон 5-ї мотострілецької бригади «Оплот» під командуванням полковника РФ Анатолія Сінєльнікова, і безпосереднього керівника обстрілу — командира реактивного дивізіону «Ангели аду» Шпакова Ю. М., громадянина України.[⇨]

4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.[⇨]

Перебіг подій[ред. | ред. код]

У місті Докучаєвськ бойовики «ДНР» зібрали російських та місцевих журналістів, і, аби висвітлити удар українських військових по місту, здійснили реактивний залп з установки «Град» з центра міста в напрямку траси Донецьк-Маріуполь з метою викликання зворотного обстрілу. Загалом було випущено понад 40 снарядів. При цьому поблизу пропускного пункту, в напрямку якого вівся вогонь, військові позиції відсутні, а є лише сили, необхідні для того, аби здійснювати контроль. Тобто перебувати там могли лише мирні люди.

Рейсовий автобус жовтого кольору, марки ЗАЗ A07A1 «I-VAN», рухався за маршрутом Златоустівка — Донецьк (АВ «Південний») та зупинився на блок-посту № 5[2] для здійснення паспортного контролю на лінії розмежування. Під час цього у 12-15[7] метрах від нього розірвався снаряд, випущений бойовиками з РСЗВ БМ-21 «Град» з району Докучаєвська. На місці загинуло 10 людей, серед яких 4 чоловіки, 6 жінок, в тому числі 14-річна дівчина. Ще 18 людей дістали поранення, 13 з них були доставлені у Волноваську лікарню. Серед них 1 міліціонер та 1 прикордонник. Вже в лікарні у Волновасі померла ще одна жінка. За оприлюдненими Донецькою ОДА даними, всього поранених 17, серед яких 16 залишалися у Волновасі, а ще 1 транспортований до Маріуполя[8].

Жертви[ред. | ред. код]

Список загиблих та постраждалих виклало у себе на офіційному сайті ГУМВС в Донецькій області ввечері 14 січня.[2]

Список загиблих
Прізвище, ім'я, по батькові Дата народження (вік) Місце проживання (реєстрації)
1 Гриник Марія Михайлівна 01965-01-1212 січня 1965 (50 років)
2 Дуков Дмитро Вікторович 01976-09-022 вересня 1976 (38 років) м. Донецьк
3 Казеко Наталя Михайлівна 01982 1982 (33 роки)
4 Карпов Анатолій Іванович[Deaths 1] 01954-03-3131 березня 1954 (60 років) м. Шахтарськ
5 Коломоєць Роман Анатолійович 01983-03-1616 березня 1983 (31 рік) с. Калинове Волноваського району
6 Корнілова Інна Олександрівна 01994-11-1818 листопада 1994 (20 років) смт. Новотроїцьке Волноваського району
7 Лазуткіна Анастасія Володимирівна[Deaths 2][9] 01990-06-1313 червня 1990 (24 роки) м. Донецьк
8 Моргасюк Олександр Олександрович 01957-10-1515 жовтня 1957 (57 років) м. Донецьк
9 Моргасюк Тетяна Вікторівна 01960-08-1919 серпня 1960 (54 роки) м. Донецьк
10 Поляков Владислав Олександрович 01986-07-2828 липня 1986 (28 років) м. Донецьк
11 Старчак Лариса Іванівна м. Донецьк
12 Шудикіна Ольга Миколаївна 01956-12-2020 грудня 1956 (58 років) м. Донецьк
  1. Помер у лікарні
  2. Аспірантка ДонНУ, поверталася з молодіжної православної конференції, що проходила в м. Біла Церква. Померла в лікарні

Під вечір 14 січня ЗМІ повідомили, що кількість жертв зросла до 13 осіб: в лікарні помер поранений у обстрілі чоловік.[10][11] Але згодом було повідомлено, що звістка про 13 загиблого помилкова: інформація про одного й того самого чоловіка, який помер у лікарні, надійшла двічі з різних джерел.[12]

Розслідування[ред. | ред. код]

Кримінальне провадження[ред. | ред. код]

13 січня Генеральна прокуратура України кваліфікувала обстріл як терористичний акт. Прокуратура Донецької області за фактом події відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.[13][14][15][16][17][18]

15 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ провела аеророзвідку над місцем розстрілу пасажирського автобусу під Волновахою Донецької області. Безпілотний літальний апарат зібрав фото і відеодані ударних кратерів на місці події. У СММ ОБСЄ повідомили, що розслідуванням трагедії займеться робоча група у складі військових України та Російської Федерації, а також представника «ДНР»[19].

16 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ вдруге відвідала місце злочину (та втретє — Волноваху). СММ ОБСЄ провела ретельне дослідження п'яти кратерів, включно з тим, що знаходився в 10 метрах від автобуса. Було встановлено, що всі досліджені кратери утворились внаслідок вибуху снарядів, випущених з напряму північ-північ-схід[20].

19 січня Генеральний прокурор України Віталій Ярема повідомив про попередні результати розслідування цього терористичного акту. Слідством було встановлено, що 13 січня 2015 року о 14:25 терористами було випущено по контрольно-пропускному пункту 88 некерованих снарядів із реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град»[21]. Один з цих снарядів вибухнув на відстані 12 метрів від автобусу з людьми.

Експертиза встановила тип осколково-фугасних снарядів — М21 ОФ (9М22У). Також завдяки знайденим фрагментам снарядів було відновлене їхнє маркування, що дозволяє встановити виробника, номер партії, дату випуску, та військову частину, в яку їх направили. Також була встановлена відстань до пускових установок — 19 кілометрів, та місце, звідки вівся обстріл — північно-східні околиці міста Докучаєвськ. Обстріл здійснений з не менше, аніж трьох установок[21].

Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко заявив, що основним підозрюваним у справі про загибель мирних жителів під Волновахою є лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Теракт був спланований керівництвом угруповання «ДНР» та вчинений за їхньої прямої вказівки[22][23].

Характер форми воронок від вибуху ракет установки «Град» на численних фотографіях та відеороликах, знятих з місць вибуху ракет установки «Град» біля блок-поста під Волновахою, вказує на напрям обстрілу з Докучаєвська, контрольованого бойовиками ДНР[24][25].

16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак був названий і теракт під Волновахою[26].

Виконавці[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg СБУ встановила деталі обстрілу мирних громадян під Волновахою

9 березня 2017 року під час брифінгу заступник головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков повідомив, що Служба безпеки України і Генпрокуратура України встановили осіб, причетних до теракту у Волновасі, що стався 13 січня 2015 року. Названо імена двох головних підозрюваних:[27]

  • Сінельніков А. О., 1964 р.н., громадянин РФ, полковник. Повернувся до Росії, отримав підвищення і проходить службу в ЗС РФ.
  • Шпаков Ю. М., 1979 р.н., громадянин України. Перебуває на тимчасово непідконтрольній території Донецької області.

Шпаков керував безпосередньо артилерійським дивізіоном, який здійснив обстріл, а Сінельников займав посаду командира, так званого куратора, 5-ї армійської бригади «Оплот» і командував діями Шпакова. Обом повідомлено про підозру у вчиненні злочинів — поштою. Продовжувалася ідентифікація осіб інших бойовиків, причетних до теракту, яких є кілька десятків. Безпосередньо обстріл блокпосту вели три мобільні групи реактивного дивізіону «Ангели аду» 5-ї окремої мотострілецької бригади 1-го армійського корпусу так званої «ДНР»[28].

Усі матеріали розслідування передані українській делегації, що представляє Україну в міжнародному суді ООН в Гаазі, як доказова база російської агресії проти України, також матеріали отримає прокурор ООН[29].

Вирок[ред. | ред. код]

У січні 2020 року Офіс прокурора направив до суду обвинувальний акт стосовно Шпакова для розгляду за процедурою спеціального судового розгляду. Досудове розслідування стосовно громадянина РФ було зупинено у зв’язку з розшуком підозрюваного. Ухвалою суду надано дозвіл на його затримання та доставку до суду для вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.[30]

4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна[31][32][33].

Оцінки[ред. | ред. код]

  • Начальник головного командного центру Генштабу генерал Богдан Бондар заявив, що в місті Докучаєвськ знаходилися кореспонденти російських та місцевих телеканалів з метою зняти, як українські військові будуть завдавати ударів у відповідь. Українські військові не завдавали артудару у відповідь, ситуацію було стабілізовано.[34]

Реакції[ред. | ред. код]

Україна Увечері 13 січня Президент України Петро Порошенко звернувся до українського народу у зв'язку з трагедією. При цьому він порівняв теракт у Волновасі з терактом у Парижі, що стався 7 січня, і закликав весь світ до солідарності з Україною[35].

Верховна Рада України розпочала своє пленарне засідання 14 січня з хвилини мовчання, що була оголошена спікером Володимиром Гройсманом у пам'ять загиблих під Волновахою[36].

У соціальних мережах українські користувачі розпочали акцію Я є Волноваха (фр. Je suis Volnovakha, також помилково Je suis Volnovaha) за аналогією до акції підтримки Франції Je suis Charlie у зв'язку з терактами у січні 2015 року[37]. 14 січня народні депутати у сесійній залі Верховної Ради України розгорнули плакати з написом Я — Волноваха[38].

15 січня 2015 року проголошено в Україні днем жалоби за всіма, хто загинув від рук терористів, і, в першу чергу, за мирними мешканцями, які загинули на блокпосту під Волновахою[39].

Святослав Вакарчук погодився протягом року щомісяця надавати фінансову допомогу родинам загиблих[40].

Росія Уповноважений МЗС РФ з питань прав людини, демократії та верховенства права Костянтин Долгов назвав інцидент «підривом зусиль з мирного врегулювання та продовженням грубого порушення прав людини з боку Києва» і заявив, що уряд Росії «вимагає об'єктивного розслідування цього злочину, в тому числі з боку ОБСЄ, і покарання винних»[41].

США Державний департамент США засудив обстріл автобусу, зазначивши, що відповідальність за трагедію несе Росія.[42]

Європейський Союз Європейський Союз Згідно з заявою, поширеною прес-секретарем Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні, нове загострення обстрілів та артилерійського вогню в східній Україні, що відбувається попри наявне перемир'я, призвело сьогодні до трагічної смерті десятьох мирних громадян, яка сталася внаслідок влучення артилерійського снаряду в автобус. У своїх думках ми зараз із родинами тих, хто загинув[43][44].

Франція Німеччина Президент Франції Франсуа Олланд та Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час телефонної розмови з Президентом України Петром Порошенком висловили своє співчуття з приводу трагедії біля Волновахи[45].

Організація об'єднаних націй Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун різко засудив обстріл автобуса під Донецьком, при цьому він наголосив, що цей інцидент має бути розслідуваний, а винні притягнені до відповідальності. За його словами, він лише підкреслює нагальну необхідність зупинити насильство на сході України[46].

Громадське телебачення Приазов'я в рамках циклу Місто героїв підготувало документальний фільм «Чорний січень», який описує цей теракт, а також обстріл зупинки в Донецьку та обстріл Маріуполя.[47]

Марші миру[ред. | ред. код]

Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

16 січня[ред. | ред. код]

У Маріуполі з ініціативи громадської організації «Новий Маріуполь» пройшов Марш миру в пам'ять про загиблих під гаслом «Я — Волноваха!», що розпочався 16 січня о 17:00 від Драмтетру[48].

18 січня[ред. | ред. код]

У Києві 18 січня було проведено кілька заходів у пам'ять про жертви теракту.

Марш єдності в пам'ять про жертви тероризму розпочався о 12:00 в парку ім. Тараса Шевченка і пройшов ходою центром Києва до Майдану Незалежності, де о 13:00 відбувся молебень, запалення свічок та покладання квітів у пам'ять про жертв тероризму[49][50].

Марш солідарності проти тероризму, розпочався в Києві о 14:00 на Михайлівській площі. Хода пройшла центром Києва за маршрутом Михайлівська площа — Європейська площа — вулиця Грушевського — Липська вулиця — Інститутська вулиця та завершилась на Майдані Незалежності, де відбувся молебень і запалення свічок на згадку про жертв тероризму в Україні. У марші узяли участь Київський міський голова Віталій Кличко, Президент України Петро Порошенко, Арсеній Яценюк та інші видатні діячі[51][52]. Всього на марш вийшли близько 20 000 українців[53].

У Львові марш під гаслом «Je suis Volnovakha» пройшов пам'ятника Шевченкові. Мирна хода з лампадками пройде від проспекту Свободи вулицею Дорошенка до пам'ятника Жертвам комуністичних злочинів на площі Шашкевича[54][55].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Марш солідарності у Хмельницькому за загиблими під Волновахою під назвою "Я Волноваха"

У Хмельницькому[56] пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався у 13.00 на Майдані Незалежності, протягом двох годин виступали керівники області та міста, а також волонтери та громадські активісти. По завершенню мітингу було прийнято дві резолюції — до української влади та сенату США, парламенту Канади, парламенту Австралії та ЄС, які озвучили члени хмельницької ради Майдану. Зокрема, просили владу проявити єдність та солідарність з українським народом, визнати ДНР та ЛНР терористичними організаціями, визнати Росію країною агресора, розробити та виконати комплекс заходів для повного відновлення суверенітету України на території Донбасу та Криму[57]. З Майдану Незалежності хмельничани рушили центральними вулицями міста, до пам'ятника «Ангел скорботи», де відбулася спільна молитва усіх представників духовенства міста.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Марш солідарності у Херсоні за загиблими під Волновахою під назвою "Я Волноваха"

У Херсоні пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався о 14:00 на площі Свободи. Понад півтисячі людей пройшли центром міста висловлюючи позицію — за мир і проти тероризму. У марші взяли участь активісти «Свободи», «Правого сектора», Автомайдану і Євромайдану Херсонщини, також приєдналися перші особи міста та області[58][59].

Марші миру 18 січня пройшли також у Дніпропетровську (початок о 12:00 на Європейській площі)[60], Запоріжжі (початок о 14:00 на Фестивальній площі)[61], Краматорську (початок о 12:00 від перехрестя вулиць Паркової та 19 Партз'їзду)[62], Луцьку (початок о 14:30 на Театральному майдані)[63], Миколаєві (початок о 12:00)[64], Чернігові (початок о 12:00 на Красній площі)[65], Сєвєродонецьку (початок о 12:00 від ДК Будівельників до Площі Перемоги) та інших містах.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

10 вересня 2016 року під Волновахою встановили пам'ятний знак загиблим[66].

8 листопада 2018 року єпископ Закарпатський і Ужгородський Варсонофій (Руднік) разом з  капеланом Закарпатської єпархії Ігорем Войтовичем відслужив поминальну літію на місці трагедії під Волновахою[67].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Відео обстрілу блокпосту сил АТО біля Волновахи (відео з камери спостереження) (укр.). Радіо Свобода. 14 січня 2015. 
  2. а б в Список погибших и раненых, пострадавших в результате террористического акта на пункте пропуска под г.Волновахой [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Розслідування теракту під Волновахою. Різні версії та підсумки (фото) (укр.). Texty.org.ua. 4 лютого 2015. 
  4. Бойовики зізналися, що це вони розстріляли автобус під Волновахою (ФОТОФАКТ). Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  5. Ополчение: Донецк вновь обстрелян "Градом", накрыт блокпост карателей…. archive.is. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 31 грудня 2016. 
  6. Стаття з сайту терористів. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  7. Блокпост під Волновахою розстріляли з «Граду». Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015. 
  8. В больнице умерла женщина, пострадавшая при обстреле блокпоста под Волновахой. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  9. Трагедія під Волновахою забрала життя нашої випускниці. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  10. Помер 13 поранений в результаті обстрілу під Волновахою. espreso.tv (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  11. Кількість жертв обстрілу автобуса під Волновахою зросла до 13 осіб (додано список). LB.ua. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  12. Кількість загиблих мирних жителів під Волновахою зросла до 13. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  13. Прокуратура розслідує обстріл автобуса під Волновахою за статтею "теракт". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 20 серпня 2020. 
  14. Сергій Рюмочкін (13 січня 2015). Теракт під Волновахою: кадри з місця трагедії (відео). "Богдан" зрешетило осколками. Сегодня.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2015. 
  15. Ганна Бока (13 січня 2015). Подробиці теракту під Волновахою: бойовики випустили по блокпосту 40 снарядів. В результаті обстрілу загинули 10 мирних громадян. (укр.). ТСН. Архів оригіналу за 14 січня 2015. 
  16. Бойовики, які розстріляли рейсовий автобус, випустили по блокпосту під Волновахою понад 40 снарядів (відео) Блокпост був майже знищений, а тіла загиблих досі знаходяться в автобусі. УНІАН. 13 січня 2015. Архів оригіналу за 4 травня 2015. 
  17. Обстріл пасажирського автобуса на блокпосту кваліфіковано як теракт – прокуратура | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  18. Обстріл автобуса у Волновасі кваліфікували як теракт. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  19. До розслідування трагедії під Волновахою допустили «ДНР». Українська Правда. 15 січня 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015. 
  20. Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 18:00 (Kyiv time), 16 January 2015. OSCE. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  21. а б Подробности расследования террористического акта в Волновахе. Новости Донбасса. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  22. Захарченко є основним підозрюваним у справі про обстріл біля Волновахи – СБУ. Радіо Свобода. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  23. СБУ: Захарченко – головний підозрюваний в атаці на автобус під Волновахою. Українська Правда. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  24. КТО И КАК ВЗОРВАЛ АВТОБУС В ВОЛНОВАХЕ: АНАЛИЗ [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  25. Status Report as of 20 January 2015 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  26. Україна подала позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН - Новини. Міністерство закордонних справ. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. 
  27. ГПУ встановила організаторів обстрілу автобуса під Волновахою в 2015 році. Тиждень. 9 березня 2017. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017. 
  28. СБУ і ГПУ назвали виконавців теракту у Волновасі // «Українська правда», 9 березня 2017. Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017. 
  29. Україна передала до Гааги розслідування щодо участі росіян у теракті під Волновахою. ТСН. 9 березня 2017. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 8 червня 2021. 
  30. П'ята річниця трагедії під Волновахою — прокуратура вживає заходи, спрямовані на притягнення до відповідальності всіх співучасників злочину. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020. 
  31. Винесено обвинувальний вирок. court.gov.ua (укр.). Процитовано 4 червня 2021. 
  32. Обстріл автобуса під Волновахою: учасника незаконного збройного формування заочно засуджено до довічного ув’язнення. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021. 
  33. Довічне ув’язнення організатору обстрілу автобуса у Волновасі – суд виніс вирок. helsinki.org.ua. УГСПЛ. 07.06.2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. 
  34. Автобус з цивільними під Волновахою розстріляли задля російських журналістів. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  35. Порошенко закликав світ до солідарності із Україною через трагедію під Волновахою. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  36. Верховна Рада почала роботу з хвилини мовчання. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  37. Українці розпочали у соцмережах акцію «Я є Волноваха». Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  38. У Раді розгорнули плакати «Я — Волноваха». Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  39. 15 січня — День жалоби за загиблими в результаті дій терористів. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  40. Вакарчук поможет деньгами семьям погибших в Волновахе. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  41. МИД РФ: Москва возмущена обстрелом автобуса в Донбассе (рос.). ТАСС. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  42. Держдеп США: Автобус у Волновасі обстріляли терористи, яких підтримує Росія. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  43. Statement by the Spokesperson on the death of civilians in eastern Ukraine [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  44. У ЄС назвали трагедією загибель мирних жителів під Волновахою. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  45. Петро Порошенко провів телефонну розмову з Ангелою Меркель та Франсуа Олландом. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  46. Statement attributable to the Spokesman for the Secretary-General on Ukraine [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  47. Місто героїв. Чорний січень [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Мережа громадських мовників України
  48. В Украине почтят память погибших под Волновахой. В Мариуполе в пятницу состоится памятное шествие «Я Волноваха!» [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  49. 18 января в центре Киева пройдет марш единства в память о жертвах терроризма [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  50. У Києві 18 січня пройде Марш єдності в пам'ять про жертв тероризму, — БПП. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  51. Кличко організує власний антитерористичний марш[недоступне посилання з липня 2019]
  52. Віталій Кличко візьме участь у марші солідарності проти тероризму і пам'яті жертв теракту у Волновасі. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  53. «Я — Волноваха». Тысячи украинцев вышли на многолюдный Марш мира на Майдан. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  54. «Я — Волноваха»: львів'ян закликають вийти в неділю на мирний марш. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  55. Львовом тисячі людей пройшли «Маршем Миру». Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 18 січня 2015. 
  56. У Хмельницькому пройде марш миру за загиблими під Волновахою. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  57. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  58. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  59. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  60. Днепропетровцы почтят память погибших под Волновахой Маршем мира [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  61. Запорожские студенты зовут на марш мира [Архівовано 13.03.2016, у Wayback Machine.] (рос.)
  62. У Краматорську 18 січня відбудеться марш у підтримку акції «Я Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  63. У Луцьку — марш солідарності «Я є Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  64. У Миколаєві відбудеться МАРШ МИРУ «Я — ВОЛНОВАХА». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  65. У Чернігові відбудуться марші: «Я, Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  66. Під Волновахою встановили пам'ятний знак жертвам обстрілу бойовиками рейсового автобуса [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 10.09.2016.
  67. Капеланство на передовій. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]