Паламар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пономар)
Jump to navigation Jump to search

Палама́р[1] (офіційно — парамона́р; від дав.-гр. παραμοναριος — «приставник», «брамник», утворене від παραμονή — «перебування», «зберігання»)[2] — служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони, співає на криласі і допомагає при богослужінні.

Від паламар (пономар) утворені такі прізвища як Пономар, Паламар, Пономаренко, Пономарьов, Паламарчук, Пономарчук тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Паламар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.