Операція у затоці Свиней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Операція у затоці Свиней
Холодна війна
BayofPigs.jpg
Розміщення затоки Свиней на карті Куби
22°13′00″ пн. ш. 81°10′00″ зх. д. / 22.216667000000001053195° пн. ш. 81.166667000000003895366° зх. д. / 22.216667000000001053195; -81.166667000000003895366
Дата: 1419 квітня 1961 року
Місце: Затока Свиней, Куба
Привід: Кубинська революція:
Результат: Перемога Куби
Сторони
Куба Куба США США
Куба Кубинські емігранти
Командувачі
Куба Фідель Кастро

Куба Хосе Рамон Фернандес
Куба Хуан Альмейда
Аргентина Че Гевара[1][2]
Куба Ефігеніо Амейєрас

США Джон Фітцджеральд Кеннеді

Куба Пепе Сан-Роман
Куба Ернейдо Оліва

Військові формування
Кубинські революційні збройні сили Куба Бригада 2506
ЦРУ
Військові сили
Куба 25,000 піхотинців 200,000 кубинських міліцейських
9,000 озброєних поліцейських
10 танків Т-34
10 танків ИС-2
10 СУ-100
артилерія
Куба 1,500 піхотинців
десантні кораблі
8 бомбардувальників B-26
10 танків М41
20 бронемашин M8
артилерія
агенти ЦРУ
Втрати
Куба 156 убитих[3]
до 800 поранених[3]
2 літаки[4]
1 танк Т-34
США 5 вбитих[5]
Куба 114 вбитих
360 поранених
1202 полонених
4 десантні кораблі
12 літаків[6]
10 танків
20 бронемашин

Операція в затоці Свиней, відома в Латинській Америці як висадка в затоці Кочінос  (ісп. Invasión de Playa Girón або Invasión de Bahía de Cochinos, англ. Bay of Pigs Invasion) — невдала військова операція в Кубі, здійснена спонсорованою ЦРУ парамілітарною групою «Бригада 2506» 17 квітня 1961 року.

Історична довідка[ред.ред. код]

Куба століттями була частиною Іспанської Імперії. В кінці 19 століття, кубинські революціонери-націоналісти повстали проти іспанського панування. Протистояння вилилось в три визвольні війни: Десятилітня війна (1868–1878), Мала війна (1879–1880), Кубинська війна за незалежність (1895–1898). Уряд Сполучених Штатів Америки був зацікавлений в поширенні власної гегемонії над Кубою, перлиною Іспанської колоніальної імперії, та бажав перетворити її на власну колонію оголосивши війну Іспанській Імперії внаслідок чого розпочалась іспансько-американська війна (1898). Війська США вторглися на острів та змусили іспанську армію покинути його. 20 травня 1902 року новостворений уряд проголосив незалежну Кубинську республіку, а військовий губернатор з США Леонард Вуд передав управління для президента Томаса Естарда Пальма, народженого на Кубі громадянина США.[7]

Фідель Кастро і кубинська революція[ред.ред. код]

Контрреволюція[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kellner 1989, pp. 69-70. «Historians give Guevara, who was director of instruction for Cuba's armed forces, a share of credit for the victory».
  2. Szulc (1986), p. 450. «The revolutionaries won because Castro's strategy was vastly superior to the Central Intelligence Agency's; because the revolutionary morale was high; and because Che Guevara as the head of the militia training program and Fernández as commander of the militia officers' school, had done so well in preparing 200,000 men and women for war.»
  3. а б Куба: 50 лет разгрома контрреволюционных сил под Плая-Хирон // «Зарубежное военное обозрение», № 5 (770), 2011. стр.102-103
  4. д. ист. н., проф. Н. Н. Платошкин. «Полёт бешеной собаки». Воздушные бои над заливом Свиней в апреле 1961 г. // «Военно-исторический журнал», № 4 (636), 2013. стр.36-41
  5. контрактники ЦРУ: один парашютист (Herman Koch Gene) и четыре пилота (Thomas W. Ray, Leo F. Baker, Riley W. Shamburger и Wade C. Gray)
  6. Американский позор в заливе Свиней. Плайя-Хирон — памятный символ кубинской независимости
  7. Gott 2004. p. 113.

Посилання[ред.ред. код]