Пижмо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пижмо
Tanacetum vulgare
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Пижмо (Tanacetum)
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tanacetum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tanacetum
EOL logo.svg EOL: 59478
IPNI: 98394-3
ITIS logo.svg ITIS: 36321
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 99105

Пи́жмо[1][2], воро́тиш[2] — рід лікарських рослин з родини айстрових. Поширене на всій території Євразії, крім Субарктичних та Арктичних поясів. Рослини отруйні.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва рослини пов'язана зі застарілим пижмо («мускус»): з огляду на характерний сильний запах. У своєму давньому значенні пижмо походить через польське і чеське посередництво від давн.в-нім. bisamo, де, у свою чергу, походить через лат. bisamus від івр. besem‎ («пахощі»)[3].

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Стебло у рослини товсте, з невеликою кількістю подовгастих листків та квіткою на верхівці. Висота рослини часом досягає одного метра.

Цікавим у квітці є те, що у ній відсутні пелюстки, або непомітні за розміром. Також квітка є досить тверда і містить у собі велику кількість дубильних речовин.

Використання[ред.ред. код]

Пижмо широко застосовується в народній медицині при лікуванні жовтухи, епілепсії, водянки, діареї, малокрів'я, серцево-судинних хвороб та порушенні серцевої діяльності. Використовується також як засіб для поліпшення апетиту та обміну речовин, як сечогінний, потогінний та жовчогінний засіб, протиалергійний та протилихоманковий засіб, при головному болі. Квітки пижма прикладають до місць вивиху, при напуханні шкіри та гематомах.

Види[ред.ред. код]

Деякі види[4][5]. Ті види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні.

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  2. а б Tanacetum // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. GRIN Species Records of Tanacetum.
  5. Tanacetum species records.