Йозеф Гарпе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Гарпе
Josef Harpe
Народження 21 вересня 1887(1887-09-21)
Німецька імперія Бюр, Гельзенкірхен, Вестфалія, Німецька імперія
Смерть 14 березня 1968(1968-03-14) (80 років)
ФРН Нюрнберг, Німеччина
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність сухопутні війська
Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
танкові війська
Роки служби 19091945
Звання  Генерал-полковник
Командування 2-га моторизована дивізія
12-та танкова дивізія
41-й моторизований корпус
41-й танковий корпус
9-та армія
4-та танкова армія
Група армій «A»
5-та танкова армія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Великий офіцер ордена Корони Румунії
Великий офіцер ордена Корони Румунії
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
CMNS: Йозеф Гарпе у Вікісховищі

Йозеф Гарпе (нім. Josef Harpe; нар. 21 вересня 1887, Гельзенкірхен — пом. 14 березня 1968, Нюрнберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1944) Вермахту. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944). За часів Другої світової війни командував танковим корпусом, танковими арміями та групою армій німецьких військ.

Біографія[ред. | ред. код]

Поступив на військову службу в вересні 1909 року в 56-й піхотний полк. У листопаді 1914-січні 1915 року командував ротою 56-го піхотного полку. З січня 1915 по листопад 1917 року — полковий ад'ютант 56-го піхотного полку. У січні 1918 року поранений. Потім служив в штабі 2-ї дивізії морської піхоти.

Після війни продовжив службу в рейхсвері. З 1922 року служив у автотранспортному батальйоні, з лютого 1928 по квітень 1931 року — у військовому міністерстві в інспекції транспортних військ.

У квітні 1931 року офіційно звільнений з військової служби, оскільки з травня 1931 до жовтня 1933 року керував в СРСР військовим навчальним центром в Казані (так звана школа «Кама», де німецькі інструктори, формально — колишні офіцери, навчали радянських курсантів використанню бойових машин).

З листопада 1933 року знову на військовій службі в німецькій армії, в навчальному центрі транспортних військ (Цоссен). З жовтня 1935 року — командир 3-го танкового полку. Брав участь в окупації Судетської області та Чехії-Моравії, нагороджений двома медалями.

З серпня 1939 року — командир 1-ї танкової бригади. Учасник Польської кампанії. У жовтні 1940 року прийняв командування, яка під його керівництвом була в січні 1941 року переформована в 12-ту танкову дивізію. Під час операції «Барбаросса» 12-а танкова дивізія наступала на Мінськ, Смоленськ у складі групи армій «Центр», з вересня 1941 року — на Ленінград в складі групи армій «Північ». У січні 1942 року призначений командувачем 41-м танковим корпусом. З листопада 1943 року — командувач 9-ю армією. У травні 1944 року призначений командувачем 4-ю танковою армією. У вересні 1944 року очолив групу армій «Північна Україна» (перейменована в групу армій «А»).

17 січня 1945 року знятий з посади і відправлений в резерв командування сухопутних сил після прориву радянських військ в ході Вісло-Одерської операції. З 9 березня 1945 року — командувач 5-ю танковою армією на Західному фронті, 17 квітня 1945 року взятий в американський полон. До 14 квітня 1948 року перебував в таборі для військовополонених.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Gerd F. Heuer. Die Generalobersten des Heeres, Inhaber Höchster Kommandostellen 1933–1945. — 2. — Rastatt: Pabel-Moewig Verlag GmbH, 1997. — 224 p. — (Dokumentationen zur Geschichte der Kriege). — ISBN 3-811-81408-7
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Helden der Wehrmacht III — Unsterbliche deutsche Soldaten. München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2007. ISBN 978-3-924309-82-4.
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 131

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Пауль Баден

командир 2-ї моторизованої дивізії

5 жовтня 1940 — 10 січня 1941
Наступник:
переформована на 12-ту тд
Попередник:
сформована

командир 12-ї танкової дивізії

10 січня 1941 — 15 січня 1942
Наступник:
генерал-лейтенант
Вальтер Вессель
Попередник:
генерал танкових військ
Вальтер Модель
командир XXXXI-ого моторизованого корпусу
15 січня — 10 липня 1942
Наступник:
переформований на
41-й тк
Попередник:
переформований з
41-го мк
командир XXXXI-ого танкового корпусу
10 липня 1942 — 15 жовтня 1943
Наступник:
генерал артилерії
Гельмут Вейдлінг
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Вальтер Модель
командир 9-ї армії
4 листопада 1943 — 19 травня 1944
Наступник:
генерал від інфантерії
Ганс Йордан
Попередник:
генерал-полковник
Ерхард Раус
командир 4-ї танкової армії
18 травня — 28 червня 1944
Наступник:
генерал танкових військ
Вальтер Нерінг
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Евальд фон Клейст
командувач групою армій «A»
23 вересня 1944 — 17 січня 1945
Наступник:
генерал-полковник
Фердинанд Шернер
Попередник:
генерал танкових військ
Хассо фон Мантойфель
командир 5-ї танкової армії
9 березня — 17 квітня 1945
Наступник:
капітуляція