Спеціальна розвідка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Водолази-розвідники 17-ї окремої бригади спеціального призначення Чорноморського флоту. 1970-ті

Спеціальна розвідка — вид оперативної розвідки збройних сил, який являє собою сукупність заходів, що проводяться штабами об'єднань, з'єднань, частинами та підрозділами спеціального призначення з метою добування відомостей про противника, проведення спеціальних заходів на його важливих об'єктах в інтересах Генерального штабу, оперативних об'єднань сухопутних військ і флоту, а також організації партизанського руху. Ведеться в загрозливий період і з початком військових дій. В своїй діяльності поєднує методи військової та агентурної розвідки.

Завдання спеціальної розвідки[ред.ред. код]

Розвідувальні завдання[ред.ред. код]

Радянські спецназовці готуються до бойового виходу. Афганістан. 1988

Спеціальні завдання[ред.ред. код]

Основні об'єкти розвідки СпП[ред.ред. код]

Український спецпризначенець здійснює спостереження ворожих позицій в зоні проведення АТО. Україна. Січень 2015 року.

Сили і засоби спеціальної розвідки[ред.ред. код]

Силами і засобами спеціальної розвідки є штатні з'єднання, частини та підрозділи спеціального призначення, а також виділені розвідувальні органи з штатною розвідувальною та бойовою технікою, зброєю та засобами управліннями. У Радянській армії до сил і засобів спеціальної розвідки відносилися окремі бригади спеціального призначення військових округів (у воєнний час — фронтів); розвідувальні пункти спеціального призначення флотів; окремі роти спеціального призначення армій (армійських корпусів). В Збройних силах України — 10-й загін спеціального призначення ГУР МО, окремі полки СпП в оперативних командуваннях і морський центр спеціального призначення у Військово-Морських Силах.

Загальне керівництво і координація діяльності органів управління спеціальної розвідкою і частин спеціального призначення здійснюються Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Для забезпечення безпосереднього керівництва силами і засобами спеціальної розвідки в розвідувальних управліннях штабів оперативних командувань і видів ЗС є органи управління спеціальної розвідкою.

На органи управління спеціальної розвідкою покладається забезпечення підтримки в постійній бойовій готовності з'єднань і частин спеціального призначення, планування та організація бойового застосування сил і засобів спеціальної розвідки, організація і керівництво збором та обробкою інформації, що надходить від добуваючих розвідувальних органів, керівництво їх комплектуванням особовим складом, озброєнням, технікою і матеріальними засобами та організація їх бойової підготовки.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Грищук А. В. Військово-політичний енциклопедичний словник. — К. : Видавничий дім «Румб», 2009. — Т. 2. — С. 263. — ISBN 978-966-2273-02-1.
  • Специальная разведка. http://encyclopedia.mil.ru (рос.). Военный энциклопедический словарь. Процитовано 2014-01-19. 
  • Шебунин А. Ф. Специальная разведка. — М. : Военная академия Советской Армии, 1980. (рос.)
  • Руководство по боевому применению соединений, частей и подразделений специального назначения. — М. : ГРУ ГШ ВС СССР, 1991. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]