Прорізна, 8
| Прорізна, 8 | |
|---|---|
.jpg) | |
|
50°26′55″ пн. ш. 30°31′10″ сх. д. / 50.44868333336111021° пн. ш. 30.51958888891666888° сх. д.Координати: 50°26′55″ пн. ш. 30°31′10″ сх. д. / 50.44868333336111021° пн. ш. 30.51958888891666888° сх. д. | |
| Тип | будівля |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектурний стиль | архітектура модерну і сталінська архітектура[d] |
| Архітектор | Осьмак Василь Олександрович і Масленков Ігор Леонідович |
| Будівництво | 1907 — 1909, 1953 |
 | |
Будинок «Київметробуду» — адміністративна будівля управління будівництва київського метрополітену, розташована на Прорізній вулиці, 8. До комплексу споруд відносилась сусідня будівля № 6, в якій розміщувався клуб «Київметробуду».
Будівля після відновлення у 1953 році повністю змінила зовнішній вигляд й отримала риси радянського неокласицизму.
Історія ділянки[ред. | ред. код]
1874 року від Прорізної вулиці проклали Музичний провулок. У 1907—1909 роках тут, на ділянці № 3, за тогочасною нумерацією, спорудили будинок Голієвської у стилі італійського неоренесансу. У ньому розмістили міський ломбард. Операційні приміщення і комори спроєктував архітектор Василь Осьмак[1][2].
У вересні 1941 року будівля ломбарду разом із сусіднім музичним училищем архітектора Йосипа Каракіса (1935 року) згоріла від пожежі, спричиненої підривом середмістя Києва радянськими диверсійними групами[1].
Відновлення і використання будівлі[ред. | ред. код]
У 1949 році в Києві було створено управління будівництва метрополітену «Київметробуд». Передбачалось розмістити управління на першому поверсі будинку працівників «Метробуду» на Московській (сучасна Князів Острозьких), 5/2[3]. Водночас для нової установи розпочали відновлення зруйнованого ломбарду за проєктом Ігоря Масленкова. Коробку вигорілої зсередини споруди оздобили новим фасадом у стилі сталінського неокласицизму і пробили наскрізний проїзд на новопрокладену вулицю (тепер — вулиця Бориса Грінченка). Проїзд зроблений у вигляді тріумфальної арки із жіночими і чоловічими фігурами метробудівців на колонах, яка стала акцентом будівлі. Відновлювані роботи тривали впродовж 1952—1953 років. «Київметробуду» передали також сусідню будівлю № 6[4].
У 1960-х роках у клубі «Київметробуду» проводив репетиції і виступи самодіяльний Молодіжний естрадний ансамбль під керівництвом актора театру імені Лесі Українки Володимира Чеплевського. 1962 року до Києва завітав американський джазовий кларнетист Бенні Гудмен, коріння якого були з Білої Церкви[5]. Партійне керівництво вирішило запросити його до клубу й показати майстерність гри молодіжного колективу. Джазмен на згадку про зустріч подарував музикантам кілька своїх оркестровок з автографом[6].
У 1979—1988 роках приміщення клубу орендував Молодіжний театр, який згодом переїхав на Прорізну, 17[4]. Перший театральний сезон відкрили 26 квітня 1980 року лірико-драматичною п'єсою «З весною я до тебе повернусь!» Олексія Казанцева[7].
Архітектура[ред. | ред. код]
Будинок п'ятиповерховий. Декор цоколю імітований під рваний камінь. Другий і третій поверхи рустовані. Фасади прикрашені пілястрами на рівні четвертого — п'ятого поверхів.
Урочисто і монументально вирішено трипрогінний арковий проїзд. Арки з протилежних сторін будівлі фланковані колонами із жіночими і чоловічими фігурами метробудівців. Аттик з боку Прорізної вулиці оздоблений символікою метрополітену і датою «1952»[8].
Фасад вцілілої частини колишнього ломбарду прикрашений кадуцеєм Гермеса (Меркурія)[4].
Ілюстрації[ред. | ред. код]
-
Уціліла частина колишнього ломбарду з новою аркою -
Фігури метробудівців над тріумфальною аркою -
Символіка метрополітену -
Фігура метробудівця
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Київ: Путівник по зруйнованому місту, 1998, с. 116.
- ↑ Архітектор Василь Олександрович Осьмак (1870—1942). Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека В. Г. Заболотного
- ↑ Будинок працівників «Метробуду», 2003, с. 744.
- ↑ а б в Будівля «Київметробуду» на Прорізній, 8, 2015.
- ↑ Олександр Дмитренко. Бенні Гудмен …з України // Музика. — 2011. — № 1-2. — С. 64.
- ↑ Олег Чорний (29 травня 2020). Що пов’язує «короля свінгу» Бенні Гудмена з Україною?. Matrix-info. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ Вечірній Київ, 1980.
- ↑ Звід пам'яток історії та культури України, 2003.
Джерела[ред. | ред. код]
- Я. Зорін. Молодіжний піднімає завісу // Вечірній Київ. — 1980. — 25 квітня.
- Сергій Кілессо. Будинок працівників «Метробуду» // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С. — К. : «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, 2003. — Т. 1, ч. 2. — С. 744.
- Олександр Макаренко (архітектор). Незвичайні будинки Києва. Будівля «Київметробуду» на Прорізній, 8 // The Insider. — 2015. — 24 лютого.
- Прорізна вулиця // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С / П. Тронько та ін. — К. : «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, 2003. — Т. 1, ч. 2.
.jpg)
.jpg)
| |||||||||||||||||||||||||
