Теракт під Волновахою 13 січня 2015

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теракт під Волновахою 13 січня 2015
Частина Російсько-українська війна (з 2014)
Відео з камери спостереження, яка зафіксувала обстріл українського блокпоста на в'їзді в місто Волноваха з боку Донецька[1]
Eo circle red number-1.svg Місце, де зупинився міжміський автобус для проходження паспортного контролю та був уражений осколками від снаряду, що розірвався за 10 метрів на узбіччі дороги
     Орієнтовний район застосування пускових установок — підконтрольне Росії місто Докучаєвськ
Місце атаки Блокпост ЗСУ на автошляху Н20 під Волновахою, Донецька область, Україна
Координати 47°36′46″ пн. ш. 37°31′46″ сх. д. / 47.61273° пн. ш. 37.52946° сх. д. / 47.61273; 37.52946Координати: 47°36′46″ пн. ш. 37°31′46″ сх. д. / 47.61273° пн. ш. 37.52946° сх. д. / 47.61273; 37.52946
Мета атаки Терористичний акт
Дата 13 січня 2015
~14:25 (UTC+2)[2]
Спосіб атаки Масований артилерійський обстріл
Зброя 88 осколково-фугасних реактивних снарядів М-21ОФ (9М22У) БМ-21 «Град»[3]
Загиблі 12[див. «Список загиблих»]
Поранені 18[⇨]
Терористи Збройні сили Російської Федерації
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Теракт під Волновахою 13 січня 2015
Nuvola apps kaboodle.svg Терористи обстрілюють український блокпост під Волновахою від 5 канал
Nuvola apps kaboodle.svg Терористи обстрілюють український блокпост під Волновахою Відеореєстратор

Теракт під Волновахою 13 січня 2015 — артилерійський обстріл силами 5 ОМСБр «Оплот» окупаційних військ РФ українського пункту пропуску на автошляху Н20 поблизу міста Волноваха. Під час обстрілу пункту пропуску був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», пасажири якого проходили там паспортний контроль. Внаслідок атаки загинули 12 осіб, ще 18 поранено.[⇨] Генеральна прокуратура України кваліфікувала обстріл як теракт.[⇨]

Бойовики «ДНР» майже одразу визнали, що обстріл був вчинений саме їхніми представниками.[4][5] Однак після того, як стало відомо про масштаб та кількість жертв, бойовики стали заперечувати свою причетність.[6] Як повідомив Генштаб ЗСУ, артобстріл проводився з центру міста Докучаєвськ з метою висвітлення представниками російських та місцевих пропагандистських ЗМІ того, як українські сили будуть завдавати удар у відповідь.[⇨]

Розслідування Служби безпеки України встановило виконавців обстрілу — артилерійський дивізіон 5-ї мотострілецької бригади «Оплот» під командуванням полковника РФ Анатолія Сінєльнікова, і безпосереднього керівника обстрілу — командира реактивного дивізіону «Ангели аду» Шпакова Ю. М., громадянина України.[⇨]

4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.[⇨]

Перебіг подій[ред. | ред. код]

У місті Докучаєвськ бойовики «ДНР» зібрали російських та місцевих журналістів, і, аби висвітлити удар українських військових по місту, здійснили реактивний залп з установки «Град» з центра міста в напрямку траси Донецьк-Маріуполь з метою викликання зворотного обстрілу. Загалом було випущено понад 40 снарядів. При цьому поблизу пропускного пункту, в напрямку якого вівся вогонь, військові позиції відсутні, а є лише сили, необхідні для того, аби здійснювати контроль. Тобто перебувати там могли лише мирні люди.

Рейсовий автобус жовтого кольору, марки ЗАЗ A07A1 «I-VAN», рухався за маршрутом Златоустівка — Донецьк (АВ «Південний») та зупинився на блок-посту № 5[2] для здійснення паспортного контролю на лінії розмежування. Під час цього у 12-15[7] метрах від нього розірвався снаряд, випущений бойовиками з РСЗВ БМ-21 «Град» з району Докучаєвська. На місці загинуло 10 людей, серед яких 4 чоловіки, 6 жінок, в тому числі 14-річна дівчина. Ще 18 людей дістали поранення, 13 з них були доставлені у Волноваську лікарню. Серед них 1 міліціонер та 1 прикордонник. Вже в лікарні у Волновасі померла ще одна жінка. За оприлюдненими Донецькою ОДА даними, всього поранених 17, серед яких 16 залишалися у Волновасі, а ще 1 транспортований до Маріуполя[8].

Жертви[ред. | ред. код]

Список загиблих та постраждалих виклало у себе на офіційному сайті ГУМВС в Донецькій області ввечері 14 січня.[2]

Список загиблих
Прізвище, ім'я, по батькові Дата народження (вік) Місце проживання (реєстрації)
1 Гриник Марія Михайлівна 01965-01-1212 січня 1965 (50 років)
2 Дуков Дмитро Вікторович 01976-09-022 вересня 1976 (38 років) м. Донецьк
3 Казеко Наталя Михайлівна 01982 1982 (33 роки)
4 Карпов Анатолій Іванович[Deaths 1] 01954-03-3131 березня 1954 (60 років) м. Шахтарськ
5 Коломоєць Роман Анатолійович 01983-03-1616 березня 1983 (31 рік) с. Калинове Волноваського району
6 Корнілова Інна Олександрівна 01994-11-1818 листопада 1994 (20 років) смт. Новотроїцьке Волноваського району
7 Лазуткіна Анастасія Володимирівна[Deaths 2][9] 01990-06-1313 червня 1990 (24 роки) м. Донецьк
8 Моргасюк Олександр Олександрович 01957-10-1515 жовтня 1957 (57 років) м. Донецьк
9 Моргасюк Тетяна Вікторівна 01960-08-1919 серпня 1960 (54 роки) м. Донецьк
10 Поляков Владислав Олександрович 01986-07-2828 липня 1986 (28 років) м. Донецьк
11 Старчак Лариса Іванівна м. Донецьк
12 Шудикіна Ольга Миколаївна 01956-12-2020 грудня 1956 (58 років) м. Донецьк
  1. ↑ Помер у лікарні
  2. ↑ Аспірантка ДонНУ, поверталася з молодіжної православної конференції, що проходила в м. Біла Церква. Померла в лікарні

Під вечір 14 січня ЗМІ повідомили, що кількість жертв зросла до 13 осіб: в лікарні помер поранений у обстрілі чоловік.[10][11] Але згодом було повідомлено, що звістка про 13 загиблого помилкова: інформація про одного й того самого чоловіка, який помер у лікарні, надійшла двічі з різних джерел.[12]

Розслідування[ред. | ред. код]

Кримінальне провадження[ред. | ред. код]

13 січня Генеральна прокуратура України кваліфікувала обстріл як терористичний акт. Прокуратура Донецької області за фактом події відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.[13][14][15][16][17][18]

15 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ провела аеророзвідку над місцем розстрілу пасажирського автобусу під Волновахою Донецької області. Безпілотний літальний апарат зібрав фото і відеодані ударних кратерів на місці події. У СММ ОБСЄ повідомили, що розслідуванням трагедії займеться робоча група у складі військових України та Російської Федерації, а також представника «ДНР»[19].

16 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ вдруге відвідала місце злочину (та втретє — Волноваху). СММ ОБСЄ провела ретельне дослідження п'яти кратерів, включно з тим, що знаходився в 10 метрах від автобуса. Було встановлено, що всі досліджені кратери утворились внаслідок вибуху снарядів, випущених з напряму північ-північ-схід[20].

19 січня Генеральний прокурор України Віталій Ярема повідомив про попередні результати розслідування цього терористичного акту. Слідством було встановлено, що 13 січня 2015 року о 14:25 терористами було випущено по контрольно-пропускному пункту 88 некерованих снарядів із реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град»[21]. Один з цих снарядів вибухнув на відстані 12 метрів від автобусу з людьми.

Експертиза встановила тип осколково-фугасних снарядів — М21 ОФ (9М22У). Також завдяки знайденим фрагментам снарядів було відновлене їхнє маркування, що дозволяє встановити виробника, номер партії, дату випуску, та військову частину, в яку їх направили. Також була встановлена відстань до пускових установок — 19 кілометрів, та місце, звідки вівся обстріл — північно-східні околиці міста Докучаєвськ. Обстріл здійснений з не менше, аніж трьох установок[21].

Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко заявив, що основним підозрюваним у справі про загибель мирних жителів під Волновахою є лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Теракт був спланований керівництвом угруповання «ДНР» та вчинений за їхньої прямої вказівки[22][23].

Характер форми воронок від вибуху ракет установки «Град» на численних фотографіях та відеороликах, знятих з місць вибуху ракет установки «Град» біля блок-поста під Волновахою, вказує на напрям обстрілу з Докучаєвська, контрольованого бойовиками ДНР[24][25].

16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак був названий і теракт під Волновахою[26].

Виконавці[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg СБУ встановила деталі обстрілу мирних громадян під Волновахою

9 березня 2017 року під час брифінгу заступник головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков повідомив, що Служба безпеки України і Генпрокуратура України встановили осіб, причетних до теракту у Волновасі, що стався 13 січня 2015 року. Названо імена двох головних підозрюваних:[27]

  • Сінельніков А. О., 1964 р.н., громадянин РФ, полковник. Повернувся до Росії, отримав підвищення і проходить службу в ЗС РФ.
  • Шпаков Ю. М., 1979 р.н., громадянин України. Перебуває на тимчасово непідконтрольній території Донецької області.

Шпаков керував безпосередньо артилерійським дивізіоном, який здійснив обстріл, а Сінельников займав посаду командира, так званого куратора, 5-ї армійської бригади «Оплот» і командував діями Шпакова. Обом повідомлено про підозру у вчиненні злочинів — поштою. Продовжувалася ідентифікація осіб інших бойовиків, причетних до теракту, яких є кілька десятків. Безпосередньо обстріл блокпосту вели три мобільні групи реактивного дивізіону «Ангели аду» 5-ї окремої мотострілецької бригади 1-го армійського корпусу так званої «ДНР»[28].

Усі матеріали розслідування передані українській делегації, що представляє Україну в міжнародному суді ООН в Гаазі, як доказова база російської агресії проти України, також матеріали отримає прокурор ООН[29].

Вирок[ред. | ред. код]

У січні 2020 року Офіс прокурора направив до суду обвинувальний акт стосовно Шпакова для розгляду за процедурою спеціального судового розгляду. Досудове розслідування стосовно громадянина РФ було зупинено у зв’язку з розшуком підозрюваного. Ухвалою суду надано дозвіл на його затримання та доставку до суду для вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.[30]

4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна[31][32][33].

Оцінки[ред. | ред. код]

  • Начальник головного командного центру Генштабу генерал Богдан Бондар заявив, що в місті Докучаєвськ знаходилися кореспонденти російських та місцевих телеканалів з метою зняти, як українські військові будуть завдавати ударів у відповідь. Українські військові не завдавали артудару у відповідь, ситуацію було стабілізовано.[34]

Реакції[ред. | ред. код]

Україна Увечері 13 січня Президент України Петро Порошенко звернувся до українського народу у зв'язку з трагедією. При цьому він порівняв теракт у Волновасі з терактом у Парижі, що стався 7 січня, і закликав весь світ до солідарності з Україною[35].

Верховна Рада України розпочала своє пленарне засідання 14 січня з хвилини мовчання, що була оголошена спікером Володимиром Гройсманом у пам'ять загиблих під Волновахою[36].

У соціальних мережах українські користувачі розпочали акцію Я є Волноваха (фр. Je suis Volnovakha, також помилково Je suis Volnovaha) за аналогією до акції підтримки Франції Je suis Charlie у зв'язку з терактами у січні 2015 року[37]. 14 січня народні депутати у сесійній залі Верховної Ради України розгорнули плакати з написом Я — Волноваха[38].

15 січня 2015 року проголошено в Україні днем жалоби за всіма, хто загинув від рук терористів, і, в першу чергу, за мирними мешканцями, які загинули на блокпосту під Волновахою[39].

Святослав Вакарчук погодився протягом року щомісяця надавати фінансову допомогу родинам загиблих[40].

Росія Уповноважений МЗС РФ з питань прав людини, демократії та верховенства права Костянтин Долгов назвав інцидент «підривом зусиль з мирного врегулювання та продовженням грубого порушення прав людини з боку Києва» і заявив, що уряд Росії «вимагає об'єктивного розслідування цього злочину, в тому числі з боку ОБСЄ, і покарання винних»[41].

США Державний департамент США засудив обстріл автобусу, зазначивши, що відповідальність за трагедію несе Росія.[42]

Європейський Союз Європейський Союз Згідно з заявою, поширеною прес-секретарем Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні, нове загострення обстрілів та артилерійського вогню в східній Україні, що відбувається попри наявне перемир'я, призвело сьогодні до трагічної смерті десятьох мирних громадян, яка сталася внаслідок влучення артилерійського снаряду в автобус. У своїх думках ми зараз із родинами тих, хто загинув[43][44].

Франція Німеччина Президент Франції Франсуа Олланд та Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час телефонної розмови з Президентом України Петром Порошенком висловили своє співчуття з приводу трагедії біля Волновахи[45].

Організація об'єднаних націй Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун різко засудив обстріл автобуса під Донецьком, при цьому він наголосив, що цей інцидент має бути розслідуваний, а винні притягнені до відповідальності. За його словами, він лише підкреслює нагальну необхідність зупинити насильство на сході України[46].

Громадське телебачення Приазов'я в рамках циклу Місто героїв підготувало документальний фільм «Чорний січень», який описує цей теракт, а також обстріл зупинки в Донецьку та обстріл Маріуполя.[47]

Марші миру[ред. | ред. код]

Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

16 січня[ред. | ред. код]

У Маріуполі з ініціативи громадської організації «Новий Маріуполь» пройшов Марш миру в пам'ять про загиблих під гаслом «Я — Волноваха!», що розпочався 16 січня о 17:00 від Драмтетру[48].

18 січня[ред. | ред. код]

У Києві 18 січня було проведено кілька заходів у пам'ять про жертви теракту.

Марш єдності в пам'ять про жертви тероризму розпочався о 12:00 в парку ім. Тараса Шевченка і пройшов ходою центром Києва до Майдану Незалежності, де о 13:00 відбувся молебень, запалення свічок та покладання квітів у пам'ять про жертв тероризму[49][50].

Марш солідарності проти тероризму, розпочався в Києві о 14:00 на Михайлівській площі. Хода пройшла центром Києва за маршрутом Михайлівська площа — Європейська площа — вулиця Грушевського — Липська вулиця — Інститутська вулиця та завершилась на Майдані Незалежності, де відбувся молебень і запалення свічок на згадку про жертв тероризму в Україні. У марші узяли участь Київський міський голова Віталій Кличко, Президент України Петро Порошенко, Арсеній Яценюк та інші видатні діячі[51][52]. Всього на марш вийшли близько 20 000 українців[53].

У Львові марш під гаслом «Je suis Volnovakha» пройшов пам'ятника Шевченкові. Мирна хода з лампадками пройде від проспекту Свободи вулицею Дорошенка до пам'ятника Жертвам комуністичних злочинів на площі Шашкевича[54][55].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Марш солідарності у Хмельницькому за загиблими під Волновахою під назвою "Я Волноваха"

У Хмельницькому[56] пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався у 13.00 на Майдані Незалежності, протягом двох годин виступали керівники області та міста, а також волонтери та громадські активісти. По завершенню мітингу було прийнято дві резолюції — до української влади та сенату США, парламенту Канади, парламенту Австралії та ЄС, які озвучили члени хмельницької ради Майдану. Зокрема, просили владу проявити єдність та солідарність з українським народом, визнати ДНР та ЛНР терористичними організаціями, визнати Росію країною агресора, розробити та виконати комплекс заходів для повного відновлення суверенітету України на території Донбасу та Криму[57]. З Майдану Незалежності хмельничани рушили центральними вулицями міста, до пам'ятника «Ангел скорботи», де відбулася спільна молитва усіх представників духовенства міста.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Марш солідарності у Херсоні за загиблими під Волновахою під назвою "Я Волноваха"

У Херсоні пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався о 14:00 на площі Свободи. Понад півтисячі людей пройшли центром міста висловлюючи позицію — за мир і проти тероризму. У марші взяли участь активісти «Свободи», «Правого сектора», Автомайдану і Євромайдану Херсонщини, також приєдналися перші особи міста та області[58][59].

Марші миру 18 січня пройшли також у Дніпропетровську (початок о 12:00 на Європейській площі)[60], Запоріжжі (початок о 14:00 на Фестивальній площі)[61], Краматорську (початок о 12:00 від перехрестя вулиць Паркової та 19 Партз'їзду)[62], Луцьку (початок о 14:30 на Театральному майдані)[63], Миколаєві (початок о 12:00)[64], Чернігові (початок о 12:00 на Красній площі)[65], Сєвєродонецьку (початок о 12:00 від ДК Будівельників до Площі Перемоги) та інших містах.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

10 вересня 2016 року під Волновахою встановили пам'ятний знак загиблим[66].

8 листопада 2018 року єпископ Закарпатський і Ужгородський Варсонофій (Руднік) разом з  капеланом Закарпатської єпархії Ігорем Войтовичем відслужив поминальну літію на місці трагедії під Волновахою[67].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Відео обстрілу блокпосту сил АТО біля Волновахи (відео з камери спостереження) (укр.). Радіо Свобода. 14 січня 2015. 
  2. ↑ а б в Список погибших и раненых, пострадавших в результате террористического акта на пункте пропуска под г.Волновахой [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Розслідування теракту під Волновахою. Різні версії та підсумки (фото) (укр.). Texty.org.ua. 4 лютого 2015. 
  4. ↑ Бойовики зізналися, що це вони розстріляли автобус під Волновахою (ФОТОФАКТ). Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  5. ↑ Ополчение: Донецк вновь обстрелян "Градом", накрыт блокпост карателей…. archive.is. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 31 грудня 2016. 
  6. ↑ Стаття з сайту терористів. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  7. ↑ Блокпост під Волновахою розстріляли з «Граду». Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015. 
  8. ↑ В больнице умерла женщина, пострадавшая при обстреле блокпоста под Волновахой. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  9. ↑ Трагедія під Волновахою забрала життя нашої випускниці. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  10. ↑ Помер 13 поранений в результаті обстрілу під Волновахою. espreso.tv (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  11. ↑ Кількість жертв обстрілу автобуса під Волновахою зросла до 13 осіб (додано список). LB.ua. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  12. ↑ Кількість загиблих мирних жителів під Волновахою зросла до 13. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  13. ↑ Прокуратура розслідує обстріл автобуса під Волновахою за статтею "теракт". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 20 серпня 2020. 
  14. ↑ Сергій Рюмочкін (13 січня 2015). Теракт під Волновахою: кадри з місця трагедії (відео). "Богдан" зрешетило осколками. Сегодня.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2015. 
  15. ↑ Ганна Бока (13 січня 2015). Подробиці теракту під Волновахою: бойовики випустили по блокпосту 40 снарядів. В результаті обстрілу загинули 10 мирних громадян. (укр.). ТСН. Архів оригіналу за 14 січня 2015. 
  16. ↑ Бойовики, які розстріляли рейсовий автобус, випустили по блокпосту під Волновахою понад 40 снарядів (відео) Блокпост був майже знищений, а тіла загиблих досі знаходяться в автобусі. УНІАН. 13 січня 2015. Архів оригіналу за 4 травня 2015. 
  17. ↑ Обстріл пасажирського автобуса на блокпосту кваліфіковано як теракт – прокуратура | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  18. ↑ Обстріл автобуса у Волновасі кваліфікували як теракт. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  19. ↑ До розслідування трагедії під Волновахою допустили «ДНР». Українська Правда. 15 січня 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015. 
  20. ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 18:00 (Kyiv time), 16 January 2015. OSCE. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  21. ↑ а б Подробности расследования террористического акта в Волновахе. Новости Донбасса. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  22. ↑ Захарченко є основним підозрюваним у справі про обстріл біля Волновахи – СБУ. Радіо Свобода. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  23. ↑ СБУ: Захарченко – головний підозрюваний в атаці на автобус під Волновахою. Українська Правда. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. 
  24. ↑ КТО И КАК ВЗОРВАЛ АВТОБУС В ВОЛНОВАХЕ: АНАЛИЗ [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  25. ↑ Status Report as of 20 January 2015 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  26. ↑ Україна подала позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН - Новини. Міністерство закордонних справ. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. 
  27. ↑ ГПУ встановила організаторів обстрілу автобуса під Волновахою в 2015 році. Тиждень. 9 березня 2017. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017. 
  28. ↑ СБУ і ГПУ назвали виконавців теракту у Волновасі // «Українська правда», 9 березня 2017. Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017. 
  29. ↑ Україна передала до Гааги розслідування щодо участі росіян у теракті під Волновахою. ТСН. 9 березня 2017. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 8 червня 2021. 
  30. ↑ П'ята річниця трагедії під Волновахою — прокуратура вживає заходи, спрямовані на притягнення до відповідальності всіх співучасників злочину. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020. 
  31. ↑ Винесено обвинувальний вирок. court.gov.ua (укр.). Процитовано 4 червня 2021. 
  32. ↑ Обстріл автобуса під Волновахою: учасника незаконного збройного формування заочно засуджено до довічного ув’язнення. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021. 
  33. ↑ Довічне ув’язнення організатору обстрілу автобуса у Волновасі – суд виніс вирок. helsinki.org.ua. УГСПЛ. 07.06.2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. 
  34. ↑ Автобус з цивільними під Волновахою розстріляли задля російських журналістів. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  35. ↑ Порошенко закликав світ до солідарності із Україною через трагедію під Волновахою. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. 
  36. ↑ Верховна Рада почала роботу з хвилини мовчання. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  37. ↑ Українці розпочали у соцмережах акцію «Я є Волноваха». Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  38. ↑ У Раді розгорнули плакати «Я — Волноваха». Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  39. ↑ 15 січня — День жалоби за загиблими в результаті дій терористів. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  40. ↑ Вакарчук поможет деньгами семьям погибших в Волновахе. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  41. ↑ МИД РФ: Москва возмущена обстрелом автобуса в Донбассе (рос.). ТАСС. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  42. ↑ Держдеп США: Автобус у Волновасі обстріляли терористи, яких підтримує Росія. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  43. ↑ Statement by the Spokesperson on the death of civilians in eastern Ukraine [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  44. ↑ У ЄС назвали трагедією загибель мирних жителів під Волновахою. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  45. ↑ Петро Порошенко провів телефонну розмову з Ангелою Меркель та Франсуа Олландом. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  46. ↑ Statement attributable to the Spokesman for the Secretary-General on Ukraine [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  47. ↑ Місто героїв. Чорний січень [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Мережа громадських мовників України
  48. ↑ В Украине почтят память погибших под Волновахой. В Мариуполе в пятницу состоится памятное шествие «Я Волноваха!» [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  49. ↑ 18 января в центре Киева пройдет марш единства в память о жертвах терроризма [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  50. ↑ У Києві 18 січня пройде Марш єдності в пам'ять про жертв тероризму, — БПП. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  51. ↑ Кличко організує власний антитерористичний марш[недоступне посилання з липня 2019]
  52. ↑ Віталій Кличко візьме участь у марші солідарності проти тероризму і пам'яті жертв теракту у Волновасі. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  53. ↑ «Я — Волноваха». Тысячи украинцев вышли на многолюдный Марш мира на Майдан. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  54. ↑ «Я — Волноваха»: львів'ян закликають вийти в неділю на мирний марш. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  55. ↑ Львовом тисячі людей пройшли «Маршем Миру». Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 18 січня 2015. 
  56. ↑ У Хмельницькому пройде марш миру за загиблими під Волновахою. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  57. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  58. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  59. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015. 
  60. ↑ Днепропетровцы почтят память погибших под Волновахой Маршем мира [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  61. ↑ Запорожские студенты зовут на марш мира [Архівовано 13.03.2016, у Wayback Machine.] (рос.)
  62. ↑ У Краматорську 18 січня відбудеться марш у підтримку акції «Я Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  63. ↑ У Луцьку — марш солідарності «Я є Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  64. ↑ У Миколаєві відбудеться МАРШ МИРУ «Я — ВОЛНОВАХА». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  65. ↑ У Чернігові відбудуться марші: «Я, Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015. 
  66. ↑ Під Волновахою встановили пам'ятний знак жертвам обстрілу бойовиками рейсового автобуса [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 10.09.2016.
  67. ↑ Капеланство на передовій. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теракт_під_Волновахою_13_січня_2015&oldid=38044942