Пилиповичі (Бородянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пилиповичі
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бородянський район
Рада/громада Пилиповицька сільська рада
Код КОАТУУ 3221087501
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 1387
Площа 27 км²
Густота населення 51,37 осіб/км²
Поштовий індекс 07840
Телефонний код +380 4577
Географічні дані
Географічні координати 50°36′36″ пн. ш. 29°57′16″ сх. д. / 50.61000° пн. ш. 29.95444° сх. д. / 50.61000; 29.95444Координати: 50°36′36″ пн. ш. 29°57′16″ сх. д. / 50.61000° пн. ш. 29.95444° сх. д. / 50.61000; 29.95444
Середня висота
над рівнем моря
141 м
Водойми р. Бучка
Найближча залізнична станція зупинний пункт Макійчукове
Місцева влада
Адреса ради 07840, Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна, 8 , тел. 74-232
Карта
Пилиповичі. Карта розташування: Україна
Пилиповичі
Пилиповичі
Пилиповичі. Карта розташування: Київська область
Пилиповичі
Пилиповичі

Пили́повичі — село Бородянського району Київської області.

Населення — 1,38 тис. жителів.

На території села знаходиться ресторан на воді заміського типу «Старий пруд». Адреса: Київська обл., Бородянський район, с. Пилиповичи, вул. Шевченка, 1а

Історія[ред. | ред. код]

Село Пилиповичі описане в Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, виданому 1881 року. Станом на 1880 рік у селі проживало 662 осіб, серед яких було 623 православних, 19 католиків та 20 юдеїв. Зазначено, що сільська церковна парафія закладена 1779 року[1].

З 20 липня по 31 грудня 1888 року в селі від епідемії дифтерії померло 100 дітей у віці до 14 років. Загалом того року у селі померло 126 осіб, а народилося — 56[2]. Вже з січня 1889 року кількість смертей від цієї хвороби значно зменшилася, протягом січня — червня померло лише 7 дітей. Загалом того року в селі померло 36 осіб, а народилося — 62[3].

Станом на 1900 рік село Пилиповичи (рос. Филипповичи, Пилиповичи) належало до Гостомельської волості Київського повіту Київської губернії. Землями навколо села володів поміщик Сергій Павлович фон Дервіз[ru]. У селі нараховувалося 234 подвір'я, проживало 1065 мешканців, серед яких 538 чоловіків та 527 жінок. У селі була православна церква, церковно-парафіяльна школа, водяний млин, вітряк, чотири бакалійні лавки. Мешканці села займалися хліборобством та лісозаготівлею[4].

Дмитрівська церква була зведена з дерева 1779 року та поновлена 1878 року коштом парафіян. До парафії також належав хутір Пороскотень[5]. Церква до наших днів не збереглася.

Метричні і клірові книги, сповідні росписи Свято-Димитрівської церкви села Пилиповичі зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України)[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Filipowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1881. — T. II : Derenek — Gżack. (пол.)
  2. ЦДІАК України, ф. 127, оп. 178, спр. 1894, арк. 163зв–179зв.
  3. ЦДІАК України, ф. 127, оп. 178, спр. 1894, арк. 201зв–205.
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ : Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. — С. 140. (рос. дореф.)
  5. Памятная книжка Кіевской епархіи / Сост. А. Вороновъ и свящ. В. Антоновъ. — Кіевъ, типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1882, Ч. ІІ. Статистическіе списки церквей Кіевской Епархіи: С. 25–26. (рос. дореф.)
  6. Церква св. Димитрія, с. Пилиповичі Київського пов. Київської губ. // Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів, ЦДІАК України

Джерела[ред. | ред. код]