Перейти до вмісту

Повість про Грааль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Повість про Грааль
Жанрлицарський роман Редагувати інформацію у Вікіданих
Формароман Редагувати інформацію у Вікіданих
ТемаПерсіваль і Артуріана Редагувати інформацію у Вікіданих
АвторКретьєн де Труа Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовадавньофранцузька мова Редагувати інформацію у Вікіданих
Опубліковано1180-ті[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередній твірІвейн, або Лицар з левом і Elucidationd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Цей твір у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Персіваль, або Повість про Грааль» (фр. Perceval ou le Conte du Graal) — незавершений роман французького поета Середньовіччя Кретьєна де Труа, що викликав численні наслідування й різноманітні тлумачення.

Зважаючи на все, автор свідомо обігравав багатозначність легенди про Грааль: лицарі Круглого столу вирушають в похід, маючи перед собою неясну й розпливчасту мету, але в мандрівках вони повинні керуватися певними нормами поводження (допомога дамам, що потрапили в лихо, і дівицям, повага до старших, куртуазне залицяння до обраниці, строгий порядок знайомства із зустрічними лицарями, відвідування церкви й молитви). Серед продовжувачів Кретьена виділяється німецький поет XIII ст. Вольфрам фон Ешенбах, що створив у своєму романі «Парцифаль» одну з найглибших і оригінальних версій легенди про Грааль.

Сюжет

[ред. | ред. код]
Roman de Perceval, 1932

Юнак Персіваль Уельський (Персіваль ле Галлуа) живе з матір'ю у валлійських лісах. Одного разу, катаючись верхи, він зустрічає групу лицарів. Ніколи ще не бачивши лицарів, він розуміє, що хоче бути одним із них. Мати проти цього, бо двоє її старших синів загинули, а чоловік помер з горя. Незважаючи на заперечення матері, Персіваль вирушає до двору короля Артура, де збираються лицарі.

Дорогою Персіваль бачить намет і цілує дівчину, що перебувала всередині (неправильно зрозумівши настанову матері шанувати жінок і заходити в каплиці). Її наречений, Лицар Вересу, дізнається про це і обіцяє вбити юнака.

Короля Артура образив Червоний лицар, укравши його чашу. Персіваль просить дозволу боротися проти злодія та в разі перемоги забрати його червоні обладунки й отримати посвячення в лицарі. Юнаку вдається вбити Червоного лицаря його ж списом. Дівчина, що стояла біля Артура, проголошує, що Персіваль одного дня стане найвеличнішим лицарем у світі, за що сер Кей дає їй ляпаса. Тоді Персіваль покидає королівський двір, але обіцяє, що колись повернеться і покарає Кея за його вчинок.

Потім Персіваль прибуває до двору короля Горнеманта, який стає його вчителем. Покинувши замок Горнеманта, Персіваль рятує племінницю короля, Бланшфлор, від двох лицарів, які обложили її замок. Вона освідчується лицаю в коханні. Той обіцяє колись повернутися до неї, а поки вирушає відвідати матір.

Наступною зупинкою стають володіння Короля-рибалки, чиє королівство перебуватиме в занепаді, поки він не зцілиться від рани. У замку Короля-рибалки Персіваль стає свідком дивної процесії: юнаки та дівчата переносять з однієї кімнати в іншу різні дивовижні предмети: кровоточивий спис, канделябр, срібну тацю та грааль. Персіваль, якого Горнемант навчив не балакати забагато, мовчить протягом усього цього. Наступного ранку він прокидається один і продовжує свою подорож додому. Він зустрічає дівчину в жалобі, яка дорікає йому за те, що він не спитав про Грааль, оскільки це зцілило б пораненого короля.

На шляху до матері Персіваль зустрічає Лицаря Вересу та перемагає його. Лицар Вересу повертається до короля Артура та розповідає про зустріч. Артур вирушає на пошуки Персіваля і, знайшовши його, намагається переконати приєднатися до двору. Персіваль несвідомо викликає сера Кея на бій, в якому ламає руку серу Кею і виконує свою обіцянку. Персіваль погоджується приєднатися до двору, але невдовзі приходить Зачарована леді та ще раз дорікає Персівалю за те, що той не запитав про грааль. Персіваль дізнається про смерть матері.

Більше про Персіваля немає згадок, окрім короткого пізнішого уривку, в якому відлюдник пояснює, що грааль містить одну гостію, яка дивом годує пораненого батька Короля-рибалки.

Зачарована леді оголошує про інші завдання, які Лицарі Круглого Столу продовжують виконувати. Решта поеми розповідає про племінника Артура та його найкращого лицаря Гавейна, якому прагне помститися лицар Гіромелант за вбивство його лорда. Гавейн звільняє замок, серед мешканців якого є його давно загублена мати, бабуся Ігерна та сестра Клариссант, про існування якої він не знав. Розповідь закінчується прибуттям до двору Артура посланця, котрий запрошує його бути присутнім на битві Гавейна проти Гіромеланта.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Arthur, Ross Gilbert (translator) (1996). Three Arthurian Romances: Poems from Medieval France: Caradoc, the Knight With the Sword, the Perilous Graveyard. New York: Everyman's Library. ISBN 0-460-87577-9.
  • Chrétien de Troyes; Bryant, Nigel (translator) (1996). Perceval, the Story of the Grail. Cambridge: D. S. Brewer. ISBN 0-85991-224-8.
  • Chrétien de Troyes; Owen, D. D. R. (translator) (1988). Arthurian Romances. New York: Everyman's Library. ISBN 0-460-87389-X.
  • Gantz, Jeffrey (translator) (1987). The Mabinogion. New York: Penguin. ISBN 0-14-044322-3.
  • Lacy, Norris J. (Ed.) (April 1, 1995). Lancelot-Grail: The Old French Arthurian Vulgate and Post-Vulgate in Translation, Volume 4 of 5. New York: Garland. ISBN 0-8153-0748-9.
  • Lacy, Norris J. (Ed.) (1991). The New Arthurian Encyclopedia.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Troyes, Chrétien de. Le Conte du Graal (Perceval) (fro) . University of Ottawa. Процитовано 11 травня 2019.
  • Elucidation translation. The Camelot Project at the University of Rochester.
  • Bliocadran translation. The Camelot Project at the University of Rochester.